ГоловнаСвіт

«Податковий рай» для трудових мігрантів? Як уряд Польщі переманює українців

Нещодавно уряд Республіки Польща оголосив податкові пільги для своїх громадян, які повернуться до своєї країни після багаторічної еміграції. Ухвалення має відбутися на початку цієї осені. Однак податкові привілеї розповсюджуватимуться не лише на поляків. Річ у тім, що пільги можуть поширитися й на мігрантів, зокрема українців, які вирішили шукати кращої долі за межами своєї держави. Ба більше, не виключено, що вони користуватимуться навіть нижчими податками, ніж поляки.

Про усе це йдеться у новій соціальній ініціативі під назвою «Польський лад» – флагманській програмі уряду Матеуша Моравецького. Втім, подібні нововведення по-різному сприймаються польським суспільством. Тому цей задум польського уряду може так і залишитися нереалізованою ініціативою.

Фото: EPA/UPG

«Податкова революція»

Урядову програму «Польський лад» було презентовано ще у травні 2021 року. Вона має стати основою економічної політики Польщі. Так, за словами віцепрем’єра Польщі та лідера правлячої політсили «Право і справедливість» («ПіС») Ярослава Качинського, ініціатива покликана реалізувати польські мрії про процвітання, соціальну справедливість та могутність. Ключова ж ідея – позбавлення необхідності сплати податку на прибуток для більшості поляків.

Окрім зміни податкового законодавства, «Польський лад» містить реформування служби охорони здоров’я, зміни у правах працівників, нові фінансові програми для фермерів, нові інфраструктурні проєкти тощо. План переважно базується на фінансовій допомозі від Європейського Союзу.

До речі, як пояснив Качинський, назва нової ініціативи відсилає до відомого американського «Нового курсу» – економічної та соціальної програми, що проводилася адміністрацією президента США Франкліна Рузвельта. Проте з акцентом на «польських цінностях».

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький на пресконференції у Варшаві, 26 серпня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький на пресконференції у Варшаві, 26 серпня 2021 р.

Іще до презентації «Польського ладу» чимало політиків, експертів і оглядачів почали називати програму «податковою революцією». «Це справжня податкова революція для 18 мільйонів поляків», – заявив прем’єр-міністр Моравецький.

«Пільга на повернення»

Разом з інвестиційним пакетом, ініціатива «Польський лад» має стати для Польщі способом подолання кризи, спричиненої обмеженнями пандемії коронавірусу.

Для досягнення цієї мети програмою, зокрема, запропоновано так звану пільгу на повернення (ulga na powrót) – податкову знижку для поляків, які мешкають за кордоном не менше трьох років. Офіційно допомога має стати серйозним стимулом для їх повернення до Польщі.

«Наразі близько 20 мільйонів наших співвітчизників проживають за межами Польщі: більшість із них у Німеччині та Великій Британії. Багато людей також живуть в Ірландії, Нідерландах чи Італії», – зазначено на польському урядовому вебпорталі.

Податкові пільги надаватимуться протягом чотирьох років. Відтак, у разі повернення до Польщі у 2022 році особа зможе відрахувати половину свого податку за 2022 рік. А в наступні роки – половину за базовий попередній. Тобто пільга, як зазначає польський правовий та економічний щоденник «Dziennik Gazeta Prawna», має складатися з відрахування:

• у першому (базовому) році – половини податку, що підлягає сплаті за базовий рік;

• у другому році – половини податку, розрахованого за перший рік застосування пільги;

• у третьому році – половини податку на прибуток, розрахованого за другий рік застосування пільги;

• у четвертому році – половини податку на прибуток, розрахованого за третій рік застосування пільги.

Варто зазначити, що польська влада протягом тривалого часу намагалася створити враження, що вона робить усе можливе, щоб повернути поляків з еміграції. Однак зазвичай за кордоном вони заробляють більше, ніж у Польщі, а отже стимулів для повернення немає.

Офіцер митної служби Польщі перевіряє туристів на польсько-білоруському кордоні у Кузниці, Польща, 20 липня 2016
Фото: EPA/UPG
Офіцер митної служби Польщі перевіряє туристів на польсько-білоруському кордоні у Кузниці, Польща, 20 липня 2016

Втім, навіть такі флагманські програми «ПіС», як тринадцята пенсія чи фінансова підтримка сім’ї «500+», не змогли стати привабливими для громадян Польщі, які працюють за її межами. Тому в рамках «Польського ладу» й було придумано «пільгу на повернення». Та чи є вона націленою лише на поляків?

Слід зазначити, що застосування пільги не залежить від критерію польського громадянства або походження. На практиці це означає, що замість того, щоб поляки поверталися на батьківщину, закон може віддавати перевагу іноземним трудовим мігрантам, приміром, з України чи Білорусі, які платитимуть вдвічі менший податок на прибуток, аніж громадяни Польщі.

«Це швидше пільга на приїзд, ніж на повернення, адже нові правила будуть доступні як поляку, який раніше з будь-якої причини виїхав із країни, так і іноземцю, який ніколи раніше не жив у Польщі», – прокоментував для «Dziennik Gazeta Prawna» адвокат, податковий радник і партнер в «GLC» Бартош Кубіста.

З ним погоджується і податковий менеджер компанії «Crido» Рафал Фрончик. Він наголошує, що допомога відповідає загальній тенденції польського уряду переконувати іноземців (особливо висококваліфікованих) оселитися та працювати у Польщі.

«Запропоновані рішення можуть таким чином притягнути більшу кількість висококваліфікованих іноземців і водночас заповнити нестачу кадрів у ключових галузях польської економіки», – вважає Фрончик.

Справді, польський ринок праці є дуже привабливим для іноземців. Велика частина з них є українцями, з яких чимало є тих, які відкривають у Польщі власний бізнес.

Родина Примєчаєвих переїхала з України в Гожув і відкрили магазин 'Україночка' в центрі міста.
Фото: dzerkalo.media
Родина Примєчаєвих переїхала з України в Гожув і відкрили магазин 'Україночка' в центрі міста.

І це зрозуміло. Адже ця держава швидше за інші європейські країни виходить із кризи. Не кажучи вже про українські реалії. Більше того, на думку економістів PKO Bank Polski, у 2030 році економіка Польщі має шанс увійти до двадцятки найбільших економік світу.

Попри це, Республіка Польща втрачає власні трудові ресурси. Адже поляки надалі продовжують виїжджати працювати у більш багаті західні держави.

Інший бік медалі

Навіть попри те, що програма переважно базується на фінансовій допомозі від ЄС, цих коштів недостатньо для її фінансування. Урядом було вирішено частину суми покрити за рахунок підвищення податків для багатих, а також збільшення витрат на медичне страхування. Останнє особливо викликало шквал критики.

Так, Міністерство фінансів Польщі отримало листи від понад п’ятдесяти організацій та підприємців, які в основному критикують «податкову революцію». На їхню думку, пропозиції «ПіС» будуть для них невигідними.

Не поспішають поляки радіти й урядовій «щедрості» для трудових мігрантів. Адже мають місце припущення, що польські громадяни, які проживають на території своєї держави, можуть від цієї ідеї програти.

Учасниця маршу на День незалежності у Варшаві, 11 листопада 2020 року
Фото: EPA/UPG
Учасниця маршу на День незалежності у Варшаві, 11 листопада 2020 року

Так, на думку Кубісти, ініціатива уряду стане додатковим ляпасом для платників податків, які, незважаючи на фіскальні зміни, передбачені «Польським ладом», вирішать залишитися на батьківщині та сплачувати в ній податки.

«Запропоновані зміни – навіть якщо вони дійсно на деякий час зведуть нерезидентів до польської системи оподаткування – просто кривдять і є несправедливими щодо нинішніх платників податків. Пріоритетом для законодавця завжди має бути полегшення життя теперішніх громадян і зробити їх податкову ситуацію стерпною», – наголосив експерт.

Кубіста також вказує на те, що Міністерство фінансів раніше запровадило «exit tax», тобто необхідність сплати податку при виїзді з Польщі. Тепер же ситуація отримала дзеркальний характер.

Варто зазначити, що у зв’язку з незгодою із запропонованими урядом податковими змінами і скандальновідомим законопроєктом «lex TVN» після семи років існування розпалася правляча коаліція, з якої вийшла частина найвірніших депутатів від партії «Згода» Ярослава Говіна. Та й, власне, він сам перестав займати в уряді Моравецького посаду віцепрем’єра і міністра, відповідального за економічні питання, що, в свою чергу, породило політичну кризу у Польщі.

Не все так безхмарно й в польській економіці. Так, лідер «Згоди» Говін вирішив дещо привідкрити завісу щодо цього питання.

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (ліворуч) та лідер партії ‘Згода’ Ярослав Говін під час засідання Сейму, 12 травня 2020 р
Фото: EPA/UPG
Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (ліворуч) та лідер партії ‘Згода’ Ярослав Говін під час засідання Сейму, 12 травня 2020 р

В інтерв’ю «Radio ZET» колишній міністр розвитку, праці та технологій заявив, що урядова коаліція може ухвалити рішення про проведення у 2022 році дострокових парламентських виборів у Польщі. Причина, за словами Говіна, – прогнозований у 2023 році економічний спад через потребу серйозного скорочення бюджету. А це, безумовно, вагомий виклик для будь-якої амбітної соціальної ініціативи.

Хай там як, враховуючи зазначене, про «податковий рай», на який може перетворитися Республіка Польща, включно із пільгами для трудових мігрантів, говорити поки що зарано. Найближчі місяці, а можливо й тижні, мають розставити усе на свої місця.

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram