ГлавнаяБлоги

«Дійна корова» бюджету: як аграрії платять податки

Нещодавно Державна фіскальна служба опублікувала рейтинг найбільших платників податків за результатами першого кварталу 2016 року. Трійку лідерів очолила компанія «Укргазвидобування», на другому місці – «Нафтогаз Україна», на третьому – «Філіп Морріс Україна». Лідерство ці компанії отримали головним чином через сплату акцизного податку, який щорічно в Україні росте.

Фото: dzvin.org

Якщо проаналізувати рівень податкових відрахувань за перше півріччя за галузями, то тут традиційну трійку лідерів формують переробна, добувна промисловість і торгівля з цифрами надходжень 51,8 млрд грн, 28,2 млрд грн і 31 млрд грн. відповідно. Не пасе задніх і сільське господарство. За січень- червень 2016 р фермери сплатили 9,9 млрд грн податків у бюджети різних рівнів. Ця цифра становить 4% від всіх надходжень за перше півріччя (238,3 млрд грн). Платежі аграріїв в бюджет перевищили показники надходжень від операцій з нерухомим майном, сфери інформації та комунікацій, будівництва тощо.

Наразі українські аграрії активно жнивують, при цьому продовжують наповнювати не лише власні комори, а й держбюджет.

Визнаю, що українська податкова система не є однією з найліберальніших у світі, ба навіть і у ЄС. Українські податки лишаються зависокими. Хтось скаже, що аграріїв останнім часом це не стосувалося. Так, дійсно, з 1998 року аграрна галузь не сплачувала ПДВ до бюджету, а акумулювала його на спеціальних рахунках. Цей механізм дав можливість «вистрелити» Україні на «аграрному Олімпі» світу.

Наразі український мед, горілка, зерно, олія, курятина, молокопродукти добре знані в світі своє якістю. Незважаючи на складну економічну ситуацію всередині країні, закриття одного з найбільших ринків реалізації - Росії, війну на Сході, аграрії продовжують приносити Україні валютну виручку і сплачувати податки в бюджет.

Сьогодні сільське господарство в Україні стоїть на порозі суттєвих змін податкової системи. Надходження з боку аграрної галузі будуть зростати.

Майже з початку вступу в силу змін Державна фіскальна служба була в постійному контакті з представниками галузі щодо координації механізмів акумулювання ПДВ. Консультації відбувалися як на рівні центрального апарату служби, так і на рівні територіальних органів.

Одним із досягнень було відновлення системи повернення «експортного» ПДВ на зернові і технічні культури. Я завжди ставив питання: чому виробники металолому отримують повернення ПДВ при експорті, а фермери – ні. Дійсно, Уряду вдалося відстояти можливість повернення експортного ПДВ з 2016 р. У результаті, за оцінками експертів і учасників ринку, внутрішні ціни на зерно зросли в середньому на 12-26%.

Погодьтеся, це реальна пряма допомога фермеру, якому були потрібні обігові кошти на весняну посівну кампанію 2016 р. На початку липня відбулася затримка з поверненням ПДВ найбільшим експортерам, але питання було швидко врегульовано на рівні уряду. Ті компанії, які викликали підозру щодо легітимності отримання коштів, пройшли додаткову перевірку правоохоронними органами.

Основний меседж з боку галузі абсолютно зрозумілий: ми готові працювати і платити податки в бюджет, але повернення ПДВ експортерам має бути автоматичним і вчасним. Оборотні кошти в період збору урожаю і перед початком посівної мають бути постійно в наявності, бо як кажуть в народі: «Один урожай збирай, а про другий дбай».

Знаю, що і податківці, і фермери втомилися від частих змін в системі оподаткування. Попереду ще гарячі дебати між владою і бізнесом щодо нової системи оподаткування АПК. Не вирішеною залишається система освоєння коштів від сплати податків фермерами місцевими бюджетами. В тіні лишаються ті, які з якихось причин не хочуть або не можуть зареєструвати землю, яку обробляють. Ця категорія бізнесменів лишається поза правовим полем, завдання депутатів і уряду - якнайшвидше включити цю категорію в процес сплати податків. За оцінками експертів, в 2016 році бюджети місцевих рівнів можуть втратити близько 3,6 млрд грн через «тіньовий» обробіток землі.

Окремо хотілося б звернути увагу на сплату податків до бюджету держпідприємствами. Серед них можливо і є ефективні, але реально такі підприємства є тягарем для стагнуючої економіки України. Частина з них не лише не платить податки, а ще й вимагає постійних коштів з бюджету на підтримання своєї життєдіяльності. Я завжди виступав прибічником якнайшвидшої приватизації цього баласту для дербюджету, який лежить на плечах платників податків. Лише в Міністерстві аграрної політики і продовольства такий баласт оцінюється в 429 держпідприємств.

Олексій Павленко Олексій Павленко , Міністр аграрної політики та продовольства України (2014-2016)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter