В Португалії на сьогодні проживає до 60 тисяч українців. Масова міграція співвітчизників почалася в кінці 90-х, було ще кілька хвиль в двохтисячних. Здебільшого це були трудові мігранти, частина з яких згодом повернулася додому, а частина залишилася і асимілювалася. За ці років українці в Португалії організували громадські організації та асоціацій, відкрили суботні школи та церкви.
Проте міграційна хвиля останніх 3-4 років суттєво відрізняється від попередніх - це так звані «експати». Молоді, освічені, прогресивні та сучасні українці, вони навчаються і працюють, займаються бізнесом або поєднують кілька видів діяльності одночасно. Нова хвиля міграції принесла в Португалію і соціально активних українців, які шукають і знаходять можливості просувати позитивний імідж України в Португалії. Вони самостійно або за рахунок краудсорсингу організовують культурні та соціальні проекти, намагаються доносити до португальського суспільства актуальні проблему України, розкривають її потенціал і туристичну привабливість. Ключовою темо, звісно ж є боротьба України за незалежність: про Крим, про жертви і втрати на Сході, як серед військових, так і мирного населення, про героїчні вчинки і самовідданість наших захисників, про роботу тисяч волонтерів і спроби країни реформувати застарілу систему управління.
Здавалося б, логічно було б запропонувати підтримку цій активній молоді з боку старшого покоління, організувати координацію дій, робити масштабні та яскраві проекти разом. Але, на жаль, в Португалії ситуація склалася інакше.
Голова найстарішої та найвпливовішої організацій українців Португалії наполегливо й методично атакує активних і незалежних співвітчизників. Всіх, хто з'являється на горизонті, хто не готовий беззастережно визнати його монополію на представництво нашої громади за кордоном, хто не згідний діяти виключно в рамках його організації, хто ставить під сумнів методи і форми його діяльності, всі ці люди оголошуються «ворогами України», «посібниками агресора» і прихильниками «руського миру».
Свіжий і найбільш резонансний приклад - конфлікт між Головою Спілки українців Португалії Павлом Садохою та громадськими активістами і адміністраторами Фейсбук-групи "Українці Португалії".
На рахунку останніх – чисельні заходи в Португалії з інформування про військові дії в Україні (показ в Лісабоні та Порту фільмів «Крим, як це було» режисера Костянтина Кляцкіна, «Іловайськ. Лицарі неба» Катерини Стрельченко та Дмитра Панкова, фотовиставка «Промка. Авдіївка» Олеся Кромпляса, круглий стіл за участю журналіста та політолога Віталія Портінкова та португальских дипломатів, членів Історичної асоціації Португалії), а також культурні заходи з метою просування позитивного іміджу Батьківщини за кордоном.
Перебіг конфлікту головним чином відбувається у просторі Фейсбук, де Павло Садоха закидає активістам серйозні звинувачення у державній зраді та співпрацю з агентами Кремля. Зокрема, про це він згадує і у наведеній вище статті, як приклад гібридної війни.
Здавалось би, що це просто конфлікт поколінь, де старші діаспоряни не приймають нові підходи і бачення народної дипломатії і хочуть «втихомирити» молодь, яка ніяк не підкориться старійшинам.
Проте, на наш погляд, конфлікт має набагато глибше коріння і, як виявилось згодом, триває він в Португалії вже багато років.
Після отримання резонансу навколо згаданого вище протистояння, багато людей почали розповідати й власні історії ганебних наклепів, переслідувань, залякувань з боку Голови Спілки Українців в Португалії. Так, відомий конфлікт Павла Садохи з волонтерами «Янголи милосердя», які організовували благодійний концерт в Лісабоні для збору коштів сім’ям і дітям внутрішньо переміщених осіб в Україні. Павло Садоха відкрито бойкотував захід і закливак решту українців слідувати його прикладу, а також залякував артистів, які брали участь в концерті, аби ті відмовились від виступу. Атак та наклепів зазнала студентка Тетяна з Порту, яка була безпідставно звинувачена у нібито «пропаганді російської культури» на університетському міжкультурному заході. Більше того, Павло зацькував відому поетесу Оксану Максимишин-Корабель, автора відомого вірша «Мама не плач, я повернуся весною», що був присвячений подіям на Майдані, у віршаї якої він побачив «зраду» і заклик до «сепаратизму».
Цей перелік, на жаль, можна продовжувати досить довго. Але найголовніше, це той негативний і дуже небезпечний вплив діяльності Павла Садохи на згуртованість і активні дії українців Португалії у боротьбі з нашим реальним ворогом – російськими загарбниками, на який ми хочему звернути увагу.
У ситуації, коли Україна відчайдушно протистоїть справжньому ворогу в особі путінської Росії, «полювання на відьом» серед таких же патріотів і активістів та клеймування небайдужих свідомих громадян є злочином проти України. Фактично, технології гібридної війни, нібито за участь в яких не гребує звинувачувати Голова Спілки Українців Португалії своїх побратимів, на повну силу працюють на роз’єднання громади, втрату ресурсу та часу на внутрішні розбірки. Людина, що займає такий високий і важливий пост у поважній організації українців, яка мала б об'єднувати і координувати наші зусилля, підтримувати різні ініціативи і приєднуватися до спільної справи, фактично дискредитує і саму організацію «Спілка Українців» в очах українців, і українську громаду в очах португальського суспільства.
Багаторічна системна діяльність, спрямована на розпалювання ворожнечі, ненависті, підозри, заснована на наклепах, очорненні й цькуванні «неугодних», всіх тих, хто має власну думку, відстоює власну позицію, а не присягає на бездумну вірність одній людині – все це, на жаль, дискредитує зусилля всіх тих українців, які роблять посильний внесок у захист інтересів України за кордоном. Як результат – останніми роками українська громада Португалії знаходиться часом у деморалізованому стані. Кожен активіст змушений спиратися тільки на найближче коло однодумців, постійно очікуючи удар в спину, чергову хвилю бруду і безпідставних звинувачень. Замовчувати це з нашого боку було б не правильно і безвідповідально.
Хочемо наголосити, що дописувачі статті не ставлять за мету давати правову оцінку описаної вище діяльності в контексті національних інтересів і безпеки України, проте очевидно, що подібна системна, багаторічна, деструктивна за своєю суттю активність повинна отримати відповідну оцінку.
Так чи інакше, ми віримо, що цей конфлікт вирішиться з часом, але дуже шкода, що колосальні ресурси, час, душевні сили гідних громадян своєї країни, які могли б бути направлені на корисні справи, спалюються в цьому безглуздому протистоянні своїх зі своїми.
Адже ворог у нас один, знаходиться він у Кремлі, а реальні представники «руського миру» тішаться спробам внести розбрат та роз’єднати українську громаду Португалії. Своїм обов’язком ми вважаємо працювати на об’єднання та злагоду всередині громади, постійно закликаючи всіх свідомих громадян підтримувати спільні ініціативи та координувати зусилля на благо України.
Про групу "Українці Португалії"
Групу "Українці Португалії" було створено в травні 2017 року. Наразі вона має 2 934 учасники. З правилами і цілями групи можна ознайомитись ТУТ.
На момент заснування у Фейсбуці не існувало жодної активної проукраїнської групи, де ми могли б обмінюватись між собою корисною інформацією, звертатися за підтримкою в складних ситуаціях, анонсувати та спільно проводити культурні заходи. Ми єдина група, де є формат анонімних постів, в яких людина, яка потрапила в біду в Португалії, може написати публікацію анонімно, звернувшись в особистому повідомленні до адміністраторів. Єднання, взаємодопомога та підтримка, а також просте спілкування - це те, чого не вистачало український громаді в Португалії. Саме цю функцію успішно виконує група в соціальній мережі Фейсбук.
З першого місяця існування групи через її високу популярність ми зазнали брудної інформаційної атаки з боку Павла Садохи. Було очевидно, що таке стрімке згуртування та єднання викликало подив, ревнощі та занепокоєння з його боку. Бо новостворена група, на його думку, несе загрозу його впливу. Він побачив в нас конкурентів, що зовсім не відповідає дійсності.
До цього конфлікту було залучено багато поважних представників української громади в Португалії, яких було безпідставно звинувачено в підтримці агресора та розповсюдженні ідей "руського миру". З цього приводу та з нашої ініціативи навіть було проведено круглий стіл в Посольстві України в Лісабоні, до якого було залучено наших краян, членів цієї групи, зокрема, волонтерів з "Янголів Милосердя", відомої української поетеси Оксани Максимишин-Корабель, співзасновника "Спілки Українців Португалії" та інших визнаних представників нашої громади в Португалії.
Тому ми вважаємо викладену в статті Віктора Гиржова інформацію щодо ситуації в Португалії такою, що абсолютно не відповідає дійсності, ані відносно нашої групи, ані стосовно наших колег з мережі Global Ukrainians. Цілком переконані, що журналіста було навмисно дезінформовано.
Андрій Михалевич, підприємець, співзасновник та адміністратор Фейсбук-групи "Українці Португалії"
Інна Шемет, перекладач, співзасновник та адміністратор Фейсбук-групи "Українці Португалії"
Тетяна Франчук, менеджер з комунікацій, координатор португальського напрямку в Ukraine Сrisis Media Center, редактор моніторингового проекту ОКО, представник мережі Global Ukrainians в Португалії