Метою проекту є покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги та соціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей. Реформа соціальних виплат буде базуватися на трьох принципах: ефективності, адресності та монетизації. На першому етапі реалізації мають бути ліквідовані всі неефективні пільги. Нараз їх точна кількість не відома.
В Україні більше 40 категорій громадян, які отримують пільги. За оцінками експертів для фінансування усіх пільг, передбачених чинним законодавством України, необхідна сума, що перевищує обсяг бюджетних коштів, які виділяються на фінансування зараз. За різними оцінками для надання усіх існуючих пільг державі потрібно від 180 до 500 млрд грн.
Варто зазначити, що певні кроки у напрямку реформування системи надання та обліку соціальних пільг вже зроблено. Наприклад, з 2003 року в Україні було запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП). У цьому реєстрі зафіксовано 13,2 млн. одержувачів пільг, 26 мільйонів посвідчень (тому що одна людина часто має право одночасно на різні категорії пільг).
Після усунення неефективних пільг уряд планує перейти до адресної допомоги і монетизованих пільг. З одного боку необхідно буде провести моніторинг за рівнем доходів людей, які претендують на пільги, а з іншого – об’єднати всі види допомоги в одну програму соціального захисту зі створення єдиної бази даних одержувачів.
В нашій країні вже були зроблені перші кроки у реалізації реформи з монетизації пільг. Наприклад, Львівська та Волинські області впроваджували пілотні проекти. Причому експеримент по монетизації всіх пільг з оплати електроенергії у Волинській області можна вважати успішним. Заборгованостей з виплат та оплати немає.
Ідея монетизації пільг перенесена в Україну з країн Європейського Союзу і США.
Доречі, Україна – єдина країна пострадянського простору, де найбільшою мірою збережено систему пільг, що сформувалася здебільшого за часів СРСР та у 1990-і роки. Інші країни колишнього СРСР, які також успадкували радянську систему пільг та привілеїв, врешті вдавалися до її скасування чи реформування – заміни пільг грошовими виплатами та/чи адресною допомогою.
Країни Прибалтики скасували пільги практично одразу після виходу зі складу СРСР. Білорусь, Киргизстан, і навіть Росія, вдалися до реформування системи пільг вже у 2000-х роках. При цьому мета і механізми реформування, попри певні спільні риси, а також наслідки реформи різнилися в різних країнах.
Перевагами переходу на систему монетизації пільг є те, що грошова виплата розраховується на норму послуги, а пільговик платитиме за фактичне її споживання. Монетизація пільг покращить фінансовий стан підприємств, які надають пільгові послуги, наприклад такі, як транспортні компанії.
Загалом же система монетизації сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.