ГлавнаяБлогиБлог Катерини Липи

Ділова репутація музею

Музеї, як і люди мають певну репутацію. Той – для снобів і хіпстерів, цей – демократичний і у ньому цікаво дітям, ось тут завжди добрі виставки, а цей нуднувато-академічний, зате яка колекція! Це серед публіки. А серед колег репутація музеїв зазвичай пов’язана із тим, наскільки заклад відкритий до співпраці, чи проводить цікаві конференції, чи має новаторські методичні напрацювання і т. ін. Звісно, репутації музею можуть зашкодити якісь скандальні ситуації чи внутрішні чвари – таке буває. Але досі мені не траплялося випадків, коли проти музею ведеться справжня інформаційна війна. Тепер такий досвід з’явився. І ведеться ця війна дуже дивно, не за допомогою повсюдно звичного компромату (коли навіть з дрібної проблеми маніпулятивно роздувають мало не злочин), а за допомогою відвертої і цілковитої брехні, яку легко спростувати.

Отже, серед киян почали кружляти плітки, буцімто у Музеї історії міста Києва на вул. Б. Хмельницького, 7 влаштовано притон, після закриття там казна що робиться: пиятики, паління у експозиційних залах (у тому числі і марихуани), керівництво закладу алкоголіки, незадоволена громадськість регулярно викликає поліцію, але поліція не реагує. Я аж засмутилася, що досі не вдалося взяти участь у неподобствах – скільки не товклася під ніч коло музею, ні до якої розпусти долучитися не вдалося, інколи пропонували келих шампанського на відкритті чергової виставки, але це аж ніяк не дотягувало до стандартів справжньої оргії.

Та облишмо жарти. Такі плітки справді шкодять репутації музею. Звідки вони взялися? Виявляється, достатньо однієї дивакуватої людини, яка упродовж місяців методично маже брудом культурну інституцію. Звати цю людину Віктор Савінов, доволі відомий свого часу спортивний журналіст та медіаменеджер, який нині представляється також політологом і філософом, проживає у сусідньому з музеєм будинку. Щоправда, у виступі на YouTube-каналі «Перший Козацький» Савінова представили як директора Інституту політичної філософії. Однак в Україні такого інституту немає, є у Росії. Але прізвище директора російського закладу зовсім інше. Ну, нехай, спишемо дивину на неуважність редактора каналу. Пан Савінов упродовж тривалого часу розважається тим, що пише у Facebook маячню щодо подій у музеї, і ця маячня розходиться усе ширшими колами. Паплюжить музей у виступах на різних YouTube-каналах ).

Виктор Савинов: Музей истории Киева, как пример импотенции власти

Викликає поліцію, яка прибуває і, «поцілувавши» замок, або глянувши на відкриття чергової виставки їде собі геть. Цитувати гидоту не хочеться, для підтвердження кожен може подивитися скріншоти. Але поведінкою Віктора Савінова мені таки «пощастило» милуватися під час відкриття виставки італійського митця Клаудіо Росаті. Серпневий день, на терасі музею фуршет, люди теревенять, офіціанти розносять напитки-наїдки, усе як завжди на подібних заходах. На балконі будинку навпроти – дивакуватий чоловік, який щось горлає, когось фотографує, вимахує руками і всіляко намагається привернути до себе увагу. Гості музею не полінувалися зняти відео цього виступу. А музейникам терпець увірвався і вони подали на неспокійного сусіда судовий позов про захист ділової репутації.

Відверто кажучи, я зовсім не розумію, для чого Віктору Савінову, людині вочевидь цілком успішній, але далекій від сфери культури, оце все: поводитись як фрік, лаяти з балкону гостей презентації, викликати поліцію, поширювати вигадки, які дуже легко спростувати. Просто беремо роздруківку з пульту Держохорони, і знаємо, якого дня о котрій годині в музеї ввімкнули сигналізацію. І одразу зрозуміло, що у ті дні, про які у соцмережах пише дивовижний опонент музею, навіть відкриттів виставок не було, музей закривався за розкладом, щоб знову відкритися уранці. Звісно, суд поцікавився роздруківкою і її отримав.

У мене є навіть не версія, а так, невеличке припущення щодо мотивів дивної поведінки. Наш герой приятелює із Дмитром Джангіровим (свідчення цьому легко знайти на просторах інтернету), дружина якого свого часу була поставлена міським головою часів Януковича заступником директора музею. Вже після звільнення балотувалася на посаду директора Музею історії міста Києва, але з тріском програла. То, може, пан Савінов у такий дивний спосіб мститься за родину друга? Важко повірити.

Дмитро Джангіров (у центрі)
Дмитро Джангіров (у центрі)

Правдоруб Віктор Савінов не з’явився на судове засідання 23 жовтня 2019 р., на якому розглядався позов музею. Наступне засідання відбудеться 20 січня 2020 р., можливо, відповідач таки пояснить причини поширення дикої брехні. Бо справді цікаво: навіщо все це?

Катерина Липа Катерина Липа , журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter