Служба безпеки України через поточну ситуацію в Казахстані проводить низку заходів, зокрема оперативних, для захисту безпеки українців.
Про це повідомила пресслужба СБУ.
Такі заходи проводяться “особливо зважаючи на російський фактор та ймовірні провокації з боку РФ, які можуть дискредитувати нашу державу на міжнародній арені та зашкодити її інтересам”.
Зокрема, СБУ спілкується з окремими громадянами Казахстану. “Тобто, іде звичайна робота в межах діючого законодавства та функціональних обов’язків Служби”, – додали у спецслужбі.
Так Служба безпеки коментує інформацію, що 6 грудня у Києві невідомі у цивільному одязі “напали і побили” представника штабу опозиційного руху “Демократичний Вибір Казахстану” Заманбека Тлеулієва біля його будинку. Потім вони прийшли нібито ще до одного активіста – Елдоса Насіпбекова.
Невідомі представилися як співробітники Служби безпеки України, але не показували свої документи. “Один із нападників на Заманбека показав посвідчення співробітника СБУ на ім'я Єгор Косов. Зараз зв'язок із хлопцями втрачено”, – йдеться у повідомленні.
“Чітко видно, що співробітники СБУ ввічливо та коректно себе поводили, не перешкоджали відеозйомці, яку проводили громадяни Казахстану. Зважаючи на занепокоєння останніх, на місце була викликана Нацполіція, яка зафіксувала, що все відбувалося без порушень та в рамках українського законодавства”, – зазначили у СБУ.
У спецслужбі додали, що наразі ніхто з громадян Казахстану не затриманий.
“Однак, оскільки певні особи мають ознаки незаконного перебування на території України, підготовлено відповідні матеріали, які будуть передані в Державну міграційну службу”, – наголосили у пресслужбі.
Додамо, Українська правда пише з посиланням на джерела у правоохоронних органах, що СБУ має певну інформацію щодо можливих провокацій російських спецслужб стосовно "причетності України" до заворушень у Казахстані, і тому відпрацьовує алгоритм дій на випередження.
Нагадаємо, 2 січня в Казахстані почалися протести як реакція на різке здорожчання вартості газу для автомобілів. Через кілька днів мітингарі почали вимагати не лише зниження ціни на зріджений газ, а й остаточного усунення від політичного життя першого президента Нурсултана Назарбаєва, який очолював Раду безпеки, змін до конституції та більшого розділення влади.
Єдиного лідера протестів немає.
Мітинги тривають до сьогодні в різних містах. 4 січня вони переросли в масові зіткнення з силовиками, а 5 січня відбулися найзапекліші протистояння – люди захоплювали адміністративні будівлі і вели активні сутички з військовими та поліцією.
За час протестів уряд подав у відставку, а Назарбаєв перестав очолювати Радбез – замість нього ці поноваження перебрав президент Токаєв. У країні відключали Інтернет та звʼязок, казахстанські медіа досі не відкриваються з-за кордону. Також по всьому Казахстану ввели надзвичайний стан.
На тлі протистоянь людей і силовиків Токаєв звернувся до ОДКБ по "допомогу", і організація вирішила відправити до країни свої війська.