ГоловнаСвіт

Польща: як ультраправі організації "присвоїли" святкування Дня Незалежності

В день святкування століття незалежності Польщі у Варшаві 11 листопада відбувся багатотисячний марш. Під час маршу представники ультраправих організацій спалили прапор ЄС і вигукували гасла “Геть Європейський Союз”. Через необачні дії президента Польщі традиційний вже марш ультраправих організацій фактично отримав патронат Анджея Дуди і дав підстави критикам уряду «Права і справедливості» (ПіС) заявляти про те, що уряд остаточно заприятелював із ультраправими. Це може додатково погіршити відносини Польщі і ЄС.

Анджей Дуда під час маршу у Варшаві, 11 листопада 2018.
Фото: EPA/UPG
Анджей Дуда під час маршу у Варшаві, 11 листопада 2018.

«Марш Незалежності» - це щорічна маніфестація, яку в День Незалежності Польщі 11 листопада понад десять років проводять у Варшаві ультраправі організації. Серед організаторів та перших учасників маршу Молодь всієї Польщі (MW) та Національно-радикальний табір (ONR).

MW була заснована в 1989 році і від самого початку декларувала прагнення “оборони” Польщі від надмірного закордонного втручання і впливу. Серед основоположних принципів організації були засади управління державою на засадах католицької моралі, спротив ролі закордонного капіталу в країні та управління "поляками для поляків".

На той момент головним претендентом на таке втручання бачили Німеччину. Зараз список потенційних небажаних "інтервентів" та елементів явно розширився – включає ЄС в цілому, а також уже і українців. MW виступає проти трудової української міграції до країни і проводили маніфестації із закликами її припинити.

ONR формально зареєстрована у 2012 декларує продовження діяльності організації із такою ж назвою, яка існувала в Польщі у період між двома світовими війнами. Засновником міжвоєнного ONR був політик і публіцист Роман Дмовський. Дмовський представляв Польщу на Версальській конференції 1919, де було укладено засади поділу територій після Першої Світової війни і домігся дуже вигідних для Польщі умов. Але більшість часу в міжвоєнний період він присвятив публіцистиці, пишучи про необхідність асиміляції етнічних меншин та висловлюючи антисемітські погляди. Головною загрозою для польської держави Дмовський вважав Німеччину, закликавши до приязних стосунків із Росією і критикуючи ідею існування української держави.

Марш Незалежності у Варшаві, 11 листопада 2018.
Фото: EPA/UPG
Марш Незалежності у Варшаві, 11 листопада 2018.

Принаймні від 2010 року «Марш Незалежності» супроводжується агресивними хуліганськими діями частини його учасників, які найчастіше атакують представників поліції, але не обмежуються цим. У 2013 році учасники маршу підпалили інсталяцію "Веселка", яка вже кілька років стояла на Площі Збавителя у Варшаві, а також підпалили будку охорони під посольством РФ.

В результаті сутичок із поліцією у 2015 році близько 40 поліцейських потрапили після маршу до лікарень. Сутички того року відбувались біля Національного стадіону, де частина тротуарів була вимощена бруківкою, камені з якої були використані для нападів.

У 2017 році кілька учасників маршу розгорнули банери із написами “Європа буде біла або безлюдна” та “Біла Європа братніх народів”. Щороку марш супроводжується більшими чи меншими сутичками із поліцією, розвагами “у фанатському стилі” у формі підпалювання димових шашок під час маршу, а також спорадичними руйнуваннями. Марш також спонукає представників різноманітних організацій проводити контракції із протестом проти нього.

У 2015 під час маршу до Дня незалежності Польщі учасники несли плакати зі слоганами: 'Польща - для поляків.
Поляки - для Польщі.'
Фото: Global Press Look
У 2015 під час маршу до Дня незалежності Польщі учасники несли плакати зі слоганами: 'Польща - для поляків. Поляки - для Польщі.'

Кількість учасників маршу щороку стабільно зростала. У 2017 році за деякими оцінками у марші могло взяти до 100 тисяч осіб (за оцінками поліції близько 65 тисяч).

У 2018 кількість учасників могла досягти навіть 200 тисяч осіб. Частково цьому сприяло створення об’єднання “Марш незалежності”, яке тепер є офіційним організатором маршу замість ультраправих організацій, які стали його ініціаторами. В той же час, членами об’єднання “Маршу незалежності” є представники і симпатики тих самих ультраправих організацій, які і були ініціаторами маршу.

Від 2016 року влада почала демонструвати свою приязнь учасникам маршу. Під час маршу  2016 лист до його учасників надіслав президент Анджей Дуда. У 2017 році воєвода Мазовєцький (голова державної адміністрації у Мазовєцькому воєводстві, де розташована Варшава) прийняв рішення про те, щоб визнати «Марш Незалежності» регулярною подією із визначеною на 4 найближчі роки трасою – від Ронда Романа Дмовського у центрі Варшави до Національного стадіону. Це стало можливим завдяки зміні до законодавства про масові демонстрації, які мали на меті надати преференції для організаторів меморіальних заходів на честь загиблих в президентському літаку у 2010 році.

Після того, як фото та відео агресивної поведінки учасників маршу потрапили до міжнародних ЗМІ, тодішній міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Блащак  стверджував, що попри незначні інциденти основною групою учасників маршу були звичайні поляки і родини з дітьми.

Під час Маршу Незалежності, 11 листопада 2016.
Фото: EPA/UPG
Під час Маршу Незалежності, 11 листопада 2016.

У 2018 році до маршу приєднався президент Польщі Анджей Дуда. 7 листопада 2018 року багаторічна мер Варшави Ханна Гронкєвіч-Вальц (яка незабаром поступиться місцем новому меру) заборонила проведення “правого маршу”, мотивуючи це тим, що за її інформацією у марші можуть взяти участь представники закордонних фашистських організацій (в результаті у марші ішли представники неофашистської італійської організації Forza Nuova).

В результаті позову організаторів маршу суд відхилив заборону щодо його проведення. Але перед цим президент Анджей Дуда запросив усіх приєднатися до “свого” маршу з нагоди століття незалежності Польщі, який мав відбутися у Варшаві за кілька годин до “правого маршу”. В результаті всіх судових та правничих перепертій два марші фактично об’єднались. Фізично це виглядало так, що в перших шеренгах маршу ішов президент та окремі представники уряду і деякі запрошені особи, за ним кордон із поліції, а далі — решта учасників.

«Марш Незалежності» ніколи не був єдиною подією в програмі святкувань Дня Незалежності у Варшаві. Попередній президент Польщі Броніслав Коморовський кілька років поспіль організовував "свій" поміркований марш "Разом для Незалежної" у Варшаві. Принаймні, від 2010 року відбуваються громадські "контрзаходи" та альтернативні процесії.

Окрім того, більшість дня в місті традиційно відбуваються публічні концерти та виступи, масові спортивні заходи такі як «Біг Незалежності» (лише в ньому беруть участь кілька десятків тисяч осіб) та інші події.

Марш Незалежності у Варшаві, 11 листопада 2018.
Фото: EPA/UPG
Марш Незалежності у Варшаві, 11 листопада 2018.

Але найчастіше саме ультраправий марш стає головною медійною подією дня. Окрім вже традиційних сутичок із поліцією та голосних антизахідних гасел причиною такої медіа уваги до маршу є те, що він, як правило, є останньою масовою подією дня святкувань. Якщо спортивні заходи і концерти завершуються години до 14-15, то марш в цей час тільки розпочинається.

"Найцікавіші" події стаються якраз в зручний момент, щоб потрапити в підсумковий випуск новин за день, а наступного дня прикрасити перші шпальти щоденних газет, або потрапити у випуски новин міжнародних ЗМІ.

З іншого боку, не можна заперечувати того, що в Марші щороку бере щораз більше осіб і зростання кількості учасників відзначалось і за попереднього уряду. Фактично, завдяки маршу ультраправі організації “привласнили” свято, принаймні у Варшаві.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram