ГлавнаяБлоги

Довгострокова агроперспектива, або чому аграрії виведуть Україну з кризи

В житті, як і в боксі: головне міцно стояти на ногах і вміти тримати удари! А впаде і не підніметься лише той, хто, в першу чергу, не налаштований боротися.

У сьогоднішній ситуації на Сході України, в тому числі блокади окупованого Донбасу, багато хто бачить нищівний удар не тільки для української економіки, а для України в цілому. Але чи так це насправді?! Так, Донбас - це промисловий двигун України або, як свого часу любили говорити жителі самого Донбасу, їх край - це душа і серце країни. Тут зосереджені виробництво металу, вугілля, руда та хімпром. Очевидно, що втрата значної частини промислового виробництва на Донбасі серйозно може змінити структуру української економіки. Але це не означає, що ці зміни, обов'язково, в гірший бік. Адже, хай навіть, в якійсь мірі примусовому порядку, в Україні виходить переорієнтуватися в інші галузі.

Фото: EPA/UPG

Не посперечаєшся, що ІТ-індустрія є однією з пріоритетних галузей для України. До цього списку ми можемо також додати енергозбереження та гідроакумулюючі електростанції. Але все це вимагає, в першу чергу, інвестицій. А, по-друге, багато часу. Адже навіть якщо з першим питанням можна вирішити досить швидко, то модернізація об'єктів енергопостачання, а тим паче створення їх, справа довготривала. А жити треба сьогоднішнім днем. У чому ж наша країна сильна зараз?! Відповідь дуже проста: як і в будь-які інші часи Україна славиться сільським господарством. Без перебільшень українські аграрії годували і продовжують годувати значну частину нашої планети.

Вже зараз українські аграрії вражають результатами. А це вони ще, як то кажуть, не розійшлися на повну. Буквально за кілька минулих років, починаючи з 2014 го, країна з індустріально-аграрної почала перетворюватися в аграрно-індустріальну. Принаймні в це дуже хотілося б вірити. Поки металургія, хімпром та машинобудування переживають період «застою», то в сфері сільського господарства, можна сказати, повним ходом йде період «перебудови». Саме продукція даної галузі сьогодні є основним двигуном українського експорту та джерелом припливу іноземної валюти. І в структурі експорту сільгосппродукція вже давно почала перевищувати постачання промислових товарів.

І в той час, як хтось продовжує сіяти словесну «зраду», Україна доводить, що не випадково її називають житницею Європи. І мало хто знає, що в Україні вирощують в кілька разів більше зерна, ніж у всьому світі кави. І це, не порожні слова. Уже зараз є показники, які змушують дивуватися і захоплюватися. Наприклад, в 2016 році експорт аграрної і харчової продукції перевищив 15,5 мільярдів доларів США, що становить 42,5% від загального обсягу українського експорту. Підкреслює цю цифру ще той факт, що в 2015 році ця частка була виражена в 38%, а в 2014 - в 31%. Тобто мова йде навіть не лише про стабільність, а хороший показник зростання. Це також доводить, що сільське господарство - єдина галузь в Україні, яка постійно розвивається. Так у 2015/2016 маркетинговому році Україна експортувала 39 млн тонн зерна, що на 13% вище за попередній сезон. І якщо ми згадували, що промисловий центр був Донбас, то такі собі локальні житниці України є Полтавський та Вінницька область. Саме там виростили 17% всіх зернових країни.

У колоді українського АПК це далеко не остання козирна карта. Адже якщо багато хто знає, що Іспанія вважається світовим лідером з виробництва оливкової олії, то Україна -  флагман з виробництва соняшникової. У цій сфері нашій країні немає рівних. Тому і не дивно, що експорт масла не тільки високий, а й нарощує темпи з продажу. У період з 2011 по 2016 рік частка цієї продукції в українському експорті зросла на 4,6 відсотка - до 10,2%. І тут географія вирощування соняшнику набагато ширша. Як, мінімум, чотири області в цьому плані на передовій: Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська та Миколаївська області. Саме на цих землях виросло 40% всього врожаю.

Фото: Ecosalinon.com

Також досить швидкими темпами продовжує розвиватись овочівництво. Звичайно, Україна ще не відвоювала собі високе місце на європейському ринку, але всі передумови для цього є. Попит на органічну продукцію в Європі з кожним роком зростає, і тому трейдери активно шукають нові, а головне, більш дешеві ринки для закупівель. Україна - ідеальний варіант і, як то кажуть, справа за самою Україною. Хоча, звичайно, в цьому плані згадується тимчасово окупований Крим. Адже там агрокліматичні ресурси півострова дозволяють вирощувати багато культур. Але маємо, те, що маємо. Поки дуже хороші показники у вирощуванні овочів і продовжує лідирувати херсонський регіон. Його частина в вирощуванні овочів навіть збільшилася з 11,8% до 13,8%. А в цілому за 2016 рік Україна зібрала врожаю овочів на 2,2% більше, ніж роком раніше.

