ГлавнаяБлогиОльги Богомолец

Уроки Ічні

Невідкладна поїздка в Ічнянський район Чернігівської області, де трапилася трагедія та вибухнув черговий військовий склад, змушує адекватну частину суспільства робити свої висновки. Чи зробить свої висновки держава і ті, хто нею зараз керують?

Фото: надане Ольгою Богомолець

Першим та найголовнішим завданням моєї поїздки звичайно була боротьба з наслідками трагедії, а саме збереження життя і здоров'я людей, контроль доступу постраждалих до необхідної медичної допомоги, допомога територіальній громаді, психологічна підтримка та доставляння необхідної медичної гуманітарної допомоги постраждалим.

Окремо хочу подякувати відповідальним українським виробникам за благодійну допомогу необхідними ліками, яку ми оперативно надали практично в кожний опорний евакуаційний пункт та місцеву лікарню, відповідно до кількісті евакуйованих.

Серед цивільного населення поранених та загиблих немає. Водночас, за попередніми даними, житло майже 1000 осіб пошкоджено або зруйновано.

Ці два факти свідчать про те, що евакуація людей з населених пунктів була проведена швидко, вчасно, ефективно, за що маємо подякувати всім службам територіальних громад, оперативному штабу та особисто його керівнику Свириденко Юлії Анатоліївні, виконувачу обов'язків голови обласної державної адміністрації, місцевій владі, всім медикам, освітянам, особовому складу ДСНС, СБУ, МВС та всім людям, які вночі вийшли на допомогу постраждалим. Було відкрито всі школи, садочки, лікарні, залучено додатковий транспорт. Всі організатори процесу евакуації з гордістю наголошували: знаєте, чому ми так гарно спрацювали? Тому що рік тому саме тут було проведено навчання з оперативного реагування на надзвичайну ситуацію та всі служби вже були злагоджені. Ми знали всі евакуаційні шляхи, всі маршрути, всі точки, куди вивозити людей і як це робити. І саме ця злагодженість в роботі служб дозволила обійтись без людських втрат серед цивільного населення.

На початку 2015 року я була ініціатором проведення таких навчань, і разом з усіма службами ми провели аналогічні навчання також в Київській і Миколаївській областях, що абсолютно не достатньо для гарантування безпеки стратегічних об'єктів і людей в Україні. Тому урок перший, який мав би бути зроблений Кабміном і нашою центральною владою, – це необхідність проведення навчань з реагування на надзвичайні ситуації в усіх районах і територіальних громадах, де розташовані небезпечні об'єкти – склади боєприпасів, хімікатів та нафтопереробних продуктів, заводи та інші об'єкти суспільної небезпеки.

З небезпечної зони за кілька годин було евакуйовано понад 12 тисяч місцевих жителів, в тому числі пацієнти ічнянської лікарні та всі пацієнти з обмеженими можливостями хоспісного відділення. До лікарень протягом наступної доби через погане самопочуття та отруєння димом звернулось майже 60 осіб, всім була надана необхідна допомога, були залучені психологи.

Однак у будь-якому разі наслідки цієї трагедії ще проявлять себе. Адже подібні випадки серйозно забруднюють довкілля і, як наслідок, можуть спричинити шкоду здоров'ю людей, які проживають на цій території.

Фото: надане Ольгою Богомолець

Під час спілкування з сотнями постраждалих більшість людей обурювала відсутність своєчасної комунікації. Старші люди не розуміли, що відбувається. В перші кілька годин містяни та жителі найближчих сіл думали, що розпочалась війна, панікували, ховалися у підвалах, не могли зв'язатися зі своїми родичами, бо не мають мобільних телефонів, деякі родини ночували з дітьми на полях, у посадках тощо. Попри те, що місцева влада давала максимум інформації по телевізору, більшість місцевих мешканців не могли цього побачити, адже в цей час вже в паніці знаходилися на вулицях і починали виводити та вивозити дітей, батьків, родичів з обмеженими можливостями. Все це буде мати певні наслідки – психологічні проблеми і розлади, спровоковані інсульти, інфаркти, гіпертонічні кризи. Колись в давнину для системи попередження та оповіщення запалювали смолоскипи та вогнища, пізніше били у дзвони на церквах, коли дзвони поскидали з дзвіниць, почали бити в рейки, потім запрацювали гучномовці, а сьогодні запропонована система оповіщення СМС не є дієвою, адже сільське населення старшого віку не має таких засобів комунікації. Якщо ми хочемо збудувати реально сильну державу – у нас мусить існувати незалежна система вуличного оповіщення, тоді люди зможуть отримати сигнал про небезпеку, дізнатись, що мають робити, а що ні, як вони будуть евакуйовані – тоді не буде паніки та зайвих втрат. Урок другий, який має винести центральна влада – це розробити та запропонувати єдиний державний інструмент комунікації з людьми під час масової небезпеки.

Нагадаю, це вже шоста, і, на жаль, мабуть не остання пожежа на складах з боєприпасами за останні роки. Понад рік тому подібна надзвичайна подія трапилася у селі Калинівка Вінницької області – вибухнуло понад 100 тонн боєприпасів. До цього вибухали військові склади під Маріуполем. Більш як 20 тисяч осіб було евакуйовано під час вибухів на військових складах Харківщини. У 2015 році те ж саме коїлось на складах Луганщини, не можна не згадати і пожежу на нафтовому сховищі Київщини.

Але за попередні "проколи" – нищення державного стратегічно важливого та коштовного майна, на яке були витрачені сотні мільйонів, а, можливо, й мільярдів коштів платників податків, а також за кошти, які витрачаються потім на ліквідацію наслідків, – ні з одної особи з високих кабінетів погони "не злетіли". Нарікати на виконавців, при тому, що явище вже стало системним – керівництву вже має бути соромно. Проблема в організації роботи, доборі кадрів, професійності та відповідальності. І поки ми самі не навчимося нести відповідальність за нашу країну та нашу безпеку – ніяке НАТО нам не допоможе.

Вважаю, що сильна країна повинна гарантувати своїм громадянам безпеку та гідне життя. Якщо це не можуть зробити нинішні чиновники, то їх потрібно змінювати на інших, на професіоналів та патріотів, які у своїх вчинках керуються християнською мораллю.

З першочергових питань, які мають бути пріоритетними, важливо, щоб запрацювала ліквідаційна комісія, щоб всі ті, хто залишилися без житла, отримали гідні умови для проживання, щоб в усіх школах та садочках, які приймали велику кількість постраждалих, була проведена дезінфекція, щоб вони могли відновити звичайний режим роботи. І, звичайно, це питання має проконтролювати Прем'єр-міністр, бо за відсутності призначеного міністра охорони здоров'я – він особисто відповідає за роботу Міністерства охорони здоров'я.

Ольга Богомолец Ольга Богомолец , Глава парламентского комитета по вопросам здравоохранения, советник президента по гуманитарным вопросам
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter