При цьому вони, як і належить анонімам, не обтяжили себе точністю і достовірністю фактів, які донесли для обґрунтування можливої заміни керівника воєнної розвідки. Видання NV.ua у своїй широко поширеній іншими ЗМІ публікації пише, що «…джерело на Банковій зауважило, що деякі публічні кроки та заяви керівника ГУР нашкодили Україні. Зокрема, йдеться про спецоперації в Африці, заяви про «каву в Криму» чи оборонні закупівлі в інших країнах. «Є об'єктивна реальність і об'єктивні неправильні рішення. Чи треба, щоб настала відповідальність за це? Президент вирішить», — зазначив цей співрозмовник видання».
По-перше, Буданов жодного разу ніде публічно не згадував про жодну «каву у Криму». «Випити чашку кави на набережній Ялти» пропонував 28 лютого 2023 року в інтерв`ю журналісту Гордону блогер Арестович, який на той час вже звільнився з посади радника Офісу Президента. Разом з тим начальник ГУР МО Кирило Буданов у кількох своїх інтерв’ю того часу справді обіцяв «бути у Криму влітку». І військовослужбовці підрозділів активних дій ГУР МО, зокрема «Тимур» і «Артан», згодом неодноразово проводили складні і ризиковані морські операції із висадкою на кримському півострові. І у серпні, і у вересні-жовтні 2023 року, і згодом у 2024 році під час проведення успішних рейдів, вогневих нальотів тощо. І частували вони там російських окупантів зовсім не кавою, а свинцем.
По-друге, насправді Буданов ніколи публічно не підтверджував проведення «спецоперацій у Африці». Натомість у цитаті для Washington Post у квітні 2023 йшлося про «операції зі зниження російського військового потенціалу скрізь, де це можливо. Чому Африка має бути виключенням?». У військовій теорії є поняття кінетичної війни, тобто фізичного знищення сил противника. Водночас застосовують і різні, так звані некінетичні способи військового протиборства, вага і вплив яких у сучасній війні зростають: економічні, інформаційні, психологічні, кібероперації тощо. І все це разом використовується для зниження військового потенціалу противника. А захист інтересів України за межами її території є прямим обов'язком ГУР, чим воєнна розвідка ефективно займається і буде займатися надалі.
І по-третє «оборонні закупівлі в інших країнах», буцімто шкоду від яких джерела NV.ua у Силах безпеки і оборони та Офісі Президента закидають начальнику воєнної розвідки. Вочевидь мова йде про діяльність Державного підприємства імпортера і виробника зброї «СпецТехноЕкспорт», яке у вересні цього року повернули зі сфери управління ГУР до Міністерства оборони. Власне, це рішення стало наслідком з`ясування стосунків і боротьби за вплив у сфері закупівель озброєння між керівництвом Агенції оборонних закупівель (Марина Безрукова) і Міністерством оборони України (заступник міністра Дмитро Клименков). На жаль, частково ціною реноме воєнної розвідки. Логіка урядового рішення влітку 2022 року оперативно підпорядкувати ДП «СпецТехноЕкпорт» саме ГУР МО було цілком зрозумілою: в умовах масштабної війни з РФ пошуку по всьому світу і постачання в Україну озброєння, військової техніки і боєприпасів стало по суті надскладним розвідувальним завданням, коли треба використовувати особливі навички, форми і методи, притаманні саме спеціальним службам. Надто ж коли йшлося про постачання зброї і боєприпасів з країн традиційно несоюзницьких держав.
Ким би не були ці утаємничені джерела NV.ua для їхньої нової публікації про можливу відставку Буданова, очевидно, що цей інформаційний витік має ознаки повторення політично вмотивованої атаки на воєнну розвідку та її керівництво з метою розбалансувати роботу відомства. Щось подібне вже було у серпні-вересні-жовтні цього року. Вкиди в інформаційний простір питання відставки Буданова є класичною технологією підготовки суспільства і формування громадської думки.
Верховний і розвідка
«Я не збирався це робити. Я не збирався міняти Буданова. Інформація ця ходила, так. По Умєрову не було теж такого питання». Це пряма мова Верховного головнокомандувача, Президента Володимира Зеленського з двогодинної зустрічі із журналістами у форматі off-records 21 жовтня. Згодом у вівторок 22 жовтня, комунікаційники Офісу Президента саме це висловлювання глави держави погодили для публічного розповсюдження у мас-медіа. Це поставило хай проміжну, але доволі промовисту крапку у тривалій кількамісячній кампанії інформаційного супроводу апаратного тиску на керівництво військового розвідувального органу. Але подальші спроби його послаблення, без сумніву, продовжуватимуться і надалі. Особливо враховуючи ту вагому роль, високе місце і значний вплив, які має у цій війні Головне управління розвідки Міністерства обороги України і його 38-річний керівник генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Між іншим, він є одним з небагатьох членів Ставки Верховного Головнокомандувача, хто продовжує обіймати свою посаду з початку повномасштабної війни. За цей час були змінені з різних мотивів і підстав міністр оборони, міністр закордонних справ, Головнокомандувач ЗСУ, начальник Генерального штабу, секретар РНБО, голова СБУ, голова Служби зовнішньої розвідки, командувачі Сухопутних військ, Сил спеціальних операцій та Національної гвардії, міністр внутрішніх справ, інші командувачі видів і родів ЗСУ – тобто левова частку керівників Сил безпеки і оборони та членів Ставки.
