Карантинні заходи
Крема розташована в жовтій зоні карантину. Тут закриті театри, кіно, заборонені демонстрації, спортивні ігри та змагання, а бари працюють до 18:00. Літнім людям рекомендовано обмежити вихід з дому, всім тримати дистанцію 1 метр, уникати рукостискань, обіймів і поцілунків, забороняється відвідувати родичів, госпіталізованих у хоспісах і медичних закладах. Буквально за 23 кілометри на південь розташовані червоні зони, які зачинені на вхід і вихід. Тобто на дорогах стоять карабінери - нікого не впускають і не випускають, потяги там не зупиняються. У червоних зонах нічого не працює. Усе паралізовано.
Мої знайомі кремаски Джузеппе (73) і Луїза (67) розповідають, що в червоній зоні народ живе буквально як у в'язниці. «Люди не мають права виходити з дому без крайньої потреби - хіба що за хлібом, і то до крамниць дозволяють заходити по черзі, - каже Джузеппе і додає зі сміхом: Моя родичка годинами висить на телефоні і чекає, поки прийде вечір».
Самі Джузеппе і Луїза тепер сидять удома, хоча до цього завжди вели активний спосіб життя - зустрічалися з друзями, виходили в ресторани. «Ми мали їхати автобусом у подорож до Верони 22 березня, але все відмінили. Адже наша група – всі люди похилого віку, - каже Джузеппе. - Мало того, що всім нам рекомендовано залишатися вдома, так ще й 50 людей в автобусі – це заборонена кількість. Карабінери можуть зупинити автобус просто на автостраді і розвернути назад. Такі випадки вже були. Крім того, більшість ресторанів зачинені або їм не дозволяють приймати велику кількість людей. Тепер у закладах відвідувачам можна сидіти лише через стіл один від одного». (Згідно з постановою уряду, бари та ресторани відчинені лише з 6:00 до 18:00 і відвідувачі мають дотримуватися відстані один метр, інакше діяльність буде призупинена).
На щастя, всі друзі Джузеппе і Луїзи живі та здорові, втім вони розповідають, що похорони померлих зараз відбуваються швидко і лише в колі близьких рідних. Відвідування хворих суворо заборонене, тож в інший світ вони відходять без присутності близьких, поруч лише медперсонал.
Незважаючи на невтішну статистику для людей похилого віку, пенсіонери Джузеппе і Луїза зберігають спокій. Не бентежить їх і те, що від самого початку епідемії в Кремі (так само, як у Кремоні і Лоді) місцева лікарня була перетворена на один з центрів інтенсивної терапії для хворих на коронавірус COVID-19. «Ми такі люди, які все приймуть, якщо того вимагає ситуація. Для нас немає проблеми хворих поруч», - каже Луїза. «Ми чули про те, що сталося в Україні, коли приїхав автобус з евакуйованими з Китаю, його закидали камінням, – гірко зауважує Джузеппе. - Ми дуже пишаємося своїми медиками, які щодня ризикують своїм життям заради порятунку інших».
У соцмережах кремаски шерять пости на підтримку лікарні, а на паркані закладу нещодавно з’явився плакат з надписом «Медики та медсестри – ви наша гордість. Дякуємо».
"Той, хто каже, що це звичайний грип, каже дурниці"
Крім того, люди розповсюджують інтерв’ю місцевого медика, одне з небагатьох відвертих і детальних, яке описує ситуацію в лікарні, яка працює цілими днями, не зупиняючись. Наводимо кілька уривків статті «Коронавірус, лікар: «Крема не може бути лазарем Ломбардії. Молоді люди із міцним здоров’ям стикаються з дуже серйозними проблемами з диханням», опублікованої 4 березня в газеті «Іль фатто куотідьяно».
«Вчора я працював з 7 ранку до половини ночі. Сьогодні я міг побачити свою сім’ю бодай на кілька годин. Я не розумію, яким чином у Кремі могла бути спеціалізована лікарня, коли у нас є лише сім місць в інтенсивній терапії і восьме у швидкій допомозі. У нас є шість машин для неінвазивної вентиляції. Перш за все, у цій лікарні немає спеціаліста з інфекційних захворювань, останній пішов два роки тому».
