115 окрема механізована бригада на Лиманському напрямку провела штурмові дії, захопила ворожу позицію, а потім - взяла в полон групу російських розвідників.
У новому відео від Ukrainian Witness цю історію розповідають головні учасники подій: інструктор на позивний "Жук" та командир відділення "Ципа".
"Льова" - замкомбата 115 ОМБр, отримав бойове розпорядження, що треба виділити двох людей для штурму ворожої позиції. "Почали зрівнювати наші сили, сили противника. У нас було три людини, я би сказав, три дєдушки. Просто діди. І один інструктор", - каже замкомбата. - Тому вирішили тягнути сирники, щоб не було потім зайвих розмов. Про жеребкування далі розповідає інструктор "Жук": "Одну витягнув "Дьоня", а другу витягнув Іванич. А йому 52 роки. І я сказав: "Ну, Іванич, куди ти підеш?". Так і сталося, що "Жук" пішов на штурм замість 52-річного штурмовика.
"Жук" відслужив строкову службу в 2005-2006 роках, а з 2007 по 2010 служив в київському "Беркуті". Так з 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, він пішов у ЗСУ на посаду інструктора.
Про своє рішення піти на війну він каже: "Хотілося віддати данину, повагу дідам нашим. Мій кумир — це Сірко. І я завжди його словами казав: «Нужда закон міняє». Сьогодні він б'є поляків, а завтра він з поляками, бо він б'є турків, а завтра він з турками, бо б'є поляків. Тобто, якщо ти для своєї держави робиш, то, як кажуться, на війні всі методи хороші. Якщо ти хочеш відстояти свою державу, свою національність, то по барабану. Як казав мій друг хороший, що таке життя настало, що не можна прогинатися, але треба бути гібким, пристосовуватись, щоб перемагати".
Про свої інструкторські будні "Жук" розповідає: "Деякі хлопці зараз приходять і кажуть, що їх нічого не навчили. Я кажу: "Хлопці, у вас був час. Поки хлопці, кажу, гинули, забезпечували вам час, щоб ви самі вчилися, розвивалися. Ви цього не робили, ви просто так собі сиділи. А потім ви приїжджаєте і кажете "Нас ніхто не вчив". Ти сам маєш вчитись".
"Жук" і "Дьоня" увійшли у штурмову групу і зачищали позицію у першій двійці. На командно-спостережному пункті їх вели вдень тепловими дронами, щоб все добре бачити. "Жук", як і на навчанні, взяв головну роль на себе. Зачистив в окопі бойницю, дав команду всім підтягнутися до нього. Почали просуватися далі і побачили ворога, запропонували здатися, бо був наказ брати полонених. А він за гранатою потягнувся, тож прийшлося ліквідувати. Потім прибрали другого і захопили позицію. Прибула група, яка закріпилася на позиції. "Бистренько все, раз-два. Скільки це часу зайняло? Не знаю, скільки зайняло часу, але для нас це все було швидко. І все, як в грі", - розповідає "Жук".
Через пару днів противник зробив спробу повернути позицію. Ворожа група йшла з вимкненими раціями, їм їх командування, за їх словами, дало наказ змінити своїх на позиції. Група не знала, що позиція вже під нашим контролем. Вони вважали, що у них просто сіли акумулятори в рації, і тому група закрепу не виходить на зв’язок. А може й знали, вважає «Ципа», командир відділення, бо як пізніше з’ясувалося, то були троє розвідників. Тільки вони підійшли до нашої позиції, як їх дуже швидко і тихо взяли в полон. "Бігли вони швидше за мене, я за ними ледь встигав», - розповідає "Ципа". - "Сказав їм бігти по стежці, або я вб'ю. Вони і бігли". "Льова", замкомбата, каже: "Як виявилося, це розвідоси. Ми багато чого дізналися від них і багато чого їм тепер готуємо".
"Ципа", командир відділення, який брав полонених, наймолодший у своєму підрозділі - йому 22 роки, але багатьом його бійцям більше 50 років. Наприкінці відео він каже, що підбадьорює своїх підлеглих тим, що у них є сім’ї, вони багато чого побачили в житті і їм є за що воювати. «Ви вже майже всього досягли, вам залишилося все втримати в безпеці. А в мене ще нічого немає, але я вже йду туди. Давайте якось. Я ж у вас вірю. Вірю в кожного свого бійця. Хай вони в себе вірять".
Відео було зянто наприкінці грудня 2024 року. "Ципа" розповідає про захоплення полонених через 5 годин після операції. А 3-го лютого 2025 року Цимбалюк "Ципа" Артем Миколайович героїчно загинув під час ворожого штурму на Лиманському напрямку. Це велика втрата для рідних, для його побратимів з 115 бригади і для нашої країни.
