Зворотній бік порядку

В травні та червні я працював в Чечні в складі мобільної групи правозахисників. Вона була створена в 2009 році за ініціативою російської громадської організації "Комітет проти катувань", коли ряд правозахисних організацій був змушений призупинити роботу своїх чеченських відділень після вбивства Наталі Естемірової та інших громадських активістів.

Мобільна група проводить власні розслідування випадків викрадень та катувань та, використовуючи зібрані докази, вимагає від уповноважених органів проведення ретельного розслідування та притягнення винних до відповідальності.

Це було моє перше відвідання Чечні. Воно сильно змінило моє уявлення про цей народ та про наявну ситуацію на Північному Кавказі. Цим зміненим уявленням я б хотів поділитись з читачами LB.ua.

Один з тисяч

Фото: Надано автором

Апті Зайналов був затриманий в Грозному в червні 2009 року за два дні до свого 29-річчя. З 2003 і він жив в Саратовській області, і повернувся в Грозний після невдалої спроби виїхати на навчання в Єгипет. Його затримали того ж ранку на станції техобслуговування, куди знайомий, що його підвозив, заїхав по дорозі з залізничного вокзалу. Слідство досі не встановило, хто саме проводив затримання, але дані, які є у родичів Зайналова і співробітників «Комітету проти тортур», говорять про те, що це були бійці міліцейського спецназу. Під час затримання Апті отримав кілька вогнепальних поранень - в ногу і в живіт - і серйозну черепно-мозкову травму.

Поранений Апті був анонімно прооперований в районній лікарні селища Ачхой-Мартан у 50 кілометрах від Грозного. За припущенням матері, вибір місця був обумовлений тим, що родич командира підрозділу спецназу, що затримав Зайналова, займав пост голови адміністрації Ачхой-Мартанівського району і міг допомогти приховати злочин. Поліцейські зробили все, щоб мінімізувати контакти Апті з персоналом лікарні, його оперував хірург, спеціально привезений з Грозного. Зайналов переніс дві операції, йому була видалена частина кишечника. При цьому, жодних відомостей про Апті та проведені операції в документації лікарні не збереглося. Після 10 днів лікування він був вивезений у невідомому напрямку. Останній раз мати бачила Апті, коли після невдалої спроби пройти до нього в палату у супроводі прокурора, його на приватній машині в супроводі «невстановлених озброєних осіб» відвозили з території ачхой-мартанівської районної лікарні.

Міжрайонному прокурору і його заступнику, які намагалися увійти в палату до Апті, бійці спецназу, які його охороняли, запропонували непростий вибір - не лізти не в свою справу і спокійно піти, або бути застреленими на місці. Пізніше в ході службової перевірки прокурор пояснив, що порушив процедуру і не повідомив про скоєний злочин, оскільки для нього було очевидно, що він має справу зі співробітниками міліції.

Є інформація, що після ачхой-мартанівської районної лікарні Апті продовжував лікування в лікарні Гудермеса, а пізніше утримувався в оперативно-розшуковій частині міліції у Грозному. З початку 2010 року нової інформації про його місцезнаходження не надходило. Мати Апті вірить, що її син живий і намагається потрапити на особистий прийом до Рамзана Кадирова. Однак, співробітники «Комітету проти тортур» не пам'ятають випадків, щоб людина, зниклий за подібних обставин, знайшовся живим через стільки років.

Примушування до слідства

Мати Апті Зайналова розмовляє з правозахисниками
Фото: Надано автором
Мати Апті Зайналова розмовляє з правозахисниками

Справа Апті Зайналова була однією з останніх справ, які вела Наталія Естемірова. Саме вона повідомила матері Апті Аймі Макаєвій про місцезнаходження сина і особисто вимагала втручання районного прокурора. 13 червня 2009 вона повідомила Аймі Макаєвій інформацію і про те, куди Апті був вивезений з Ачхой-Мартану. А два дні потому Наталя була викрадена і вбита, і правозахисний центр «Меморіал», у провадженні якого перебувала справа про викрадення Апті Зайналова, був змушений призупинити роботу свого офісу в Чечні. Роботу з даною справою продовжила Зведена мобільна група правозахисників, створена за ініціативою «Комітету проти тортур».

Те, що роблять юристи СМГ можна назвати «примушуванням до слідства»: співробітники групи проводять власне розслідування і буквально змушують слідчий комітет, який цілеспрямовано саботує роботу щодо встановлення обставин та винних у зникненні людини, проводити необхідні процесуальні дії.

Тільки втручання юристів СМГ змусило слідчих оглянути місце, де був затриманий і поранений Апті, долучити до справи важливі речові докази (наприклад, автоматну кулю, випущену з тієї ж зброї, з якої стріляли в Зайналова). Знадобився рік для того, щоб змусити слідчого опитати Айму Макаєву за її заявою про злочин, вчинений прокурором, який навмисно не зареєстрував повідомлення про злочин. Більше року адміністративної та судової тяганини було потрібно для того, щоб Айма Макаєва та її представники змогли ознайомитися з матеріалами кримінальної справи за фактом викрадення Апті. Однак, найбільш важлива інформація - свідчення співробітників ОМОНу - була засекречена. На думку юристів СМГ засекречування цих матеріалів справи було зроблено з порушеннями встановленої процедури.

Юристами зведеної мобільної групи до слідчого комітету були направлені десятки клопотань про проведення слідчих дій. Частина з них була «втрачена» слідчими, велика частина залишена без задоволення, частина задоволена після оскарження відмов у судах всіх інстанцій. Слідчий комітет 4 рази відмовляв у порушенні кримінальної справи проти посадових осіб ачхой-мартанівської прокуратури та районної лікарні, приховавших інформацію про злочин проти Апті Зайналова. І 7 разів виносив постанову про призупинення розслідування за фактом викрадення Апті з причини «неможливості встановлення особи, яка притягується в якості обвинуваченого». Через чотири роки після викрадення, не дивлячись на велику кількість свідків, міліціонери винні у викраденні так і не знайдені. Справа про насильницьке зникнення Апті Зайналова прийнята до розгляду Європейським Судом з Прав Людини.

Допустимі втрати?

За даними правозахисних організацій, кількість викрадених в республіці в період з початку другої чеченської війни коливається в межах від 3 до 5 тисяч осіб. Втім, точного числа жертв «заходів зі стабілізації ситуації в регіоні» не знає ніхто.

Фактично президент республіки негласно наділений надзвичайними повноваженнями. Федеральна влада закриває очі на те, що «боротьба з тероризмом» ведеться шляхом відвертого терору, жертвами якого стає велика кількість людей, які не мають жодного відношення до підпілля. Чи згодні ми вважати це «хорошою ціною» за підтримання стабільності в регіоні?

Айма Макаєва, все своє життя яка вчила дітей у сільській школі, не згодна. Айма каже, що завжди вважала себе громадянкою Російської Федерації і ніколи не думала, що її власна країна буде скидати бомби на їхні будинки, а потім дозволить беззаконно забрати у неї єдиного сина.

Константин Реуцкий Константин Реуцкий , Руководитель общественной организации Правозащитный центр "Поступ"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter