Снаряди від США – це ефективна поставка, яка давно назріла і яка дозволить нам продовжувати активну фазу наступу. Те, що ми просили вже не перший місяць.
Кияни, які втратили квартири та майно через російський обстріл, розповідають про всі кола бюрократичного пекла.
Для знищення всіх збройних сил ворога нам доведеться провести багато повільних, кривавих, запеклих, тягучих операцій, десь узяти ще більше навчених та екіпірованих бригад і витратити десятки
мільйонів снарядів.
Чи допоможе вам місцева влада, якщо ворожа ракета чи дрон знищать ваше майно?
Прихисток на Личаківській метафорично нагадує перехрестя в годину пік. Тут ніхто не затримується надовго, кожен обирає свій шлях і рушає далі.
Про першу зустріч з будинком після затоплення, про відчай, невідомість і сподівання. Розповідають Ольга Цілинко і Тетяна Куткіна із Забалки в Херсоні.
“Якщо в тебе кількість кінцівок залишилася такою, як була, немає розірваного живота чи пробитої голови, тобі пощастило".
Вона чекала на його повернення з полону майже рік. Історія Катерини.
За два тижні до саміту НАТО у Вільнюсі лідери ЄС зобов’язалися «зробити внесок у майбутні безпекові зобов'язання перед Україною та розглянути підходи до такого внеску».
«Поки рішення про літаки не ухвалюють в очевидній ситуації, щодня помирає багато людей – дуже багато. Просто тому, що рішення ще не прийняте».
Те, що хотіли б зробити – і зробили б – з москалями матері вбитих, закатованих, понівечених, пропалих безвісти - я б тутне наважився цитувати. Попадись їм в руки москаль, акула б лишилася
голодною.
Між Польщею та Україною тривають переговори про купівлю наявного у Війська Польського дивізіону протикорабельних ракет NSM (Naval Strike Missile) з дальністю до 250 км.
"Пам’ятаю, що ми йшли всю дорогу по склу. Всюди валялися обірвані дроти, ступити на чистий асфальт було ніде. Я запам’ятала, що уламки стирчали з землі, наче шаблі. Скло падало з верхніх поверхів
і встрявало в землю".
Воєнний стан одразу після ковідного карантину спричиняє освітні втрати аномального масштабу.
Війна за ініціативу триває, ворог зазнає в ній важких втрат. У росіян наростає дефіцит снарядів, а в перспективі – розрахунків до знятої зі зберігання ствольної артилерії. Найближчими днями будуть
гарні новини.
"Усе це треба розміновувати, чистити, вивозити, засипати. Такої роботи тут дуже багато".
Найкращий для нас сценарій, на жаль, не відбувся – ПВК не влаштували рубку на окружній Москви та не відійшли будувати Ростовську приватну військову республіку. Але й кінець штурмової піхоти росіян
і приватних армій як явища – теж непогано.
Воєнна мудрість каже: сапери ходять повільно, але краще їх не обганяти. Наші передові підрозділи угруповання «Таврія» і є тими саперами, котрі шукають дорогу до перемоги, до звільнення
Приазов’я.
LB.ua поговорив з людьми, чиї близькі перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також із чоловіком, якому суходолом вдалося вибратися з Олешок.
Те, що зараз ми перейшли від штабів на Арабатській стрілці до станцій і мостів – це характерний маркер.
Прогризти підготовану оборону без переваги в повітрі – важке завдання, але ми продавлюємо ворога.
Антисанітарія, ознаки тілесних ушкоджень і занедбані діти – це не повний перелік виявленого під час перевірки Дніпропетровського інтернату, чиїх вихованців у травні без пояснень повернули з Польщі
в Україну.
Олексій Молчановський про технологію штучного інтелекту і ризики, пов’язані з ним.
За п'ять діб три бригади прорвали оборону противника на всю її тактичну глибину щонайменше на п'яти ділянках. За цей час втрати противника становлять 5700 убитими, 72 танки, 98 ББМ, 69 гармат, 17
РСЗВ.
Не налаштовуйтесь на мемасики про веселий наступ. Легко не буде. І радійте, якщо через втрати заліза ви можете горіти тільки в коментарях. А не просто в ньому під час наступу.