Від чоловіка перейняла любов до візантинізму і сакрального живопису, виробивши власний стиль, поєднувала неовізантивізм із модерном. Із школи Новаківського перейшла до рисункової групи відділу архітектури Львівської політехніки.
У 1939 році, коли у Львів прийшли радянські, Василь Дядинюк із дружиною і сином Андрієм переїхали у Коломию, яка належала Польщі, а оскільки у чоловіка підупало здоров’я, Ольга мусила ходити на службу, щоб прогодувати сім’ю, і майже не мала часу на малювання. У кінці 1943 року, коли до Коломиї наближалася Червона армія, Дядинюки емігрували до Відня, де Василь Дядинюк і помер у 1944 році. Ольга прожила 101 рік.
Після Відня вона опинилася в Німеччині, де стала членом «Спілки українських письменників, художників і вчених»,там написала роботи «Велика княгиня свята Ольга» і «Плач Ярославни»,у 1949 році переїхала до США. Малювала ілюстрації до творів Гоголя, Лесі Українки, писала картини на міфологічні та релігійні сюжети.