Звичайно, не варто забувати, що в Україні називають «другим хлібом». Правильно, картопля. Наша країна тут ще дуже далека до лідерів світового експорту - Нідерландів, Франції, Німеччини, Канади або Бельгії, але на внутрішньому ринку похвалитися є чим. Урожай картоплі в 2016 році виріс на 5%. Це, звичайно, не обсяги 2013 року, але майже такі ж. Найкраще в минулому році росла картопля в Вінницькій, Київській і Львівській області. Саме їх можна вважати лідерами з вирощування цього продукту. Їх частка на ринку становить 23%. І це навіть не враховуючи звичайного українця (в першу чергу киянина), який має дачу або село з городом, на якому пару соток цим продуктом, традиційно, засаджують. Поки прикро, що картопля не є для України експортно-орієнтований продукт, оскільки надто затратна при транспортуванні і оформлення митних процедур, а ціна реалізації, звичайно, невисокою. Але є припущення, що за 2-3 роки, це може зміниться. Так, і хочеться вірити, що в Україні, як у багатьох європейських країнах, для фермерів буде більше можливості «для творчості» у вирощуванні картоплі: вони будуть отримують дотації і кредити, а виробництво буде максимально автоматизованим.

Ще один продукт, який дуже популярний на городах це буряк. Його любили багато висаджувати ще наші бабусі та прабабусі. Але в масштабах українського агросектору - це дуже важливий гравець. І він не підводить команду: урожай цукрових буряків зріс на третину за 2016 рік. У лідерах - Вінницький і Полтавський регіони. Їх частка на ринку становить 34%. Тому не дивно, що Україна побила рекорд в експорті цукру в минулому році. За 2016 тий ми експортували 466 тисяч тонн.

Також Україна один зі світових лідерів з експорту «цариці полів» кукурудзи. Тут наша країна поступається тільки США, Аргентині та Бразилії. Як і зернові її частіше вивозять морем. Щоб було більш вигідно з точки зору логістики і економії. Але аграрна галузь не обмежується тільки вже перерахованими елементами. Тут є місце і м'ясу і молочним продуктам. Ну і не варто забувати, що Україна знаходиться серед світових лідерів з вирощування горіхів. А таку кількість меду, скільки має нашу країну, позаздрить майже будь-яка країну Старого Світу. Іншими словами, Україна є, що показати на ринку.

Аграрний сектор приносить кожен третій долар, який отримує Україна від експорту. Аграрна галузь протягом останніх кількох років є головним локомотивом вітчизняної економіки. В цілому, агропромисловий комплекс забезпечує 14% обсягу ВВП нашої країни. І варто визнати, що навіть в сьогоднішніх реаліях нашого аграрної галузі багато в чому займає лідерські позиції. А найближчим часом може навіть наростити свою потужність. Оскільки в українському агросекторі є неймовірні перспективи. Адже українське сільське господарство не тільки рятує український експорт, але вже зараз є привабливим для інвестування. Тут і можливості для впровадження нових інструментів і методів, що в подальшому дасть і ще більшого розвитку агропромислового комплексу. Адже тільки шляхом збільшення ефективності аграрної галузі можна очікувати і зростання експорту та подальшого залучення іноземного капіталу.

На сьогодні варто визнати, що в контексті невизначеності щодо подальшого розвитку конфлікту на Сході країни, ситуація з окупованих Кримом і досить висока динаміка розвитку агросектору, Україні потрібно ставити ставку на експорт і в довгостроковій перспективі. При цьому деякі корективи в цьому плані, хай і не прямо зараз, а в найближчому майбутньому, треба буде вносити. Так питання розвитку переробної промисловості в АПК залишається відкритим. Україна може сповна скористатися своїми природними багатствами і нагодувати не тільки себе, а й інші країни світу. Адже, хоч як крути, а суть залишається незмінною: гроші не можна їсти, а ось купити за них їжу - можна. Тому Україні потрібно тільки правильно користуватися потужними можливостями аграрної галузі, щоб бути багатою й успішною країною.

Олексій Павленко Олексій Павленко , Міністр аграрної політики та продовольства України (2014-2016)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter