Звичайно, що і формулу ціни в 2009 році, і нинішню незначну знижку, як і всі знижки, починаючи з першого кварталу 2009-го року, Кремль надає Україні не з великої до нас любові, а переслідуючи власні інтереси. Зокрема, так і не зрозуміло чому формула обрахунку ціни не досконала і не враховує такого важливого параметру, як великі обсяги продажі газу на українському ринку. Звичайно, контрпродуктивно порівнювати ціну для нас з ціною для інших країн, зокрема тих, яким РФ продає газ дешевше, ніж Україні. Адже ціна – питання комерційної таємниці, переговорів тощо.
Крім цього, залишається незрозумілим, зокрема, питання, чому в нашому випадку ціна газу для нас у контрактах не пов’язана з транзитом російського газу через українську територію? І т.д.
Приємним є хіба що те, що домовленості реалізовано на фоні військового перемир’я на українському Донбасі. Безумовно, це перекриває все інше.
Таким чином здійснюється принцип – торгуємо, а не воюємо. Дай Бог, щоб це було назавжди. Аби не гинули люди. Хоча, наприклад, маючи понад 350-річний досвід взаємодії української нації з Москвою, це виглядає доволі неоднозначно.
З іншого боку, треба відверто визнати, що наразі Росія в питаннях газу добилася всього, чого хотіла.
З українського боку не створено і навіть не розпочато створення жодної альтернативи. Зокрема, ми не реалізувала так званого «великого реверсу», який за інформацією фахівців-газовиків у 2008-2009-му роках, міг би забезпечувати імпорт газу з заходу до 30 млрд кубометрів за рік (навряд, щоб з тих пір щось радикально змінилося); так і не розпочато створення терміналу для імпорту зрідженого газу (Литва, наприклад, мало дискутувала і вже зробила), тощо.
Як і передбачала газета у липні-серпні ц.р., комусь було вигідно довести невирішеною ситуацію до початку опалювального сезону і «штовхнути» Україну в газові обійми Москви. Мовляв, без РФ нікуди і ніяк. Хоча варіантів звільнитися від російської газової залежності є кілька.
Кремль, в т.ч. через свою «п’яту колону», продовжує в Україні здійснювати свою тактику: «якщо не вдається підкупити українських патріотів чи патріотичні сили, то треба їх нейтралізувати або дискредитувати і таким чином підготувати плацдарм для реалізації своєї політики».