ГлавнаяБлогиБлог Марини Бурмаки

Руки 200-т геологів або на чому тримаються київські схили?

Підприємству, яке повинне ліквідувати київські зсуви, фінансисти міської влади наполегливо відмовляють у придбанні необхідної техніки. Фахівці сподіваються лише на особисте втручання Голови КМДА.

Фото: http://comments.ua/

Кияни пам’ятають, як навесні цього року, внаслідок танення величезної кількості снігу, зсувонебезпечна ситуація у Києві набула особливого загострення. Сталося 47 нових зсувів, 12 з яких було визнано надзвичайними ситуаціями регіонального рівня. Окрім житлових районів, у небезпеці опинилися визначні місця Києва, у тому числі − одні з найбільших туристичних об’єктів − Паркова дорога і Маріїнський парк, а також великі транспортні розв’язки та мости, приватні котеджі та багатоквартирні будинки у Голосієво та інших районах.

Напередодні цієї зими, яку прогнозують не менш складною від минулої, міська влада провела певного роду оптимізацію. За рішенням Київради, зсувами ґрунтів відтепер займається комунальне підприємство «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт». Натомість підприємство «СУППР», що мало статус публічного акціонерного товариства, ліквідоване, і повертає майно територіальної громади, яким воно користувалося на підставі безстрокової угоди.

Юридично процес багатоетапний, і, хоча всі працівники ліквідованого підприємства уже перейшли на роботу в нову структуру, їхні можливості досить обмежені: підприємство ще не отримало спецтехніку та фінансування на профілактичні роботи і будівництво − у тому числі уже розпочате. Ентузіазм цих людей та відданість власній справі, як і професіоналізм, не викликають жодного сумніву. Таке враження лише посилилось у ході зустрічі з директором нового КП Миколою Семинишиним та його підлеглими. Він запевнив, що поточне утримання, експлуатацію і ремонт гідротехнічних споруд (дренажні штольні, дренажі мілкого залягання, системи водовідведення на схилах) його працівники виконують, як належить. Фінансування на ці роботи передбачено на 100%, проте, із запобіганням зсувам, ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій регіонального рівня ситуація зовсім інша.

На завершення 12-ти об’єктів капітального будівництва необхідно, щонайменше, 150 млн. грн. По 12-ти місцях, що визнані як надзвичайні, завершується оцінка вартості робіт, і ще 40 зсувних процесів пройшли техобстеження. Потрібні кошти на топографію, на гідрологію та проектні роботи. В цілому, за відсутності належного фінансування, новостворене підприємство, без власної техніки, навіть не зможе залучити підрядників, бо чесно визнає – не матиме чим з ними розрахуватися.

Важко навіть уявити, що чекає на місто, якщо цієї зими сніг випаде на пористі київські ґрунти, які не промерзнуть до необхідної температури, щоб втримати сніжну масу.

На придбання вкрай необхідної техніки КП «СУППР» потребує 8 млн. грн. Для порівняння − це середня сума одного зі свят, які помпезно проводяться у місті. Постійна комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу погодила цей пункт у проекті бюджету на 2014 рік, визначивши його в числі пріоритетних. Однак, Департамент фінансів КМДА на сьогодні відмовляє навіть у такому мінімальному фінансуванні, посилаючись на недовиконання дохідної частини бюджету. Напевне, для чиновників, які не несуть відповідальності за життя людей, це – просто цифри на папері… Працівники КП «СУППР» сподіваються лише на особисте втручання Голови КМДА Олександра Попова.

Коли влітку цього року ми почали вивчати ці проблеми, небезпечних місць (на складеній нами інтерактивній карті) було 139. Проте, за цей час інтенсивна забудова, застарілі інженерні конструкції, що мають утримувати схили від розмивання, екстремальні погодні умови тільки підвищили ризик руйнування київських схилів.

Абсолютно очевидно, що зараз необхідно привернути увагу до питання укріплення зсувонебезпечних ділянок столиці не тільки міську владу, але й Кабінет Міністрів України. Уряду варто зрозуміти і масштаб проблеми, і велику ймовірність трагічних наслідків через бездіяльності чиновників усіх рівнів. Київ − не просто мегаполіс, це − столиця держави! Тож увага до ліквідації загрози надзвичайної ситуації має бути на державному рівні. Зрештою, будівлі і Кабміну, і Адміністрації Президента, і Верховної ради України теж розміщені на пагорбах…

Погодьмося, збереження київського ландшафту – це не лише місія 200-от досвідчених фахівців комунального підприємства, які вручну гоготові обслуговувати 154 кілометри інженерних конструкцій, а, насамперед − пріоритет для державного і міського фінансування. І з цим треба нагально визначатися до початку зими. 

Марина Бурмака Марина Бурмака , Політолог, громадський діяч, президент Українського Центру суспільного розвитку
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter