Чи вистачить газу?
Щоб стартував опалювальний сезон, потрібні певні об'єми газу для теплокомуненерго міст. Ці об'єми надає національний оператор ринку — НАК «Нафтогаз». Відбувається так тому, що вже багато років газ для потреб населення продають за фіксованою ціною, яка значно нижча за ринкову. Зазвичай ми як кінцевий споживач не надто обізнані в тонкощах цих механізмів і бачимо лише платіжку з давно незмінною ціною вартості спожитих гігакалорій тепла (або метра квадратного опалювальної площі).
Цього ж року відразу декілька подій змусили містян відчути свою пов'язаність із загальнодержавними процесами: тиждень тому західні медіа з посиланням на джерела в українському уряді повідомили про знищення 60 % національного видобутку газу; потім мер Львова Андрій Садовий заявив, що місто має ліміт на жовтень лише 8 млн кубів газу замість потрібних 18, тому опалення поки що не подає.
Буквально в ці ж дні стало відомо, що уряд постановою змінив календарні межі опалювального сезону в Україні зі звичних 15 жовтня – 15 квітня на 1 листопада – 31 березня. 13 жовтня Кабмін уже спростовував цю інформацію, пояснюючи, що постанова стосується не дозволених меж опалювального сезону, а умов роботи ринку газу. В офіційній заяві урядовці також підкреслили, що опалювальний сезон почнеться планово. Але нагадали, що рішення про початок опалювального сезону ухвалює місцева влада самостійно. І тут коло заяв начебто замкнулося: бо поки що єдиною повноцінною заявою представників місцевих влад про початок сезону була та сама заява мера Садового, в якій він визнав, що газу на початок сезону в жовтні вже не вистачає.
Ще одна представниця місцевої влади, заступниця міського голови Одеси Анна Позднякова ці заяви уряду прокоментувала так: «Якщо ОСББ або будинки з даховими котельними запустять опалення до початку ОС (1 листопада), то вони не отримають державних пільг і виплат у цей період». Чиновниця зазначила: Одеса може не запустити опалення і 1 листопада.
«"Нафтогаз Трейдинг" ще не направив теплопостачальним підприємствам оновлених договорів. Тож нині перебуваємо в режимі очікування рішень уряду і постачальника ресурсу», — написала Позднякова 14 жовтня.
І таку саму інформацію озвучують у Києві учасники сфери, але неофіційно. Офіційно міська влада нічого чітко не повідомляє.
«В умовах системних атак ворога на енергоінфраструктуру ми повинні враховувати раціональне використання енергоресурсів. Ми повинні дати можливість людям не платити за тепло, яке буде, грубо кажучи, вивітрюватись. Тому ми враховуємо обов'язково поточну температуру і з перспективою, чи не буде, наприклад, через два дні потепління», — пояснила 14 жовтня радниця профільного заступника голови КМДА Петра Пантелеєва Юлія Грамотна.
Три доби, впродовж яких середня температура буде нижчою за 8 градусів, у Києві, за прогнозом, припадуть уже на ці вихідні. Теоретично після них середньодобова може знову трішечки підвищитися. А практично цей жовтень видався холодним і дощовим, тому кияни вже два тижні гріються доступними способами, тобто електроприладами. Це вже вплинуло на споживання електроенергії і стрибки напруги в Києві. Ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру, які почалися в столиці 10 жовтня, вже спричиняли аварійні відключення електроенергії. Аналогічна ситуація в усіх сусідніх регіонах. Тому вже зараз ми маємо непрогнозовані відключення в парі з посиленим навантаженням на мережі міста внаслідок збільшеного споживання електроенергії через холод в оселях.
Що Київ готував для аварійних випадків
З 1 листопада або пізніше усі сподіваються на надходження централізованого опалення в домівки. Але навіть після отримання лімітів газу теплокомуненерго, так само як і населення, є заручниками генерації і розподілу електроенергії.
«У Києві був момент, коли місто втратило 80 % генеруючих спроможностей. Унаслідок обстрілів зупинялися великі котельні і ТЕС; було, що в місті півтори доби не було води», — згадує в інтерв'ю заступник Кличка з питань ЖКГ Петро Пантелеєв про наслідки ударів росіян по столиці у 2022–2023 роках.
Після цього досвіду влада Києва мала б ще більш усвідомлено й адресно готуватися до викликів нових великих ударів по критичній інфраструктурі. І, за словами Пантелеєва, столиця готує близько 200 МВт альтернативної електроенергії (виробленої за допомогою газових турбін і газопоршневих установок), які забезпечать мінімальний рівень споживання об'єктів критичної інфраструктури Києва.
Комунальний оператор теплопостачання «Київтеплоенерго» має 136 генераторів для котельних у районах. За словами Пантелеєва, генераторами від 600 кВт до 2 МВт обладнані всі котельні, де це було можливо (загалом їх у місті 183).