Начальник ГУР МО України залишається на своїй посаді попри всі інформаційні атаки та апаратні інтриги. Це нетипово, але і не дивно, адже Буданов зайнятий винятково війною з ворогом і досягає в ній неабияких бойових та оперативних результатів. Це з одного боку, безумовно, сприяє підтриманню високого рівня довіри глави держави до свого головного розвідника. З іншого, може викликати заздрощі у оточення глави держави. Важливо при цьому пам`ятати, що нинішній начальник ГУР МО не просто очолює один з трьох національних розвідувальних органів саме Буданов із липня 2022 року очолює також і Координаційний комітет з питань розвідки при Президентові України, що об`єднує все вітчизняне розвідувальне співтовариство, куди окрім трьох розвідувальних органів (ГУР МО, розвідка Держприкордонслужби та Служба зовнішньої розвідки) входять й інші спеціальні служби та силові структури держави.
Розвідник та інтриги
Отже, інформацію про можливу відставку Буданова почали активно поширювати ЗМІ з посиланням на джерела у владі з кінця серпня – початку вересня 2024 року. До цього спричинили кілька подій і факторів. Вони всі разом зараз остаточно склалися в очевидний пазл з умисного послаблення розвідувального органу.
1. На початку серпня до Курської наступальної операції не було залучено підрозділи активних дій ГУР МО. З однієї сторони зрозуміле прагнення Головкома Олександра Сирського оперувати на Курщині винятково силами підпорядкованих безпосередньо йому Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спецоперацій тощо. А ще – максимально обмежити коло обізнаних з планами наступу для мінімізації витоку інформації для досягнення оперативної раптовості, що багато в чому зумовило успіх просування на Курщині. З іншого боку, таке ігнорування бойових спроможностей і досвіду воєнної розвідки, чиї підрозділи першими і двічі – у травні 2023 і у березні 2024 – проводили масштабні бойові рейди на територію прикордонних областей Росії, може свідчити про охолодження відносин між Сирським і Будановим принаймні у цей період. Можливо, через різне бачення цілей і способів проведення такого роду операцій. При тому що Буданов є відкритим і послідовним прихильником стратегії перенесення війни на територію ворога і активно її реалізовує.
2. У середині серпня на Ставці Президент вніс зміни до процедури перемовин про обміни військовополоненими, розширив склад переговорних груп, збільшив роль інших силових структур, що входять до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШПВВ), утворити декілька додаткових робочих органів: вищий керівний орган – Раду КШПВВ, групу ведення переговорного процесу, регіональні представництва, а також Громадську раду, кандидатів до якої відбиратимуть на конкурсній основі. Все це було зроблено буцімто для більш прозорого процесу формування списків на обмін, а також більш ефективної роботі зі звільнення оборонців України. Але на ділі, зросла лише кількість бюрократичної роботи. Адже як проводив секретар КШПВВ бригадний генерал ГУР МО Дмитро Усов надскладні перемовини про обміни полоненими з ворогом і посередниками, так він їх і проводить. Хіба що зросла кількість різного роду бюрократичних погоджень всередині цього чутливого процесу, що вимагає максимальної концентрації перемовин в одному центрі. При тому, що воєнна розвідка довела свою ефективність в обмінах: 3 767 українських військових і цивільних полонених вже повернуто додому.
3. Наприкінці серпня міністр оборони звільнив двох заступників начальника ГУР МО – бригадних генералів Остапенка і Зайцева. Звісно, такі кадрові зміни, які би причини вони під собою не мали, є цілком у повноваженнях міністра. Але у даному разі їх провели без погодження із їхнім безпосереднім начальником, що виглядало як відверта зневага і нехтування заслугами цих вищих офіцерів.
4. Приблизно у цей самий час було здійснено спробу перепідпорядкувати апарати військових аташе при посольствах України за кордоном від ГУР безпосередньо до Міністерства оборони. Це, у разі проведення, суттєво би нівелювало їхню роль і вагу.
5. Ще більшої шкоди могла завдати ідея перепідпорядкувати підрозділи активних дій ГУР МО Командуванню Сил спеціальних операцій ЗСУ, яка так само обговорювалася влітку-восени у найвищих військових кабінетах. Це максимально би послабило структуру. Розвідники-спецпризначенці найбільш ефективних бойових підрозділів Шаман, Кракен, Артан, Тимур та інших досягли значних результатів у запеклих боях із ворогом як у наступі, так і в обороні, пройшли становлення і професійне зростання саме у лавах ГУР МО. Їх всіх об`єднало бойове братерство, що зміцніло на спільних перемогах і спільних втратах на суходолі, і на морі. Перепорядковувати їх іншій структурі було найвищим управлінським абсурдом.
