ГоловнаБлогиБлог Богдана Петренка

Масові розстріли, зброя для мирного населення та ефект Сталіна

Учора у США відбувся ще один масовий розстріл у школі. 17 осіб загинуло і це стало найбільшим шкільним убивством за останні п’ять років.

США взагалі перебувають в абсолютних лідерах по масшутінгу в світі – 31% усіх убивств, у яких жертвами ставали 4 і більше осіб ставали саме Сполучені Штати. І, водночас, майже половина – 43% американських сімей мають зброю.

Фото: Depositphotos/Elnur

Тому кожного разу коли відбувається стрілянина з масовими жертвами, ми отримуємо аргументи для обох сторін. І для противників озброєння мирного населення, і для його прихильників. Перші говорять, що заборони та обмеження не давали б можливості пронести зброю до школи (церкви, місць масового скупчення людей). А другі – те, що якби у жертв була зброя, то вони б могли дати відсіч, а злочинець десять раз подумав чи варто нападати.І цікаво, що праві обидві сторони. Проблема у тому, що вони одне одного не чують. Не чують, бо в них уже давно склалось своє уявлення, що потрібно зробити. І не чують, бо їх аргументи – це прості відповіді на складні питання. Простіше кажучи їх аргументи – чистий популізм. Бо однозначно включається складний механізм: ті, хто спроможний стріляти у людей, більше спроможний до того, щоб різати їх ножем. Ситуація з масовою поножовщиною в російських школах показала, що навіть відсутність зброї на руках у населення не захищає дітей від насилля у школах. А хто не спроможний вистрілити у людину – той може навіть не витягти зброю, якщо вона у нього є. Пам’ятаєте ситуацію з поліцейськими у Дніпрі, які не змогли застосувати зброю проти злочинця, що коштувало їм власного життя?

У Росії є цікавий вислів – «Сталіна на вас немає». В Україні з цим простіше, але не набагато – ми чекаємо такого «ненасильницького Сталіна» - месію. І навіть розчарувавшись в черговому месії, ми навіть не думаємо вирішувати проблему докорінно. Ми продовжуємо шукати не вирішення проблем, а тих, хто їх за нас вирішить.

Так ось у цей «ефект Сталіна» - це і є пошук усіляких панацей. І легалізація зброї – це теж та панацея, яка вирішить безпекові проблеми, на що сподівається частина населення. Проблема у тому, що «ефект Сталіна» - це пошук простих рішень для складних питань. Так, справедливість зі зброєю (добре слово і пістолет) буде долати несправедливість. Ок. Я вже чую аргумент прихильників зброї: «несправедливість уже має зброю» (типу кримінал уже озброєний нелегалом), а справедливість - ні. А хто сказав, що Ваші погляди про паркування у дворі справедливі для Вашого сусіда, у якого буде легітимна зброя? Прихильники «ефекту Сталіна» не враховують, що можна опинитись і по той бік прицілу. Кат завжди вважає себе справедливим, а своє насилля виправданим. І щирих комуністів теж розстрілювали в СРСР. До речі той же аргумент і для противників легалізаціїї - вилучення усієї зброї не знизить кількість «кримінальних елементів». Людство мільйон років убивало без вогнепалу. Тому це теж не панацея.

До чого це? До того, що перед тим як виступати про легалізацію зброї як панацеї можна подумати про власну безпеку й іншими шляхами. Починаючи від встановлення нових дверей і сигналізації, заняття самообороною та закінчуючи купівлею легальних засобів самозахисту. Але в українців немає такого прагнення – самостійно вирішувати власні безпекові проблеми. І навіть якщо зброю можна буде купити просто по посвідченню водія у будь-якому магазині, її ніхто не купуватиме доти, доки не усвідомить відповідальність за власне життя і життя своїх близьких. Тому найголовніше – це психологічна здатність себе захищати, а вже на другому місці – технічна спроможність.

Богдан Петренко Богдан Петренко , Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram