ГлавнаяОбществоОбразование

​Лілія Гриневич: «Ми не можемо вчити сучасних дітей так, як 20 років тому»

Мамі міністра освіти Лілії Гриневич незабаром виповниться 75, проте вона досі викладає в школі. «Щороку її запрошують почитати бодай декілька годин на тиждень», - з тихою гордістю відзначає пані Лілія, яка регулярно отримує інформацію про хід реформи освіти, яку вона активно запроваджує, буквально з «перших рук».Реформа стосується не тільки молодшої школи. З Гриневич ми зустрілися напередодні старту вступної кампанії та детально поговорили про ЗНО; про те, чого чекати абітурієнтам; скільки молодих людей із Криму та окупованих територій зможуть стати студентами національних «вишів»; чи можуть вони обійтися без послуг репетиторів та чому Верховна Рада «гальмує» повноцінне затвердження нового закону «Про освіту».

Як відомо, реформи освіти та медицини Кабмін визначив одними із головних пріоритетів своєї діяльності. Власне, освіта та медицина – те, що стосується практично кожного громадянина Україні. Читайте, щоб знати.

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua

«Ми хочемо стимулювати абітурієнтів іти на складні спеціальності»

Вступна кампанія розпочнеться незабаром. Якою ви очікуєте її цього року? Чим вона якісно відрізнятиметься від попередніх?

Є декілька відмінностей, але не принципових. Здебільшого все залишається, як і було: результати зовнішнього незалежного оцінювання, середній бал атестату, формули, за якими зараховують вищі навчальні заклади. Відмінності хіба що в тому, що ми приймаємо сертифікати не тільки 2017, але й 2016 року. Також запроваджені коефіцієнти, зокрема галузевий, регіональний і сільський, на якій множиться результат певних груп абітурієнтів.

Наприклад, сільські діти, як правило, є не в рівних умовах з міськими, тому отримують невеличку прерогативу. Якщо дитина завершила сільську школу і місцем проживання її - у рік випуску - є село, в цьому випадку буде незначний домножувальний коефіцієнт. За цим же принципом діє і галузевий коефіцієнт. Є спеціальності, на яких складніше навчатися, наприклад, - технічні. Якщо ти обираєш таку спеціальність, твій результат множиться на коефіцієнт, трохи більший за одиницю. Таким чином ми хочемо стимулювати абітурієнтів іти на складні спеціальності.

12 липня починається вступна кампанія на освітні програми бакалавра. Але хочу звернути увагу: вже 29 червня ми запрошуємо абітурієнтів відкривати свої електроні кабінети для того, щоб потім не сталося так, що в перший день вступної кампанії всі масово кинуться (реєструватися – С.К.), чим спровокують проблеми на сервері.

Чи правильно я розумію, що цього року абітурієнти можуть подавати заяви на вступ лише через електронний кабінет?

Так, це єдиний варіант для реєстрації для вступу. В нас ще є окрема категорія - абітурієнти з непідконтрольних територій і окупованого Криму, але для всіх українських абітурієнтів, які склали зовнішнє незалежне оцінювання, реєстрація через електронний кабінет є обов’язковою. Тому що саме там, у єдиній державній базі освіти, будуть опрацьовуватися результати, потім програма - відповідно до пріоритетів, які визначать абітурієнти - розподілить їх. Списки будуть оприлюднені 1 серпня до 12 години дня . І ви побачите, чи потрапляєте на бюджет, в який саме вищий навчальний заклад. Крім того, вам можуть запропонувати вступити на платне навчання, якщо балу не вистачило для бюджету.

Фото: 24tv.ua

Для нас надзвичайно важливо, що правила однакові для всіх. Звичайно, є кілька категорій (абітурієнтів – С.К.), які можуть вступати за вступними іспитами, а не через зовнішнє незалежне оцінювання. По-перше, до таких категорій належать демобілізовані військові, люди з інвалідністю, які не мають можливості писати зовнішнє незалежне оцінювання. Така можливість є для наших абітурієнтів з окупованих територій, оскільки вони опинилися в нерівних умовах, у порівнянні з українськими школярами, в підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання. Особливо це стосується української мови і літератури, історії України. У зв’язку з цим вони мають можливість приїхати у відкриті при університетах центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна».

Вони функціонують при конкретних вишах?

Так. Ці виші можна побачити на сайті Міністерства освіти і науки України: у нас є спеціальна рубрика, яка виділяється так, щоб одразу впадала в очі, і все було б легко знайти. Там  перераховані кроки для абітурієнтів - яким чином вони мають діяти. В зазначених центрах вони будуть мати можливість як поступово скласти іспити на атестат зрілості про загальну середню освіту, заповнити так звану освітню декларацію, так і скласти українську мову – бо мусять довести, що володіють нею, аби здобувати вищу освіту, історію України та профільний предмет з обраної спеціальності.

В який термін відбувається прийом документів?

З 29 червня по 26 липня. 20 липня він закінчується для тих абітурієнтів, котрі проходять творчі конкурси, бо на цей іспит треба додатковий час.

Ви впевнені в тому, що ця програма є абсолютно захищеною? Не вийде так, як з електронними деклараціями, коли чиновники намагалися подати декларацію, а програма просто не працювала?

Ми дуже ретельно працюємо над тим, щоб програма працювала належним чином. Я вам хочу сказати, що в нас ще й, крім того, є певна історична спадщина, тому що, на жаль, програмне забезпечення, яке обслуговувало Єдину державну базу з питань освіти, з часів Табачника знаходилося в приватних руках. У приватного підприємця! Щоб ви розуміли: приватна особа обслуговувала Єдину державну базу з питань освіти!

Наразі ми це змінили - робимо державне програмне забезпечення. Я переконана, що доступ до такої серйозної центральної бази, де є персональні дані студентів, абітурієнтів, викладачів, не може бути в приватних руках. Ми дуже напружено тестуємо це програмне забезпечення. Посилюємо можливості сервера, його спроможність отримувати велику кількість інформації. Сподіваюся, що все буде гаразд, адже цьому приділяється велика увага.

«Маємо позитивні приклади, коли діти складають успішно ЗНО без репетиторства»

Минулого року під час ЗНО мали місце втручання в систему. Цього року ДПА і ЗНО, які раніше складалися окремо, об’єднані. Чи виправдовує себе ця практика?

ЗНО та Державна підсумкова атестація з української мови і літератури поєднані з минулого року. Нам важливо, що діти не були змушені складати іспит двічі. Якщо вони вже йдуть на зовнішнє незалежне оцінювання, це можна зарахувати їм як Державну підсумкову атестацію. До того ж, це дає можливість побачити наших досягнень в результаті загальної середньої освіти картину по всій країні.

Фото: 24tv.ua

Наразі ми маємо дуже серйозну, зрозумілу картину з навчальними досягненнями в розрізі країни. Наприклад, ми виявили, що значна частина шкіл меншин (особливо це стосується інших мовних груп, наприклад угорської меншини) демонструє дуже низькі досягнення з української мови серед дітей. Це говорить про те, що ми повинні діяти дуже серйозно, аби посилити там вивчення української мови. Тому для нас це також допомога у формуванні певної освітньої політики - дані показують, як де вчать у розрізі країни.

Цього року до об’єднаного з ДПА ЗНО додалися математика та історія. Нам також цікаво побачити, який напрямок, в яких регіонах обирають діти: гуманітарний чи математичний. Я не приховую, що ми зацікавлені розширити вивчення математики у школі, це дуже важливо для формування логічного мислення і для того, щоб надалі діти обирали як профілізацію природничо-математичний напрям. Тому що потім з цих дітей ми матимемо майбутніх інженерів…

Айтішників.

Звичайно, але не тільки. Взагалі тих людей, які фактично розбудовують економіку України. Тому наше завдання посилити викладання природничих предметів, щоб їх обирали більше.

Багато батьків скаржаться на те, що якісно підготуватися до ЗНО без занять з репетитором неможливо. Очевидно, що можливості у сільських дітей в цьому плані значно менше. Та й ви самі казали, що репетитори не мають бути обов’язковою умовою успіху дитини. Чи дійсно без репетиторства ЗНО не скласти вдало?

Ми маємо позитивні приклади, коли діти складають успішно ЗНО без репетиторства. Але зазвичай вони мають дуже високу самодисципліну та сумлінно готуються до ЗНО. Тому що дійсно важко. Не потрібно приховувати, що за два роки профільної школи, яка у нас є в старшій школі, діти вивчають одночасно 25 предметів та не встигають нормально поглиблено підготуватися з предметів, за якими складають ЗНО. Це - проблема української школи.

Разом з тим, зрозуміло, що репетитор працює індивідуально з дитиною, приділяє їй більше уваги. Зобов’язує її і дисциплінує в освоєнні систематичного матеріалу. Наша мета, насправді, - зробити таку програму профільної старшої школи, де кожна дитина, вибравши для себе певний профіль, зможе достатньо навчального часу в школі приділити вивченню тих предметів, які вона потім буде складати на ЗНО.

І ще, ви зачепили один момент, я на нього не встигла відповісти, - про те, що минулого року були начебто зловживання результатами ЗНО.

Так.

Звичайно, ще не було суду, немає ніяких висновків, але були оприлюднені звинувачення ГПУ з приводу маніпуляцій результатами ЗНО.

Власне, йшлося про Ігоря Лікарчука, який багато років очолював Центр оцінювання освіти.

Фото: 24tv.ua

Йшлося, в першу чергу, про програмістів, які працювали з базами даних і начебто змінювали результати. Що ми зробили внаслідок цього? Повністю захистили базу даних. Наразі вона має всі сертифікати і системи захисту – в разі несанкціонованого втручання, його можна відстежити. Та історія, яка, можливо, мала місце і ще не доведена до кінця, не може повторитися за такої системи захисту, яка встановлена на базу. 

Добре, повернімося до вступної кампанії. Ви вже згадували абітурієнтів з Криму та окупованих територій. Цьогоріч для них виділено 1000 бюджетних місць у вишах чотирьох областей: Одеської, Миколаївської, Запорізької, Херсонської. Вступати вони можуть без ЗНО, лише з атестатом. А яким чином вираховувалася ця цифра? Чому саме 1000? Адже минулого року лише 153 абітурієнти з окупованих територій стали студентами українських навчальних закладів.

Це питання треба поставити народним депутатам, які внесли відповідну законодавчу ініціативу. Як вони це вираховували? Чому тільки ці області? Ми, звичайно, підемо назустріч і виконуватимемо закон, якщо ж Верховна Рада його прийняла...

З вашого скепсису зрозуміло, що ви були проти.

Ми не бачимо обґрунтування, чому діти з Криму чи окупованих територій мають вступати лише в ці чотири області. Тому проводимо комбінований підхід - пропонуємо вступати через центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які відкриті в усіх областях. Квоти (мається на увазі бюджетні місця – С.К.) для цих абітурієнтів так само виділятимуться. Також ми готові забезпечити всіх абітурієнтів, які прийдуть в ці чотири області - відповідно до цього закону - місцями державного замовлення.

Що для нас важливо? Важливе політичне рішення, аби цих молодих людей привести в Україну. Бо саме вони будуть потім реінтегрувати і Донбас, і Крим в єдину Україну!

Скільки студентів з Криму та Донбасу ви очікуєте цього року?

Ви знаєте, це важко прогнозувати. Та давати будь-які оцінки зарано: абітурієнти з цих регіонів можуть подавати документи впродовж всього літа через центри. Для них ми зробили особливі умови, тому що розуміємо, як важко їм вирватися звідти, банально виїхати. Як складно підготуватися до ЗНО. Тому кожен, хто буде прагнути вчитися в Україні, зможе це зробити.

Мене цікавить принцип формування державних місць. Не до кінця зрозуміло, чому, наприклад, є державне замовлення на тих людей, які навряд працюватимуть за спеціальністю. Щорічно випускається надзвичайно велика кількість менеджерів – на них теж є якесь державне замовлення, юристів... Як це регулювати? В рамках реформи вищої освіти це питання, взагалі, розглядається?

Ми значно зменшили державне замовлення на такі спеціальності як менеджери і юристи. Натомість збільшили його на технічні спеціальності, щоб мотивувати дітей іти вчитися саме туди. Юристи, менеджери – це, здебільшого, платне навчання. Крім того, там, де державне замовлення дуже маленьке, потрібні тільки найкращі.

Фото: 24tv.ua

Є ще одна новація, яку ми запроваджуємо цього року, і стосується вона вступної кампанії і юристів. Це – ЗНО в магістратуру з права. На превеликий жаль, там, де ми зробили доступ на перший курс бакалаврату без хабарів, хабарництво перенеслося на магістратуру, де немає ЗНО. І найбільш погану репутацію мала саме магістратура з права.

Цього року кожен абітурієнт, бакалавр права, який вступатиме до профільної магістратури, повинен скласти ЗНО. Це, без сумніву, не всім подобається - ми мали досить великий спротив щодо цього рішення. Але тепер зможемо побачити в розрізі всієї країни, якими є результати бакалаврів з права, адже їх готує чи не кожен ВНЗ.

Далі в планах - запровадити наступного року ЗНО з іноземних мов для магістратури. Тому що магістратура - це наступний щабель вищої освіти, і свій рівень іноземної мови також необхідно довести. Це маленькі кроки, але вони приведуть до покращення якості абітурієнтів.

Ще одна, остання, особливість цієї вступної кампанії – щодо результатів ЗНО. Ми підтримали рішення Міністерства охорони здоров’я, котре встановило планку для тих, хто вступатиме цього року на лікарські спеціальності, на рівні не менш як 150 балів у сертифікаті (ЗНО - С.К.).

Це досить високий бал.

Так, особливо для платного навчання. Звичайно, ми бачимо загрозу, що вищі медичні навчальні заклади матимуть скорочену кількість абітурієнтів на платному навчанні. Щодо цих ризиків ми спілкуємося, зокрема, з пані Уляною Супрун. Проте Міністерство охорони здоров’я наполягає на такій позиції, вона включена до умов прийому.

А як бути з тим, що спеціалістів готують непрофільні виші? Скажімо, університет культури, умовно, випускає юристів?

У нас немає заборони на те, щоб, наприклад, аграрний університет готував юристів чи економістів. Ба більше, коли ми розробляли подібні позиції в Міністерстві освіти і науки минулого року, вони піддалися нищівній критиці з боку академічних спільнот. Вони стояли на тому, що в аграрному праві є свої особливості, котрим вони більше приділятимуть уваги у своєму університеті.

Зрозуміло, що певна спеціалізація існує. Але ви ж розумієте, про що саме я кажу. Здебільшого, це - комерція, а не освіта.

Розумію. Тому треба дуже докладно визначати, чи можна акредитувати цю спеціальність чи ні, чи є відповідні науково-педагогічні кадри, чи є база. Але, на мою думку, в першу чергу суспільство і абітурієнти, котрі обирають університет, повинні бути свідомі: чи потрібна їм такої якості освіта. Коли ми будемо мати результати ЗНО щодо вступу в магістратуру з права, ми обов’язково покажемо, як наші вищі навчальні заклади, зокрема непрофільні, готують своїх бакалаврів права. Скільки з них вступить на магістратуру і з якими результатами. Ми зробимо цю аналітику.

Фото: 24tv.ua

Дуже важливо показати суспільству: якщо ви йдете на економічний чи юридичний факультет у такий університет - ви робите вибір вбік неякісної освіти. Сьогодні ми з величезною обережністю ліцензуємо нові спеціальності.

А що зі “старими”?

Ми можемо не дати акредитацію, якщо норми і критерії, які необхідні для неї, не виконуються. До чого це може призвести? Ми маємо вже декілька випадків, коли навчальні заклади навчають студентів за ліцензією, отриманою колись давно. Коли ж прийшов час видавати дипломи, університет звертається за акредитацією, аби дати випускнику диплом державного зразка. І не надати її ми можемо тільки з дуже серйозних причин та через невиконання критеріїв, адже провчившись чотири роки, люди просто не отримають диплом. Були такі випадки, коли ми акредитацію (вищому навчальному закладу - С.К.) не дали і пропонували студентам перейти до іншого вишу, щоб завершити навчання.

Питання від читачів  Lb.ua щодо індексації стипендій. Йдеться про те, що в Київському національному університеті, котрий є навчальним закладом високого рівня, бал для отримання стипендії - вищий, ніж, скажімо, у виші на периферії. Відтак студенти знаходяться в нерівних умовах за рівнем знань. Як з цим бути?