6. На одному із засідання Ставки, за словами відомого волонтера і екс-заступника міністра оборони Віталія Дейнеги, віце-прем`єр з цифровізації Михайло Федоров, запропонував дальні ударні операції дронами різних типів по території РФ передати під командування Служби безпеки України. Це при тому, що нині їх проводять і СБУ, і ССО, і новостворені Сили безпілотних систем у складі ЗСУ, і звісно ж ГУР МО, на долю якої за даними авторитетної дослідницької OSINT-агенції Molfar припадає 32% результативних дальних ударів вглиб території РФ.
На щастя, більшість цих відверто шкідливих ідей так і не реалізували. Але не виключено, що до них спробують повернутися згодом.
ГУР МО і результати
Наразі воєнна розвідка успішно реалізує стратегію багатополярних фронтів, завдаючи ударів по найбільш вразливих точках противника та водночас змушуючи його розосереджувати зусилля. При цьому воєнна розвідка стабільно демонструє проактивні дії – як на полі бою, так у стратегічному плануванні. Ключові здобутки «острова» такі:
• якісне і своєчасне забезпечення споживачів розвідувальної інформацією. Останній приклад – вчасне виявлення ще на стадії підготовки перекидання військового контингенту Північної Кореї до участі у бойових діях на боці Росії. Це стало суттєвим фактором, який спонукав наших партнерів до нових важливих рішень на підтримку України, зокрема було надано дозвіл на дальні удари іноземною ракетною зброєю по території агресора. ГУР регулярно отримує і публікує перехоплення розмов противника, які свідчать про поступове і дедалі активніше залучення зброї, техніки, боєприпасів і самих військових КНДР до бойових дій;
• масштабування дальніх повітряних ударів БПЛА різних типів по військових та промислових об`єктах в глибині території Росії. Саме дрони ГУР одними з перших «відкривали сезон бавовни» на російських НПЗ;
• точкові ліквідації і замахи на ворогів та колаборантів за лінією фронту. Тільки за осінь було проведено декілька таких надскладних і ризикованих операцій: знищення керівника 924-го державного центру (в/ч 20924) безпілотної авіації Міноборони РФ полковника Коломєйцєва у м.Коломна Московської області; підрив у окупованому Луганську автомобіля із майором Пєрвухою, начальником штабу зі служби військ і безпеки військової служби 273-го розвідувального центру (в/ч 53847); знешкодження у Брянську пілота дальньої авіації Голєнкова, начальника штабу ескадрильї 52 важкого бомбардувального авіаполку ВКС РФ (в/ч 33310); замах на життя пропагандиста з каналу Росія-1 Коробова, йому проломили голову у Бєлгороді;
• знищення та ураження російських кораблів у Чорному морі. За півтора роки за допомогою ударних дронів Magura V5 уражені 18 суден агресора, з них 9 – знищені. Успішні дії воєнної розвідки в акваторії Чорного моря змінили баланс сил на користь України. Чорноморський флот через втрату мобільності у зв’язку з загрозою від морських надводних дронів перестав бути козирем в руках Росії. Його вона використовувала для економічної блокади нашої держави. Нині розблоковано порти Південний, Одеса і Чорноморськ, обсяги перевалки вантажів у яких зростають, попри постійні ворожі повітряні удари;
• попри суттєві ризики воєнна розвідка здійснила кілька успішних висадок на окупований Кримський півострів для зондування слабких місць в обороні противника, паралельно завдаючи ударів по військових об’єктах РФ в Криму;
• підрозділи активних дій ГУР на постійній основі залучені до виконання складних бойових задач на лінії бойового зіткнення і за нею. У складі Сил оборони бійці-розвідники не тільки в обороні відбивають атаки ворога, але і штурмують рубежі у наступі. Завдяки зусиллям спецпідрозділу Кракен, який вчасно посилив позиції, було стримано травневе просування противника у прикордонні райони на півночі Харківщини. Спецпідрозділ Тимура провів у вересні успішне зачищення від окупантів Вовчанського агрегатного заводу, де Кирило Буданов безпосередньо керував операцією протягом кількох днів.
Звісно ніхто з вищих офіцерів не є вічним на будь-яких керівних посадах, тим паче в умовах тривалої війни на виснаження. І Верховний Головнокомандувач має законні повноваження змінювати вищих воєначальників. Командувача Сухопутних військ – найчисельнішого виду ЗСУ змінили вже вдруге. Але ключове тут, щоб ці зміни призводили до позитивних змін, а не шкодили обороноздатності держави у найтяжчий період війни.