Ми бачимо, що стійкість української нації згорнула, стиснула шагреневу шкіру російських задач, котрі у війні намагається реалізувати противник. Лише за рік він остаточно втратив усі орієнтири своєї авантюри, а окупацію територій, котра начебто не входила до кремлівських планів, світу намагався підсунути у фантику «вільного волевиявлення». Світ сказав: «ага-ага», хитро так посміхнувся – і ворогові довелося тікати і з правобережної частини Херсонщини, і з самого Херсона. У підсумку до складу РФ «увійшли» частини Запорізької області без Запоріжжя та Херсонської без Херсона.
Про ціну цих вкрай сумнівних російських досягнень: ворог втратив убитими 145 060 осіб, 3 334 танки, 6 569 ББМ, 2 345 гармат і 471 РСЗВ різних типів, 243 системи ППО, 5 212 автомобілів, 299 літаків, 287 вертольотів, 2026 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 18 кораблів, зокрема флагман ЧФ ВМФ ЗС РФ ракетний крейсер «Москва», що є проявом особливого флотоводського таланту росіян – про… втратити флагман у бою проти країни, котра на момент епічної морської битви флоту якраз і не мала. Потім ВМСУ закріпили успіх, атакувавши російську військово-морську базу в окупованому Севастополі.
Отже, Росія втратила лише вбитими 76% сил вторгнення. Додаємо 433 000 поранених. На наших теренах згоріли ВСІ танки, ББМ, САУ та гармати, вертольоти, які російська армія зосередила біля кордонів наприкінці 2021 року.
Але є ще одне тло – загальний військовий потенціал РФ. Тут картина дуже цікава. Military Balance повідомляє, що у 2021 році ЗС РФ мали чисельність 900 000, з них Сухопутні війська – 280 000, ПДВ – 45 000, ССО – 1 000, берегові війська флотів – 35 000, Росгвардія – 340 000 (порівняйте із Сухопутними військами і посміхніться). Танків було 2 840, 5 220 БМП, 6 100 БТР, 4 684 артсистеми, 876 РСЗВ, 1 520 засобів ППО (у бойовій техніці враховано лише Сухопутні війська).
Якщо відштовхнутися від цих цифр, то вийде, що українські чорноземи поглинули 64,3% наявних за лісом військ. Противник змушений витягувати з баз зберігання танки, адже втратив усі, які мав у військах узагалі. Згоріли 48% ББМ, 41% артилерії, 22% літаків і 30% гелікоптерів. Ось і причина російської мобілізації в усіх її проявах – професійна армія практично згинула, сучасна і відносно сучасна зброя – разом з нею. До кінця війни противник не досягне того самого технологічного рівня свого угруповання, яке мав станом на 24.02.2022.
З авіацією дуже цікаво: літальних апаратів противник має ще цілком достатньо, а ось пілотів, штурманів, наземного персоналу йому бракує. Бракує критично. Тому ми не побачимо повітряних наступальних операцій у виконанні артистів заліського повітряного цирку до кінця війни.
Як виглядають територіальні підсумки року війни?
Сили оборони звільнили 78 000 км2, або 42% окупованих територій. Агресор утримує 108 600 км2 (АР Крим, частини Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей), що становить близько 20% суверенної території України. Цю територію можна порівняти з більшою частиною Італії, Чехією та Словаччиною або Австрією і Швейцарією разом узятими, половиною Великої Британії чи Німеччини або Словенією, Хорватією та Боснією і Герцеговиною разом. Тобто роботи в Сил оборони ще багато.
І поки наші вороги ганяються за «всією військовою машиною колективного Заходу», котра мариться бункерним жителям то там, то сям в Україні, дещо підсумуємо:
– Україна вистояла, чинить запеклий опір, контрнаступає в слушні моменти;
– нація згуртована як ніколи;
– союзники України абсолютно чітко висловили готовність стояти поряд до нашої Перемоги;
– завдяки допомозі, яку надають Україні, відбувається перехід на стандарти НАТО, росте рівень технологічності ЗС України;
– постраждала від російського ракетного тероризму енергетична галузь постає з попелу, але вже на новому техніко-технологічному рівні;
– триває очищення українського суспільства від п’ятої колони в усіх її проявах.
Немає сумнівів – ми переможемо.
Ціна не буде малою, війна не робить дисконтів, перемога не буде швидкою, повернення до звичного способу життя буде довгим і часом болючим. Не забуваймо про те, що рік війни коштував 30% падіння економіки держави, 33% падіння експорту, 70% зниження металургійного виробництва, 65% зростання цін на пальне; виведено з ладу 50% енергетичних потужностей; ціни зросли на 30%; 60% дефіциту українського бюджету покриває фінансова допомога партнерів; 7,8 млн українських громадян виїхали з України; до шкіл у Європі у вересні пішли 2,25 млн українських дітей; 6,5 млн українців є біженцями у власній країні.
Не буде ні просто, ні швидко.
Але переможемо.
