Майже півроку найвпливовіша країна Європи залишалася без уряду. Після виборів до Бундестагу, що відбулися наприкінці минулого вересня, та невдалої спроби блоку ХДС/ХСС сформувати урядову коаліцію разом з партією зелених та лібералів тільки зараз Ангела Меркель може офіційно розпочати свій четвертий термін на чолі німецького уряду.
Тернистий шлях до згоди
Результати голосування членів Соціал-демократичної партії Німеччини оголосили вранці 4 березня. Підрахунок голосів тривав усю ніч напередодні. У штаб-квартирі СДПН працювало близько 120 людей, а також спеціальні апарати для швидшого відкривання конвертів, адже голосування проводилися поштою серед усіх членів партії. За останніми підрахунками, у голосуванні взяло участь близько 380 тисяч з 460 тисяч соціал-демократів з усієї країни. Як стало відомо після підрахунку, 66,02% есдеків таки підтримали підписання коаліційної угоди з блоком ХДС/ХСС, проти виступило відповідно 33,98%. Цікаво, що у 2013 році в аналогічному голосуванні майже 75 відсотків підтримали союз із консерваторами.
Як відомо, угода про формування уряду на чолі з Меркель викликала неабиякий супротив та критику з боку досить впливових членів СДПН. Багато з них після оголошення результатів виборів до Бундестагу прагнули, щоб партія була в опозиції у новому уряді. Про що, власне, одразу й повідомив її очільник Мартін Шульц. Проте після тривалих вмовлять він погодився розпочати діалог про уряд з християнськими демократами. Це йому коштувало власної кар'єри та іміджу. А в середині партії зародився рух, який наполягав не голосувати за цю коаліційну угоду.
Противники "великої коаліції" закликали усіх своїх однодумців вступати до партійних лав, щоб перешкодити у такий спосіб створенню коаліції з ХДС/ХСС. Примітно, що ці майже 25 тисяч нових членів СДПН змогли взяти участь у цьому голосуванні. Цікава деталь: вступити до СДПН можна після досягнення 14 років. Це означає, що голосували "за" або "проти" коаліційної угоди, зокрема, й молоді люди, які ще не мають права брати участі у виборах до Бундестагу. А також ті, хто не має права взагалі голосувати на таких виборах, адже до соціал-демократичної партії можна вступити, не маючи німецького громадянства, а в парламентських виборах можуть брати участь лише громадяни ФРН. Проте їхній план не спрацював.
Прогнозують, що уряд розпочне свою роботу вже до кінця березня. Фактично, це доволі імовірно, адже всі міністерські портфелі між ХДС, ХСС та СДПН були попередньо розподілені.
Найважче канцлерство Меркель
У новому уряді, попри те, що СДПН є молодшим коаліційним партнером, вона отримає таку ж кількість міністерських портфелів, що і ХДС. Втративши кілька впливових міністерств, Меркель прагнула будь-якою ціною заохотити соціал-демократів до угоди.
Так, член СДПН традиційно очолить міністерство закордонних справ, а також міністерства праці та соціального забезпечення і фінансів. У ХДС залишаться міністерства оборони, економіки, охорони здоров'я, сільського господарства та освіти. Християнсько-соціальний союз (ХСС), який має консервативний блок з ХДС, отримає три міністерські посади.
Аналітики, експерти та журналісти вже майже в один голос говорять, що час Ангели Меркель на чолі Німеччини минув. Ця багатомісячна коаліціада показала, що двом найпотужнішим німецьким партіям вже давно потрібно було розпочати переглядати свої партійні програми та виховувати нових лідерів. Не можна однозначно стверджувати, що Меркель прагнула попри все учетверте сісти у крісло канцлерки, але вона й не давала можливості молодим однопартійцям стати її наступником. Ще всього кілька років тому впливове американське видання Time називало Меркель лідеркою усього західного світу, але тривалі коаліційні переговори показали, що німецька канцлерка втратила свої позиції.
Так само соціал-демократів не влаштовує найгірший результат за підсумками виборів до парламенту від моменту утворення партії у 1949 році. А ставка на Мартіна Шульца призвела до краху надій та розколу у середині СДПН - як тепер про нього говорять у Німеччині "від героя до нуля" (Von Hero zu Zero - нім.). А рейтинг самої партії, за лютневим опитуванням, зараз нижчий за правопопулістську партію "Альтернатива для Німеччини" – 15,5 проти 16 %.
Попри те, що уряд у Німеччині нарешті буде сформовано, остаточно зрозуміло, що найближчі 4 роки для ФРН та усієї Європи стануть часом пошуку відповідей на нові серйозні виклики. Зокрема, як вберегти свою силу та поєднати глобалізацію, інтеграцію та соціальні проблеми німців.
Що позаду? Що попереду?
Це голосування членів СДПН відвернуло загрозу формування у Німеччині уряду меншості або нових виборів до Бундестагу, що могло призвести до ще глибокої політичної кризи у країні, а разом з тим і всього ЄС.
Хоча списувати ані Меркель, ані рівень впливу Німеччини у Євросоюзі ще зовсім зарано, проте тріщина у відносинах між країнами ЄС стає дедалі глибшою. Зокрема, й через складність віднайти спільний знаменник для європейських країн щодо кризи біженців.
Кількість правопопулістських партій, що передусім виступають з жорсткою критикою політики щодо біженців, яку підтримує Ангела Меркель, зараз вже складає 20% у Європарламенті. Експерти передбачають, що на наступних виборах у 2019 році вони отримають ще більшу підтримку. Аби реваншу правих популістів не вдалося відбутись європейським лідерам треба буде докласти чимало зусиль. Зокрема й Німеччині на чолі з канцлеркою Меркель, яка має брати на себе відповідальність за сферу обороні та зовнішню політику ЄС.