Але невеликі котельні разом з великими СТ (станції теплопостачання) виробляють лише близько 40 % обсягу тепла і гарячої води в столиці. Більшість потреб Києва закривають дві основні ТЕЦ (5-та і 6-та), які виробляють також і електроенергію. І по яких у першу чергу б'є ворог.
Також чиновник підкреслює, що для забезпечення теплом лікарень у Києва є 51 модульна котельня. «Вони можуть в аварійному режимі забезпечувати теплопостачання лікарень чи інших критично важливих закладів на період ліквідації пошкодження на енергооб’єкті. Самоскиди привозять їх до потрібного об'єкта, лікарні, там уже підготовлені вводи. Олександрівська лікарня три дні працювала на такій котельні в найважчий період минулих років. Вважаємо, що наразі цих модульних котелень достатньо, щоб забезпечувати основні потреби аварійного живлення таких об'єктів», — розказував заступник голови КМДА в інтерв'ю.
До своїх досягнень міська влада зараховує приблизно тисячу пунктів незламності з генераторами, зв'язком і мінімальним теплом, які обладнані переважно на базі шкіл столиці.
Після першої цього року атаки по енергетиці Києва 10 жовтня, коли частково не було води у водогоні, КП «Київводфонд» відзвітувало, що до генераторів підключили 80 бюветних комплексів (зі 154 наявних у столиці). Найбільше таких бюветів у Голосіївському районі (15), Дніпровському (27), Деснянському (15), Дарницькому (22). Знайти найближчий можна в застосунку «Київ Цифровий».
І де ті самі КГУ?
«Роботи зі встановлення когенераційних установок на об'єкти критичної інфраструктури столиці тривають. Зараз вони на завершальній стадії. І ми це зробимо до грудня 2025 року, як і обіцяли», — таку заяву про реалізацію програми розподіленої когенерації зробив 9 жовтня на сесії Київради директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко, відповідаючи депутатам.
Мова про широко розпіарену концепцію когенерації, яку Київрада прийняла в травні 2024 року. Заходи цієї програми мають на меті в тому числі забезпечити децентралізованими джерелами енергії найважливіші об'єкти критичної інфраструктури столиці. Тобто йдеться про те, щоб підприємства, які подають опалення, воду і забезпечують водовідведення, мали власне виробництво електроенергії.
Як перший етап програми, торік Київ закупив когенераційні установки (КГУ) на 1,2 млрд грн. Це 15 установок загальною потужністю 60 МВт. Строк поставки цього обладнання вказали до кінця 2025 року, тому багато хто очікував, що всі КГУ вже стоять, де треба, і, можливо, навіть працюють.
Особливістю цих установок є те, що вони генерують одночасно електроенергію і тепло. Власне тому вони і називаються когенераційними. І тому інсталяція цих КГУ можлива саме на об'єктах, які обладнані мережами для прийняття теплоносія. У Києві це можуть бути згадані вище ТЕЦ і СТ. Точніших даних немає, оскільки це закрита інформація.
«Мабуть, ми єдині в Україні, хто самостійно, за власні кошти придбав такі установки, — ділився в інтерв'ю Петро Пантелеєв, маючи на увазі місцеві бюджети. — Це недешеве задоволення. Оскільки вартість будівництва спеціального шелтеру для КГУ і всіх робіт з підключення практично дорівнює вартості цього обладнання».
Заступник міського голови розказав, що установки облаштовують у спеціальних залізобетонних конструкціях, нормативи облаштування яких розробляв Генштаб. «Їх складніше буде вивести з ладу, це другий рівень захисту», — пояснював Пантелеєв.
Разом з двома турбінами по 54 МВт, які Києву подарували міжнародні партнери, міська влада планує запустити 100 МВт такого обладнання на об'єктах критичної інфраструктури.
За словами чиновників, зараз усі вони в процесі установки і мають запрацювати до кінця року. Щоправда, дані публічних закупівель для інсталяції цього обладнання (тендери на виконання будівельних робіт для встановлення когенераційних установок на об'єктах критичної інфраструктури) свідчать трошки про інше: більшість договорів з облаштування бетонного фундаменту шелтеру, а потім його накриття датовані літом-осінню цього року, тобто ці роботи ще тривають. І лише дві закупівлі на останній етап робіт, тепломеханічне підключення, закриті буквально тиждень тому. За умовами договорів, ці роботи триватимуть до кінця лютого.
І навіть коли завершать весь цикл будівельних і пусконалагоджувальних робіт, ці установки ще потрібно випробувати і включити в систему об'єкта, до якого вони приєднані. Якщо на той час в об'єктів ще буде газ у трубах і взагалі потужності для генерації та розподілу енергії.