У вас є молоді пацієнти?
Так, є й молоді. Ми бачимо клінічні картини, які я бачив лише в підручниках, можливо, на фотографіях симптомів Сарса. Дуже похилого діабетичного, кардіопатичного, хронічного бронхітного пацієнта вірус вражає по максимуму. Але є й молоді люди з прекрасним здоров’ям, які стикаються з дуже серйозними респіраторними проблемами, які не вдається вилікувати вдома. І отут виникає головне питання: якщо приїжджає складний пацієнт і в мене немає вентилятора, що робити?
Як моральний стан персоналу?
На днях наш головний, який день і ніч творить дива, в певний момент напруги, коли щось треба було терміново вирішити, просто розплакався, як дитина. Ми всі підтримали його, закликали триматися, «якщо ти розвалишся, то це буде крах системи». Тож відчуйте вагу відповідальності, яку всі ми несемо.
Які прогнози?
Якщо ми знову відкриємо всі місця зустрічей, це швидко стане катастрофою. Ми маємо діяти за моделлю китайського Уханя, звісно, з місцевою адаптацією.
Коли у лікарні Крема сталися перші випадки пневмонії?
Пневмонія в цих районах спостерігається з грудня по січень. Цього року був пік пневмонії у молодих людей. У січні я бачив молодого пацієнта із двосторонньою пневмонією, звичайно, заднім числом я думаю, що це міг бути коронавірус. Хто знає, скільки хворих ми відправили додому, поплескуючи по плечу зі словами: “Ти маєш грип, лягай спати, пий та відпочивай”.
Тож ці коронавірусні пневмонії у молодих людей дуже агресивні?
Зазвичай ми спостерігали пневмонію в окремих пацієнтів - дуже похилого віку або тих, хто страждає на хронічний бронхіт, в онкохворих, які проводять хіміотерапію та мають порушену імунну систему. Зараз ми навіть розрізняємо інтерстиціальну пневмонію (ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії — це група захворювань легень невстановленої етіології) за допомогою стандартної рентгенографії, яка зазвичай виявляє цей тип пневмонії з великими зусиллями. Ми бачимо чіткі знімки з настільки ускладненою картиною, що навіть рентгенологи зі стажем дивуються і розводять руками.
Професор Роберто Буріоні (проф. мікробіології та вірусології університету Віта-Салюте Сан-Раффаеле, Мілан) має рацію щодо того, що це не простий грип?
Я працював у відділенні невідкладної допомоги десять років, такого ускладнення сезонного грипу я ніколи не бачив. Той, хто каже, що це звичайний грип, каже дурниці.
На жаль, два працівники лікарні Креми зараз у реанімації через спричинене коронавірусом захворювання Сovid19. Це 51-річний анестезіолог і 44-річна медсестра швидкої допомоги. Жінку транспортували до лікарні в Брешії, вона інтубована.
За словами координатора кризового центру Ломбардії з питань інтенсивної терапії Антоніо Пезенті, в Ломбардії задіяно близько 50 великих лікарень, які змушені створювати відділи інтенсивної терапії в коридорах, в операційних, в кімнатах відпочинку: “Ми розформовуємо цілі відділи, щоб звільнити місце для важко хворих. Одна з найкращих систем охорони здоров'я у світі на межі колапсу".
Лікар дає інтерв'ю після 17-годинної зміни і зламаним схвильованим голосом каже: "Якщо люди не зрозуміють, що мають лишатися вдома, то ситуація стане катастрофічною. До 26 березня ми очікуємо 18 тис. хворих, з яких 2700-3200 потребуватимуть інтенсивної терапії".
Під загрозою виживання не лише хворі на COVID-19, а й усі інші, зазначає Антоніо Пезенті: “Раніше швидка приїжджала за 8 хвилин, тепер вони можуть не приїхати навіть за годину. На жаль, це правда. Я кажу це, не щоб налякати, а щоб усі зрозуміли, що не час виходити на вулицю, йти до магазину. Ми маємо змінити соціальні відносини. У Мілані забагато людей досі без потреби виходить з дому".
Чому Італія стала лідером за кількістю летальних випадків?
Якщо коротко відповідати на це питання, то причини щонайменше три:
- Італія - одна з найстаріших країн світу за віком населення;
- спосіб життя, орієнтований на вихід у люди;
- відсутність дисципліни.
За статистикою, Італія разом із Німеччиною та Японією є найстарішими країнами світу. «Насправді у Covid-19 дуже високий рівень смертності саме з 50 років, - пише журналіст Франческо Канчеллатто. - Із середнім віком 46,3 року ми є найстарішою країною Європи. З одного боку, ми можемо похвалитися найвищою тривалістю життя – понад 86 років. Але з іншого - у нас високий відсоток людей, які дуже слабкі та потребують догляду, це 21 мільйон італійців, старших за 65 років. Для них коронавірус має рівень смертності 3,6% і вище».
«Коронавірус квітне в Італії й через забруднене повітря, - продовжує Канчеллато. - 40% італійського населення, а це 23 мільйони людей, проживає в долині По, на території з найбільш забрудненим повітрям у Європі. Так званий басейн, що утворився між Альпами та Апеннінами, не дозволяє обмінюватися повітрям, тож концентрат отрути тут величезний. Не дивно, що Covid-19 мав родючий ґрунт між індустріальними провінціями Лоді, П'яченца, Кремона та Бергамо».
Що ж до способу життя, то італійці - нація, яка не уявляє, як можна сидіти вдома. Вони весь час подорожують, гуляють по барах, кафе, ресторанах. Для італійців нормально розпочати аперитив о 6-й вечора в барі, потім переміститися в ресторан чи піцерію і завершити вечір в якомусь третьому закладі чашечкою кави або порцією морозива. Причому люди похилого віку ні в чому не поступаються молоді і так само ведуть активний спосіб життя.
«Італійці звикли завжди бути в компанії, серед людей, це наш спосіб життя! Нам так подобається. Ми не можемо залишатися на самоті. Для нас дуже складно сидіти в чотирьох стінах», - каже пенсіонерка Луїза (67).
Тому навіть після початку епідемії на вулицях можна бачити безліч народу, який продовжує вести звичний спосіб життя. «Ми не в змозі дотримуватися правил, - додає 74-рирічний Джузеппе. - Ми завжди прагнемо ухилятися будь-яких рамок. В італійців це в крові – завжди знаходять способи обійти правила. Крім того, італійці й чути не хочуть про утиски своєї свободи, особливо молоді. Втім зараз, у такий відповідальний момент у країні, молодь має думати не лише про себе, а й про своїх рідних, бабусь і дідусів. І не наражати їх на небезпеку».
Бути більш відповідальними і виконувати всі настанови уряду закликають блогери і селебретіс по всій країні. Звернення відомої фешн-блогерки К'яри Феррані в Instagram зібрало понад два мільйони переглядів. Вона майже зі сльозами на очах закликала всіх поставитися якомога серйозніше до проблеми і залишатися вдома: «Якщо так піде далі, то інтенсивні терапії повинні будуть обирати між пацієнтами на підставі віку, стану та інших показників – кого саме рятувати. Оскільки в нас не буде стільки необхідних місць у лікарнях, якщо цей вірус буде далі розповсюджуватися! Будь ласка, будь ласка, будь ласка, час змінитися, час показати, що ми люди справжніх цінностей. Що ми можемо пожертвувати чимось заради наших близьких! Кому потрібен цей аперитив чи вечеря в ресторані, якщо на кону життя ваших рідних! Залишайтеся вдома, благаю, залишайтеся вдома!»
Навчальні заклади
Школи та університети зачинені по всій Італії до 3 квітня. Спочатку обмеження діяли лише в Ломбардії, але 4 березня уряд ухвалив кардинальні заходи безпеки для всього півострова.
«Рішення про закриття шкіл було непростим, - каже міністр освіти Лучія Адзоліна. - Уряд вже працює над розробкою правила, яке передбачає можливість для одного з батьків узяти відпустку з роботи для догляду за неповнолітніми дітьми».
Причину, яка спонукала до припинення викладацької діяльності, прем'єр міністр Італії Джузеппе Конте пояснює так: «На цей момент ми зосереджені на тому, щоб ухвалити всі заходи прямого стримування вірусу і затримати його розповсюдження, оскільки система охорони здоров'я, якою б ефективною вона не була, ризикує перевантажитись».
Тим часом в університетах вводять онлайнові лекції – трохи шоковані професори і студенти звикають до нового типу занять. «Цей момент нав'язаного паралічу повинен перетворитись на можливість скористатися новими методами навчання, такими як дистанційне навчання», - звертається до студентів ректор Державного університету Бергамо, проф. Ремо Морценті Пеллегріні.
Університети переводять в онлайновому режим не лише заняття, а й захист дипломів. У Бергамо це вже ухвалене рішення. «Ми як університет зобов’язані гарантувати як заняття, так і терміни отримання ступенів, навіть якщо вони мають альтернативні форми порівняно з традиційними, - пише в листі до студентів ректор Державного університету Бергамо, проф. Ремо Морценті Пеллегріні. - Я повністю розумію прохання тих, хто має захищатися найближчим часом, дозволити традиційну церемонію, відкриту для вашої родини та друзів. Я серцем вас розумію, але розум і відповідальність кажуть мені, що це буде нелогічно і ризиковано».
Марина Чанкова, яка має захищати диплом 24 березня в Мілані, чекала на цю подію з особливим хвилюванням. Українка вчилася в Італії два з половиною роки на магістратурі Міланського державного університету і мріяла про церемонію в італійському стилі, на яку мали приїхати рідні і друзі з України. «Я вступила в міланський державний університет – це була моя мрія. Звісно прагнула отримати другу вищу освіту. Але, як кожна дівчина, я мріяла саме про випускну церемонію. Тут в Італії це особлива традиція - це дуже важливий день, велике свято для родини, яка в повному складі збирається на захист. Крім того, я так хотіла вбратися у красиву сукню і цей великий зелений лавровий вінок. Я бачила цей день перед очима кожного разу, коли мені було складно складати якісь екзамени. На написання диплому я витратила майже 1,5 року, це була непроста робота. І знову ж таки, щоразу я стимулювала себе – приїдуть мої батьки, моя донька, і це буде велике свято».
Але рідні і друзі Марини вже точно не приїдуть до Мілана через інтенсивне поширення коронавірусу. Під питанням і сам захист, точніше форма його проведення. «9 березня університет обіцяє точне рішення – буде це онлайн чи офлайн. Звісно, я дуже засмучена, - зітхає Марина. - Все йде до того, що захист відбудеться по скайпу. Свята не буде. Я дуже сильно розчарована з цього приводу».
Туризм та авіаперельоти
Також Марину турбує, як у разі необхідності дістатися в Україну, адже вибір літаків тепер значно обмежений. Через спалах коронавірусу десятки авіакомпаній у всьому світі скорочують рейси на Північ Італії, а також в аеропорти Центру та Півдня півострова. Адже пасажири скасовують бронювання (до 90%), не з'являються на посадку, навіть втрачаючи можливість повернення коштів. Літаки підіймаються в небо напівпорожніми, і компанії вживають кардинальних заходів.
Turkish Airlines оголосила про скасування рейсів в Італію як мінімум до 10 березня 2020 року. Ryanair скорочує до 25% польотів з 17 березня до 8 квітня, а Wizz Air призупинила 547 рейсів з 11 березня по 2 квітня. Так само вчиняють Lufthansa та EasyJet, British Airways, American Airlines і багато інших авіаперевізників.
Звичайно, це потужний удар по туристичному сектору. Центр Мілана біля відомого собору в ці дні виглядає наче у фільмах про апокаліпсис – порожня площа, поодинокі перехожі і голодні зграї голубів... Таким серце італійської столиці моди побачила Марина Чанкова, коли вирішила на власні очі перевірити, що там відбувається. «Мені стало страшно! Людей дуже мало. Біля Дуомо зазвичай не проштовхнутися. Але площею блукали буквально 10 туристів. І це коли їх може бути 5 тисяч. Ресторани порожні, вони працюють, але відвідувачів практично немає. А найбільше мене вразили голодні голуби! Їх завжди годують туристи, і вони звикли до цього. А тепер туристів немає. І голуби просто в шоці. Вони буквально мене атакували і заклювали моє взуття».
Поширення коронавірусу поставило на коліна італійську туристичну індустрію, яка становить понад 10% ВВП з понад 4 мільйонами працівників та оборотом у 146 млрд євро. Найскромніші оцінки ще перед поширенням хвороби говорили про втрату 5 мільярдів євро, але зараз експерти вже не беруться оцінити збитки. «Навіть у випадку швидкого вирішення проблеми для нашого сектору сезон порушений, - каже віцепрезидент Федерального туризму Марина Лаллі. - Крім тисяч скасувань, ми також додаємо брак бронювання на всю другу половину 2020 року, яка зазвичай вже на хорошому рівні навесні».
Настрої в суспільстві
Італійці розгублені і дезорієнтовані… З одного боку, вони турбуються про наслідки для економіки, а з іншого – хвилюються через сирени швидкої допомоги та новини про заражених родичів і друзів. Але всі розуміють: Ломбардія – економічний локомотив країни, який не має права зупинятися. І коли пройшли перший шок і паніка, у соцмережах почали з’являтися патріотичні ролики з хештегами #italianonsiferma #італіянезупиняється, #міланнезупиняється, #торінонезупиняється.
Відомий італійський підприємець і startupper Марко Монтеманьо закликає італійські підприємства не впадати в паніку і діяти з холодним розрахунком. «Такі речі, як коронавірус, трапляються завжди. Компанії починають скорочувати витрати, відправляти людей додому. Потім не сплачують рахунки! Є два варіанти: або впадати в паніку і кричати «ми всі помремо», або мобілізуватися! Ми маємо завжди пам’ятати, що сьогодні є коронавірус, завтра - брекзит, післязавтра - вулкан, буря, трагедія. І найбільша помилка - чекати, коли закінчаться всі катастрофи. Ви маємо вміти сприймати всі негаразди, краще адаптуватися і діяти тут і зараз».
Концепцію Марко Монтеманьо підтримує й Ігор Ассандрі, керівник ІТ-відділу косметичного гіганта «Regi», який виробляє косметику для провідних брендів світу, розташованих як у Європі, так і за океаном. «Дійсно, в косметичному секторі клієнти скасували всі зустрічі, на яких вони мали переглянути товари. Компанія, яка продовжує працювати в ураженій зоні, організувала зв'язок з усіма цими клієнтами (переважно іноземцями) через відеоконференцію та інші мультимедійні засоби. Ситуація, що склалася з коронавірусом – це можливість для компаній модернізувати концепцію роботи, зробивши її більш розумною. Для моєї компанії ідея полягає у вивченні нових способів спілкування та взаємодії з клієнтами для продовження бізнесу».
Розуміючи усю відповідальність, італійці з максимальною відповідальністю ставляться до рекомендацій міністерства здоров’я, шерять у соцмережах правила поведінки у громадських місця і в той самий час намагаються бодай чимось підтримати економіку – піти випити кави або повечеряти в улюбленому закладі бодай раз на тиждень, якщо не можна щодня, як колись.
«Єдине рішення зараз - встати і розбудовувати країну самостійно. І займатися нашою економікою, продовжуючи відвідувати громадські місця і відпочивати в Італії, а не їздити за кордон, - каже студентка Даліла Брателлі. – Ця ситуація об'єднає італійців. Завдяки їхнім емпатичним здібностям, стійкості і почуттям обов’язку».
«Я маю велику «романтичну віру» у свою націю і маю віру в усіх моїх співвітчизників, - підтримує колегу Енріко Донінеллі. - Наразі загроза відчутна і очевидна, але я думаю, що ця ситуація нас багато чого навчить і ми зможемо об'єднатися всі разом, навіть усім світом».
Знаючи щирість італійців і їхню безмежну любов до життя, в мене немає сумніву, що вони згуртуються і вийдуть з честю з цієї кризи, яка несподівано спіткала їх.