Це точнісінько так само, як зі вступом. Щоб потрапити до Університету Шевченка – ви змушені пройти більший конкурс, ніж у якийсь регіональний ВНЗ. Це - супутні ознаки того, що ви потрапили у більш конкурентний вищий навчальний заклад.

Але що важливо? Що є фіксовані 45% (тих, хто отримує стипендію - С.К.). Адже на гуманітарних спеціальностях легше навчатися та отримувати вищі оцінки, ніж на технічних. Нам було важливо, щоб 45% студентів технічних спеціальностей з нижчими оцінками також отримували стипендії.

«В початкових школах реформа впроваджується, в залежності від відповідальності директора і вчителів»

Поговоримо наразі про шкільну освіту. Минулого року ви ініціювали реформу освіти “знизу” – з першачків, молодших класів. На початку вересня багато говорили про те, які саме ініціативи намагалися запустити, починаючи з того, щоб не виправляти помилки в зошитах червоним кольором. Чи маєте  вже якісь первинні результати? Можливо, відчули спротив системи? Чи маєте надію продовжувати визначений курс?

Фото: 24tv.ua

Так, ми провели ревізію програм 1-4 класів. Дали рекомендації до них, доповнили матеріалами. Залили 40 відео для наших вчителів на платформу EdEra. Відбулося жваве публічне обговорення. Більш за те, на зекономлені гроші ми ще видали хрестоматію з текстами дитячих українських письменників, щоб в початкових школах діти могли читати тексти не тільки з 19 і 20 століть, а й сучасних улюблених письменників, чиї тексти близькі їм та сьогоденню, котре дуже змінилося. 

Що ми помітили? На жаль, в початкових школах усе впроваджується, в залежності від відповідальності директора і вчителів. Є серед них такі, наприклад, у кого ця хрестоматія на кожному уроці читання, і вони не просто виконують наші рекомендації, вони дякують за них. Кажуть, що раніше робили подібні речі самі - супереч програмі - і лише за власної ініціативи. Але є й такі школи, де хрестоматія лежить на полиці в бібліотеці. І ось тут для нас дуже важливо співпрацювати з суспільством і батьками. Сьогодні батьки значно активніші та ініціативніші щодо навчальної долі своїх дітей. І я завжди говорю, що освіта їхніх дітей – це надважлива справа, щоб віддавати її на поталу тільки вчителям і школі.

Батьки повинні цікавитися! Ми дуже відкриті в усіх цих змінах - вони усі опубліковані на сайті міністерства. Зараз, до речі, пройшло публічне обговорення програм 5-9 класів. Ми почнемо запроваджувати основи компетентнісного підходу для 5-9 класів вже з першого вересня наступного навчального року. Тому що ці діти не можуть чекати - з ними треба теж працювати зараз, бо основна глобальна реформа – нова українська школа на основі компетентнісного навчання –  в нас розпочинається в 2018-2019 навчальному році, з першого вересня. Це буде новий стандарт освіти. Він потребує перепідготовки вчителів. І це буде новий спосіб навчання в початковій школі, новий для України, але не для провідних систем освіти.

Щодо перепідготовки вчителів… Раніше ви казали, що до 1 вересня 2018 року планується перепідготувати 22 тисячі вчителів молодших класів, правильно?

Перших класів. Саме тих, хто буде брати перший клас.

Яким саме чином і чи достатньо грошей закладено у бюджеті на таку перепідготовку?

Звичайно, що це буде короткотривала підготовка. Це не буде абсолютно повний курс, який  вчителі проходять що п’ять років. Ми робимо цю перепідготовку в так званий змішаний спосіб. Зробимо дистанційний курс для вчителів, який буде їх підтримувати та давати змогу навчатися, і очний.

Фото: 24tv.ua

А вчителі у регіонах здатні скористатися цим дистанційним курсом?

Так. Змушені бути здатними. Я ще раз хочу підкреслити – вчителі, якщо хочуть бути конкурентними в системі освіти, змушені вчитися і змінюватися. Ми не можемо вчити сучасних дітей так, як 20 років тому. Перед молодою людиною стоять інші виклики, відповідно і перед школою - теж. Ми будемо мотивувати вчителів, все ж таки, вчитися. Дамо їм для цього доступ. Кожна школа буде зобов’язана організувати доступ вчителя до інтернету, щоб вони могли працювати з дистанційним курсом.

Тобто це відповідальність школи?

Організувати доступ до інтернету? Так. Сьогодні органи місцевого самоврядування, в результаті фінансової децентралізації, отримали величезний, значно більший, ресурс для того, щоб вкладати його в навчальні заклади. Це вже позначається на тому, скільки об’єктів фінансуються з Державного фонду регіонального розвитку.

Наприклад, минулого року ми встановили 23 тисячі комп’ютерів в українських школах, в першу чергу погано обладнаних. Так само спонукаємо органи місцевого самоврядування підключати школи до інтернету. Але зазначений дистанційний курс ми зробимо і в такий спосіб, щоб ним можна було користуватися і офлайн.

Вчителі мусять між собою спілкуватися. Це дуже важливо, тому що всі провідні системи освіти якраз використовують оце мережеве навчання вчителів. Оскільки вчителі більш охоче вчаться не від припису з міністерства, а під час обміну досвідом між собою. Тому для нас головна ідея - отримати оцих 10% вчителів – провідників реформи, тих, хто буде кращими, хто зможе ділитися своїм досвідом з іншими.

Тобто фінансова база - з огляду на децентралізацію - наявна?

Так. Вона наявна. Окрім того, ми будемо працювати з Міністерством фінансів, і в пропозиції до середньострокового плану розвитку закладена норма про те, що у освітню субвенцію з державного бюджету, яка піде у регіони, мають бути закладені цільові кошти на підвищення кваліфікації вчителів.

«Складається враження, що закон про освіту відкладений на останній пленарний тиждень»

Ви виступаєте за розділення педагогічної і організаційної функцій школи. За першу має відповідати Міністерство освіти, за другу - місцева влада. Чи є підтримка з цього питання?

Так. Це перший рік, коли ми живемо саме за такою формулою: ми надали субвенцію на покриття зарплати педагогічних працівників, решту - по утриманню закладів - забезпечує місцева влада. Щоб ми хотіли доповнити? Хочемо до цих грошей додати ще підвищення кваліфікації. Нова формула, яка буде працювати з наступного року, повинна серйозніше врахувати специфіку територій. Посилити фінансування там, де є проблеми, наприклад, на гірських територіях. Врахувати те, де сьогодні є недофінансування та перефінансування,  вирівняти ці диспропорції. І це буде зроблено за новою формулою.

Фото: 24tv.ua

Пропоную дуже коротко пояснити для батьків, особливо тих, чиї діти підуть у 2018 році в перший клас, зміст реформи. У чому якісна різниця від того, що пропонувалося першокласникам, скажімо, 2010 року?

Процес навчання буде враховувати вікові особливості дітей. Діти навчатимуться здебільшого через діяльнісний метод. Не так багато сидіти за партами, склавши руки, по двоє. Це інший підхід щодо управління самим класом, коли він поділений на території, а діти навчаються у формі інтегрованого навчання. Наприклад, є тема дня і вона проходить через усі уроки. Діти не будуть носити в портфелі одночасно 6-7 підручників, що дуже шкідливо для малюків. Ми матимемо їх і в електронному вигляді…

Про це, власне, і моє наступне запитання.

Зараз ми розглядаємо варіант одного інтегрованого підручника на певний період навчання. Наприклад, на три місяці. В ньому зінтегровані за темами всі знання і з математики, і з мови, і тексти для читання, і з природознавства. І все це об’єднано і створює цілісну картину світу.

Вчителі мають володіти методиками компетентнісного навчання. А дітей повинні частіше виводити на вулицю. Тобто є дуже багато аспектів життя дитини у школі, які відрізнятимуться від того, що ми маємо сьогодні.

А як це контролювати? Особливо на віддалених територіях? У столиці таке вже зустрічається, бодай у приватних практиках вчителів. А як це запровадити там, де ви навряд зможете контролювати?

Це, звичайно, проблема. І виклик для органів місцевого самоврядування. Важлива й позиція директорів, котрі є лідерами реформи. До того, ж нам потрібно, щоб був прийнятий закон про освіту, який зараз у парламенті.

Чекає на друге читання з минулого жовтня. Чому так довго?

Мені дуже прикро це визнавати, але мені здається, що немає інтенсивного опрацювання цього законопроекту в парламенті. Я дуже сподіваюся, що до кінця цієї сесії він буде прийнятий.

До 15 липня?

Складається таке враження, що закон відкладений на останній пленарний тиждень. Якщо це так, то виникає великий ризик, що він знову не буде ухвалений у другому читанні.

Якщо його провалять від час другого розгляду, доведеться починати все спочатку.

Тому я буду працювати зі всіма фракціями і переконувати (голосувати “за” - С.К.), але основну роль тут має відіграти Комітет з питань освіти і науки, тому що від якості проробленості цього закону до другого читання комітетом також залежить його успішність у парламенті.

У вас є підтримка прем’єр-міністра з цього приводу?

У мене є підтримка прем’єр-міністра з цього приводу. “Нова українська школа”, наприклад, затверджена Кабінетом міністрів як політична пропозиція, і у нас розроблений план, як саме її запроваджувати, котрий погоджується з усіма міністрами. Але справа у тому, що закон «Про освіту» - у разі затвердження -  торкнеться не лише самої реформи нової української школи. Там є дуже багато цікавих, важливих механізмів, які ми відкриваємо: долаємо різноманітні бюрократичні бар’єри і шлюзи, які існують сьогодні в нашій освіті.

Фото: 24tv.ua

Наприклад, підвищення кваліфікації вчителів. Наразі вони можуть проходити його лише у Інститутах післядипломної освіти, де, щиро кажучи, не завжди пропонують сучасні цікаві курси. Натомість у нас є дуже багато інших провайдерів підвищення кваліфікації, робота з якими вчителю не зараховується. Є громадські організації, які роблять феноменальні тренінги з технологій навчання або по роботі з дітьми з особливими потребами. Цим законом (“Про освіту” - С.К.) ми дамо можливість вчителю обирати форму і місце підвищення кваліфікації. Так само закон стосується і професійно-технічної освіти, і вносить деякі корективи у сфері вищої освіти, тому він дуже потрібен. Я закликаю народних депутатів та Комітет з питань освіти і науки інтенсивніше пропрацювати цей закон.

Питання в тому, чи будуть під нього голоси. Що фактично означає, чи зможе прем’єр-міністр їх забезпечити?

Це питання відповідальності і народних депутатів. Коли вони не йдуть до парламенту чи не голосують, через що за цей закон має ризик провалитися, – це їх безвідповідальність. Тому без сумніву ми будемо вивчати ситуацію, я буду працювати з фракціями, будемо рахувати голоси, і якщо виявиться, що голосів немає, то закон не можна буде виносити. Просто кидати в парламент на поталу, з огляду на те, яка велетенська робота зроблена, - неприпустимо.

Цей закон є напрацюванням трьох років, в нього вкладено дуже багато, і ми не можемо дозволити, щоб він став жертвою мовного питання, коли хтось роздмухує різні полярні інтереси, чи жертвою ще якихось окремих лобістських груп, тому треба буде працювати. Навіть якщо трапиться так, що закон буде перенесений на осінню сесію, це не затримує підготовку реформи для впровадження нового стандарту початкової освіти, тому що цей закон виокремлений, він затверджується Кабінетом Міністрів. Але при цьому ми не зможемо використати всі ті можливості, що пропонує закон про освіту. Наприклад, добровільну сертифікацію вчителів, в результаті якої ми можемо виокремити і виділити саме тих вчителів, які володіють компетентнісними методиками, дати їм відповідну доплату – 20% до зарплати, після чого вони стануть тими методичними наставниками, які б поширювали нові методики навчання.

«Пенсійна реформа для вчительства буде позитивною»

Власне, про зарплатню. Під час останнього підвищення зарплатні, яку ініціював уряд Володимира Гройсмана, вона зросла, зокрема, для вчителів, до  4,5-6,5 тис. грн. Це середня ставка, так?

Ні, буває більше. Зараз ставка від 4,5 тисяч до 8,5 тисяч, залежно від кваліфікаційної категорії та різних доплат. Але що ми зробили? Насправді, ми не просто підняли цю зарплатню, ми просунули вчителів на два тарифні розряди вгору в єдиній тарифній сітці. Це дуже важливо, бо там був розрив між вищою і середньою школою, зовсім не виправданий. Цим кроком ми хочемо сказати вчителям: “Ви для нас дуже важливі, але ви маєте теж відкритись до реформи та вчитися”. Зрозуміло, що це недостатній рівень заробітної плати і треба буде працювати далі над її підвищенням.

Фото: 24tv.ua

Наразі урядом ініційована ще одна реформа - пенсійна. Володимир Борисович Гройсман висловлює надію, що вона буде проголосована до 15 липня. Яким чином не/зміняться умови виходу на пенсію та нарахування пенсій конкретно для вчителів у разі її затвердження?

Перш за все, я хотіла б підкреслити, що якщо ми беремо пересічну вчительку-пенсіонерку, то, як правило, вона має дуже великий стаж роботи, оскільки, навіть, перебуваючи на пенсії, ще довго працює в школі. Через це пенсія наших вчителів надзвичайно мізерна. Тому в переважній більшості наші вчителі-пенсіонери (від прийняття пенсійної реформи - С.К.) виграють, і в них буде значне підвищення пенсії.

Суттєво - це наскільки, хоча б приблизно?

Ми звернулися до Міністерства соціальної політики, воно готує прорахунки в цифрах, щоб ми бачили, в якому випадку і яка пенсія на скільки збільшується. І ці матеріали будуть згодом розповсюджені.

Натомість, треба також сказати, що проект не передбачає дострокового виходу на пенсію, те що раніше передбачалося для вчителів і для працівників охорони здоров'я. Можливості достроково виходити на пенсію не буде. Але треба зазначити, що цим і так користалася незначна кількість працівників. По всіх сферах, які мали можливість виходу на дострокову пенсію, за минулий рік вийшло 10 тисяч осіб. І вчителів меншість.

В принципі, я вважаю, що ця пенсійна реформа для вчительства буде позитивною, тому що більшість наших вчителів-пенсіонерів суттєво від цього виграють.

Ситуацію з вчителями початкової школи, вчителями-пенсіонерами відома вам з перших вуст. Ваша мама досі викладає, так?

Так, це правда. Моя мама - фізик. Вона викладає фізику і малювання.

Цікаве поєднання.

Її щороку запрошують прочитати хоча б трішки годин.

А скільки її років?

Цього року виповнилося 75 років. І ще декілька годин (навчальних - С.К.) вона все одно матиме наступного навчального року, бо живе цією роботою. Я взагалі переконалася, що талант і відкритість до змін, до спілкування з дітьми залежить не тільки від віку. Ми деколи маємо вчителів в 40-річному віці, які повністю збайдужіли, вигоріли і не бажають змінюватися. Але також я вважаю, що людина в такому віці (старшому - С.К.) повинна мати право на те, щоб жити і насолоджуватися життям, відпочивати. Та, на превеликий жаль, рівень пенсій, мізерних, які є у вчителів, не те що, не може дати їм можливості насолоджуватися життям, вони не дають можливості виживати. Тому пересічні вчителі, як правило, ще допрацьовують на пенсії.

Фото: 24tv.ua

Наостанок хочу спитати про терміни реформи. Якщо закон буде прийнятий, він передбачає поступове впровадження змін протягом 10-12 років. Жоден уряд в Україні не протримається навіть п’яти років. Яким чином закласти підвалини так, щоб - у разі вашої відставки - наступники не могли зруйнувати, а краще змушені були продовжити те,  що наразі започатковано?

Тільки через громадську підтримку реформи. Тільки через жорстку прив'язку до потреб суспільства. Тому ми дуже багато працюємо з батьками, громадськими організаціями. Взагалі, ця реформа, з’явилася не тому, що хтось “нагорі” щось придумав - вона виростала, як і положення цього закону, зі спілкування з дуже широкими колами людей. Сьогодні і батьки, і молоді люди вже розуміють, що система освіти не відповідає потребам суспільства в 21 столітті, і вони мають тиснути на владу. Якщо суспільство не хоче повернення до чогось старого у разі появи нового міністра, воно має дати замовлення політикам обирати тих, хто готовий впроваджувати реформи, генеровані цим суспільством.

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua