14 вересня 2018 року на полігоні ТПВ №5 активісти і небайдужі жителі села Підгірці вкотре просять вищих чиновників вирішити питання ліквідації полігону ТПВ №5, закликають громадськість і ЗМІ звернути увагу на проблему їхнього рідного села.
Як стало відомо, Київська державна міська адміністрація на підставі документів №1314, №1316, 1346, №1347 від 26.07.18 р. прийняла рішення про продовження функціонування полігону ТПВ №5, хоча 27 жовтня 2016 року Київрада під тиском громадськості прийняла рішення №301/1305, яке передбачало закриття полігону до 1 жовтня 2018 року.
Короткий зміст вищевказаних документів у тому, що замовником цього заходу виступає ПрАТ «Київспецтранс», фінансування буде здійснюватися не через пошук інвесторів (як передбачалося раніше), а за бюджет Києва в складі Програми економічного і соціального розвитку.
Варто зробити акцент на тому, що мова навіть не про програму екологічного характеру. Яким чином купа сміття вплине на економічний і соціальний розвиток - загадка для місцевих жителів. Доцільніше для села буде саме закриття полігону, що не тільки збільшить чисельність населення, але і стане більш привабливим для туризму і бізнесу.
Загальна вартість зазначених у цих документах робіт становить - 144 млн грн. Це дійсно космічна сума, а відповідальність за раціональне та цільове витрачання державних коштів лежить на ПрАТ «Київспецтранс». Активісти висловлюють недовіру щодо того, що така сума буде витрачена на полігон, а не на забаганки нечистоплотних чиновників. Частка істини в цьому сумніві є, адже щорічно з міського бюджету виділяли великі суми для зміцнення стінок полігону (2013 р. - 60 млн грн., 2015 - 16 млн грн.). Ніяких офіційних документів, що підтверджують, що гроші були використані для модернізації полігону, жителям села не було надано.
Документ №1314 від 26.07.18 р. окремою графою вказує, що проект реконструкції полігону на 131 млн гривень не вимагає громадського обговорення. Інакше кажучи, гроші вже виділили, і хто там, що думає з цього приводу, чиновників мало турбує. Також варто наголосити, що, згідно з документом №1346 від 26.07.18 р., майданчик першої черги полігону вже сягнув своєї проектної позначки. У разі подальшого навантаження неминуче виникне загроза надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка пов'язана з неконтрольованим утворенням фільтрату і його витіканням у навколишнє середовище, руйнування дамби і виникненням пожеж. Процес накопичення полігону піддається дії температур, концентрації газів, створення фільтрату, польоту легких фракцій відходу, поширенню неприємного запаху, сприяє розмноженню гризунів. Київська влада вирішує цю проблему шляхом укриття карт полігону ізолюючим шаром мінерального ґрунту. Вартість такої процедури - 8 млн грн.
Активісти прийшли на полігон, щоб з'ясувати, чому самі чиновники, які усвідомлюють неминучу техногенну та екологічну катастрофу і її наслідки, 26 липня 2018 р. прийняли рішення про те, що полігон продовжує далі функціонувати? Невже шару мінерального ґрунту вистачить для того, щоб дійсно вирішити всі проблеми?
Жителі села стверджують, що вся зазначена інформація є на офіційному сайті КМДА і з нею може ознайомитися кожен охочий. Варто нагадати, що першого розголосу проблеми полігону ТПВ №5 набули ще наприкінці 2012 року, коли жителі села Підгірці почали скаржитися на неприємний запах з боку полігону та про отруйну і небезпечну для здоров'я і життя проточну воду. І з кожним роком ситуація з екологією в селі погіршувалася, збільшилася кількість хворих на рак серед місцевих жителів, особливо часто він став з'являтися у дітей.
І поки в 2016 році столична влада демонстрували пасивність щодо долі полігону, сільський голова - Сергій Кравченко, навпаки, виявляв до нього активний інтерес. Кравченко ще в 2017 році заявляв, що звалище продовжить роботу, а поряд з'явиться сміттєспалювальний завод. На запитання: «На які гроші буде побудований сміттєзавод?», голова відповідав, що не компетентний у цих питаннях. Як виявилося, на гроші платників податків він буде побудований. Кожен житель України зі своєї власної кишені заплатить гроші за те, щоб ось такими офіційними, але водночас темними схемами збагачувалася «еліта» українського народу. При таких «правителях» вороги нам уже не потрібні.