Група "Друзі України" закликала керівництво країн Заходу посилити допомогу Україні і тиск на Росію.
Про це йдеться в заяві семи можновладних європейських екс-чиновників, поширеній офісом екс-голови НАТО Андерса Фог Расмуссена.
«Україна має гостру потребу в сильнішій підтримці з боку Заходу - щоб перешкодити Москві продовжувати обструкціонізм в реалізації Мінських домовленостей і стримувати подальшу російську агресію проти України та решти. Ось чому ми закликаємо європейських лідерів і США значно зміцнити стабільність у регіоні за рахунок збільшення їхньої підтримки України за одночасного зміцнення своєї рішучості до російського уряду», - говориться у зверненні.
Автори звернення наголошують, що зусилля в реформуванні України «не мають аналогів у пострадянській історії країни» і «це чудовий подвиг, особливо беручи до уваги той факт, що уряд Росії продовжує окуповувати Крим, а також розпалювати агресію на Донбасі».
«Врешті-решт, демократична, квітуча Україна на шляху до євроатлантичної інтеграції буде фактором стабільності в турбулентній Європі і найкращою відповіддю проти авторитарного правління Путіна», - підкреслюють підписанти.
Вони нагадали, що, незважаючи на величезні гуманітарні виклики та виклики безпеці, Україна протягом останніх двох років реалізує амбітні плани реформування більше, ніж за попередні 25 років своєї незалежності. «Вона зробила величезні кроки з очищення її газотранспортної системи - яка має вирішальне значення для постачання декількох країн ЄС й історично була основним джерелом корупції. Одна з найпрозоріших систем державних закупівель у світі, яка була запущена в країні, вже рятує мільйони євро державних коштів. Реформи реалізують і в багатьох секторах - юстиції, державному управлінні, а також децентралізації», - розповідають європейські екс-чиновники.
Також вони вказують, що українська армія за два роки опору прямому вторгненню російських збройних сил стає все більш ефективною. «За безперервної підтримки з боку країн-донорів Україна може стати важливим партнером у захисті Європи. Реформувавши розвідувальні можливості, Україна може також допомогти НАТО підвищити своє стратегічне розуміння в Чорноморському регіоні», - рекомендують вони.
При цьому в самій Росії «картина значно похмуріша». «Після того як вона розглядалася як стратегічний партнер, Москва змінила свої стратегічні завдання в Європі. Незаконна присутність і підтримка своїх довірених осіб у Східній Україні, підтримка режиму Асада в Сирії; провокаційні втручання у внутрішню політику західних демократій - російський уряд зробив однозначний вибір на користь порушення міжнародної безпеки і підриву системи правил, яку ми намагалися побудувати - разом з Росією - після закінчення «холодної війни», - йдеться у зверненні.
У зв'язку із цим група «Друзі України» рекомендує ЄС визнати прогрес, досягнутий Україною, скасувавши негайно візові вимоги, і збільшити військову допомогу, особливо адекватних оборонних систем. Також США і ЄС повинні вкладати більше коштів у підтримку своїх партнерів по всьому світу, які готові приєднатися до режиму санкції проти Росії і перешкоджати тим, хто намагається обійти його.
Крім того, термін нинішніх санкцій ЄС повинен бути продовжений ще на 12 місяців замість шести. Це дозволить продемонструвати рішучість Європи і узгодити ці санкції з введеними заходами США. Також додатковим російським офіційним особам може бути введена заборона на поїздки за підрив суверенітету України; додатково слід ввести санкції проти осіб, причетних до порушень прав людини, скоєних у рамках російського окупаційного режиму в українському Криму.
Що стосується конфлікту на Донбасі, то європейські політики рекомендують залучити до врегулювання всіх зацікавлених гравців, у тому числі і США. Паралельно з цим Україна повинна почати «інклюзивний процес розробки стратегії реінтеграції Донбасу: такий план повинен виходити за рамки політичних питань і зосередитися на задоволенні потреб населення по обидва боки від лінії конфлікту».
Звернення підписали Карл Більд (екс-голова МЗС Швеції), Влодзімеж Цімошевич (екс-голова МЗС Польщі), Мікулаш Дзурінда (екс-голова МЗС Словаччини), Тоомас Хендрік Ільвес (екс-президент Естонії), Ханс Герт Пьоттерінг (екс-голова Європарламенту), Малкольм Ріфкінд (екс-голова МЗС Великобританії), Андерс Фог Расмуссен (екс-генсек НАТО).