Україна - аспірант НАТО, це звучить, звісно, приємно, хоч і незвично. Але нарешті ми отримали публічний орієнтир від наших західних партнерів. Це хоч і не конкретний ПДЧ (План дій для членства - авт.), з яким нас "кинули" 2008 року в Бухаресті і який має буде наступним. Тому в цілому сигнал позитивний, особливо перед виборами.
До речі, такий сигнал можна розглядати і як передвиборний аванс нинішній владі і головнокомандуючому з боку західних партнерів (черговий сигнал - нагадаю, раніше посол ЄС назвав ідіотами чи сліпими тих, хто не бачить реформ в Україні).
АЛЕ.
Курс на НАТО завжди дратував нашу східну сусідку - Кремль свою нелюбов до України любить пояснювати протидією розширенню НАТО. В результаті у нас були і Харківські угоди (росфлот ще на 49 років), і окупація Криму (ай-яй-яй, у Севастополі буде база НАТО). Ця тенденція постійна, і її лобістів у Москві у владі ну ду-у-же багато є і буде, Путін узяв тренд на військове загострення - у своїх останніх інтерв'ю постійно погрожує НАТО і США.
Логічно це не пояснюється (натовських країн навколо Росії вже давно багато - наприклад, країни Балтії; з деякими вона навіть дуже дружить - Туреччина), але це факт.
"Яструб миру" Дмитро Рогозін колись, пояснюючи, чому РФ завжди так різко проти України в НАТО, відверто мені сказав: "Нам проти НАТО краще воювати на чужій території, а якщо ви увійдете, то буферу вже не буде".
Очевидно, що "натовську загрозу" активно просуває російський ВПК, їх військові та спецслужби: бо це гроші, визнання необхідності їх існування - що не дармоїди, а отже, знову гроші.
І заради зриву курсу країн в НАТО Москва спочатку обмежувалась інформаційно-психологічними операціями (публікації/програми в ЗМІ, мітинги, пікети і тп). Але останнім часом активно вдається і до відверто силових акцій (окупація Криму, переворот у Чорногорії) - і все заради того, щоб зірвати інтеграцію з НАТО.
З Чорногорією в Москви вийшов голосний пшик - країна не тільки заарештувала місцевих виконавців, а й російських організаторів. І країну тільки ще швидше прийняли в Альянс.
З Україною - поки що окупація Криму і відкритий конфлікт на Донбасі курсу Києва на НАТО не зупинили, хоча на позицію країн-членів дійсно вплинули: ніхто з них не хоче використовувати п.5 договору (про колективний захист учасників НАТО) проти Росії.
А тут НАТО стимулює (статус асистента дали) до тіснішої співпраці... Тому Росія після легалізації Путіна на черговий строк активізує заходи зриву курсу України в НАТО. І, скоріш за все, це буде силовий сценарій.
Оскільки частину диверсантів Рубана вже затримали (а решту зараз ловлять по всій країні), то в Москви залишається варіант з військовим вторгненням: або в/частин з ОРДЛО, або навіть підключення регулярних військ з території РФ (привід слушний придумають - благо, корисних ідіотів і росагентури в Україні достатньо).
Ця країна хвора на мілітаризм...