У Швеції 9 вересня відбулися вибори в парламент. Перемогу на них здобула владна партія соціал-демократів (28,4%, -2,6 п.п порівняно з 2014 роком), яка разом із союзниками з Партії зелених і Лівою партією набирає понад 39,4%.
Альянс правоцентристських партій (Помірна партія, Партія центру, Ліберали, Християнські демократи) набрав ще більше - 39,6% голосів.
Однак як зазначає BBC, головний результат виборів - істотне зміцнення правопопулістської партії "Шведські демократи". Вона набрала значні 19,2% голосів (+4,7 п.п. порівняно з 2014-м).
Популярність партії багато в чому обумовлена її антиіммігрантською риторикою, яка виглядає особливо привабливо на тлі мігрантської кризи, що вибухнула 2015 року в Європі. Тоді Швеція прийняла найбільше число біженців у перерахунку на душу власного населення, випередивши за цим показником навіть Німеччину.
Відтоді у країні неодноразово виникали скандали, пов'язані з мігрантами, в тому числі із завербованими тут джихадистами, які вирушили воювати в лавах "Ісламської держави", і з заворушеннями в іммігрантських районах Стокгольма. Цим уміло користувалися політики зі "Шведських демократів".
Окрім того, партії вдалося дещо підретушувати свій імідж: зараз у її порядку денному, крім спрямованих проти іммігрантів ініціатив, зазначені також захист прав тварин, боротьба за екологічну свідомість і економічна допомога пенсіонерам.
Нинішній лідер "Шведських демократів" Їммі Окессон нещодавно опинився під вогнем критики, коли під час одного з інтерв'ю відмовився відповідати на питання, чиї погляди йому ближчі - Володимира Путіна чи президента Франції Еммануеля Макрона, а лише виразно підняв брови. Противники "Шведських демократів" одразу ж заявили, що для будь-якої людини, яка дотримується демократичних поглядів, відповідь на це питання була б однозначною, і затаврували лідера партії як прихильника російського президента.
Самі "Шведські демократи" при цьому категорично відкидають усі звинувачення в симпатіях до Путіна.
У шведському Риксдагу 345 місць. Для більшості необхідно 175 місць.
Жоден із традиційних блоків не отримав у парламенті абсолютної більшості, тому з формуванням уряду можуть виникнути труднощі, оскільки ніхто не хоче вступати в коаліцію з правими популістами.