Завдяки появі інституту конституційної скарги Конституційний Суд може стати інструментом, який зменшить кількість звернень українців до Європейського суду з прав людини.
Таку думку висловив Михайло Каменєв, правозахисник, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів під час круглого столу, присвяченому конституційній скарзі, організованому Інститутом Горшеніна і Реанімаційним Пакетом Реформ.
"Як це, наприклад, у Німеччині, країні, яка здатна на національному рівні зменшити кількість порушень прав людини. Це вигідно для країни не тільки репутаційно, а й економічно. Адже платити скажені компенсації - це все ж шматок державного бюджету", - сказав Каменєв.
Експерт зазначив, що Конституційний Суд дійсно довго не міг приступити до роботи. І видав тільки два рішення в 2018 році. Однак, на думку правозахисника, впровадження можливості для громадянина звернутися зі скаргою до Конституційного Суду є, безумовно, позитивною зміною.
"Мені здається, що варто позитивно оцінювати ці процеси, оскільки це нова реальна можливість дійти до Конституційного Суду простому громадянинові. Оскільки раніше громадянин міг звернутися тільки для тлумачення закону, це було дуже складно. Там були ще складніші вимоги. І звернень таких було розглянуто вкрай мало", - нагадав правозахисник.
За словами експерта, незважаючи на критику оновленого закону про Конституційний Суд, у ньому все ж є положення, які поліпшать ситуацію з дотриманням прав людини в Україні.
"У законі про Конституційний Суд є одна хороша норма, яка говорить: якщо Конституційний Суд встановить, що порушення Конституції не було, але суд витлумачив Конституцію неправильно, застосовуючи цей закон, то він на це повинен вказати. Це вже спосіб впливати на тлумачення суддів Конституції. І це позитивна норма, з якою можна багато чого зробити", - зазначив Каменєв.
"Був приклад з часів існування конституційного звернення, коли львівська організація звернулася до Конституційного Суду щодо тлумачення закону про доступ до публічної інформації. Питання звучало приблизно так: "З якої сторінки потрібно платити за виготовлення інформації щодо доступу - з 11 або з першої, якщо їх більше 10?". Конституційний суд відмовив у відкритті провадження, сказавши, що тут немає підстав для тлумачення. Але виписуючи правову позицію суд сказав: звичайно, що з 11. Це показує можливості Конституційного Суду, коли він дійсно хоче робити щось позитивне і конструктивне", - додав правозахисник.