ГлавнаяОбществоЗдоровье

Пацієнт буде жити

Від редакції. Сьогодні Верховна Рада проголосувала за ключові законопроекти медичної реформи - "Про додаткові фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6327) і "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України про забезпечення державних гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6604). Також прийнято законопроект №7117 про підвищення доступності та якості надання медичних послуг у сільскій місцевості.

Фото: Владислав Мусиенко

Головні принципи реформи: держава сплачуватиме за надані послуги замість того, аби просто фінансувати медичні заклади, як раніше; оплата послуг буде здійснюватися через Національну службу здоров'я; безкоштовними залишаться медичні послуги на первинній (дільничні терапевти, педіатри), вторинній (вузькі спеціалісти) та третинній (високоспеціалізована медична допомога) ланках, медична реабілітація, медичні послуги дітям до 16 років, екстрена медична допомога, паліативна допомога, ведення вагітності та пологів. Надалі перелік безоплатних послуг буде щорічно визначатися Кабінетом міністрів.

Втім, наразі не дуже зрозуміло, як будуть оплачуватися інші медичні послуги, оскільки між першим і другим читанням з законопроекту зникла згадка про те, що державні медичні заклади можуть надавати послуги не лише безоплатно, а й на умовах співоплати з пацієнтом. Дізнатися, чим друга редакція законопроекту "Про додаткові фінансові гарантії" відрізняється від першої, можна з тексту Ігоря Яковенка "Чи вилікує медична реформа хвороби старої системи?".

Почитати, як МОЗ планує розбудовувати медичну систему в майбутньому, можна в інтерв'ю в.о.міністра Уляни Супрун: «Первинна ланка медпослуг буде безкоштовною» та заступника міністра Павла Ковтонюка «Лікарі конкуруватимуть за кожного пацієнта».

Дізнатися про те, як впроваджуються клінічні протоколи, можна з блогу експерта Алли Степаненко "Міфи про впровадження "міжнародних" клінічних протоколів"

Про баталії навколо прийняття законопроектів медичної реформи писала Тереза Лащук у тексті "Чи прийшов час медреформи?"

Яким чином прийняті законопроекти змінять життя українського пацієнта вже сьогодні - читайте далі в раніше опублікованому тексті Маргарити Тулуп.

Маргарита Тулуп Маргарита Тулуп , Журналистка

Фото: kp.ua

Від початку роботи нова команда МОЗ заявляла, що основним для нової реформи стане те, що «гроші підуть за пацієнтом». В кінці минулого року була ухвалена урядова концепція, а зараз у раді Раді лежить пакет законів, ключовим з яких є проект закону "Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів". Саме він зобов’язує державу перейти від міфу про безкоштовну меддопомогу в комунальних закладах до виплат за конкретні випадки за рахунок «страхових внесків» – фактично коштів держбюджету.

Цим законом в Україні має початися державне фінансове страхування. За словами його розробників, головна ціль - автономізувати заклади, встановити контрактні стосунки, заохотити лікарів самоорганізовуватися, а територіальні громади привчити господарювати. Розберемося, як зміниться життя пацієнтів і лікарів, якщо пакет законопроектів ухвалять.

Страхуватиме українців Національна служба здоров’я України. НСЗУ фінансуватиме окремі медичні послуги пацієнту медзакладів будь-якої форми власності, а також лікарів-ФОПів. «Застраховані будуть усі, хто платить податки, а податки платять усі, навіть ті, хто зарплату отримує у конверті» – говорять у МОЗ. Тобто фактично застрахований буде той, хто постійно проживає в Україні. Додаткові внески для працюючих осіб також не передбачені, але так само, як і раніше, можна буде купити добровільний поліс медичного страхування.

Державне страхування означатиме, що громадянин матиме право на повну або часткову оплату за кошти держбюджету конкретного переліку медичних послуг і лікарських засобів. Знайти їх можна буде у «Державному гарантованому пакеті», який буде ухвалюватися щороку до 15 вересня. 

Завжди безкоштовними будуть невідкладна допомога (наприклад, операції з апендициту, переломів), звернення до сімейного лікаря і паліативна допомога для невиліковно хворих.

Частково відшкодовані за державний рахунок будуть діагностика, консультації спеціалістів, стаціонар і ліки. Тарифи державного покриття будуть єдині по країні, а частину понад зафіксованої норми пацієнт має заплатити в касу лікарні. Жодним чином держава не збирається фінансувати естетичну медицину, стоматологію для дорослих (окрім екстреної), звернення до спеціалістів без направлення і ліки недоведеної ефективності, яких немає в протоколах лікування.

Фото: Макс Требухов

З середини 2017 року страховий тариф покриватиме звернення до сімейного лікаря, терапевта або дитячого педіатра. У 2018 році держава платитиме за консультації спеціалістів, а з 2019-го - покриватиме випадки лікування у лікарні.

«Відкріплення» пацієнтів та договори з лікарем

Немає реєстрації – немає допомоги, - така звична практика з ухваленням законопроекту має стати неможливою. Бо обслуговуватися можна буде у будь-якому спеціалізованому закладі або у лікаря, який є ФОПом. Тобто гроші мають таки піти за пацієнтом.

Зараз лікарі первинної ланки отримують свою зарплату незалежно від кількості пацієнтів та пролікованих випадків. За законопроектом, держава почне персоналізовані виплати. Це значить, що лікаря потрібно буде обрати та зареєструватися у нього. І вибрати можна буде того, який подобається саме вам.

За кожну зареєстровану людину лікар отримуватиме трохи більше 210 гривень щорічно, але пацієнтів у нього може бути не більше, ніж 2 тисячі. У разі, якщо лікар – ФОП, то гроші він отримуватиме персонально на свій рахунок, а якщо працюватиме в амбулаторії, – то через заклад.

Фото: kmu.gov.ua

«Сподіваємося, що місцева влада буде утримувати інфраструктуру лікарень, знайде спосіб допомогти зі сплатою оренди і комунальних послуг, аби ці кошти з держбюджету за кожного пацієнта йшли максимально на зарплати лікарям», - говорить очільниця МОЗ Уляна Супрун. На її думку, закон має дозволити лікарям лікувати і дати змогу гідно і чесно заробляти.

За інформацією замміністра Павла Ковтонюка, лікарі первинки отримуватимуть у середньому 25 919 грн на місяць. Такі данні містяться і у фінансово-економічному обґрунтуванні законопроекту.

«Лікарям набридло вибирати між тим, щоб бути жебраком і рекетиром. Він має добре виконувати свою роботу і за це отримувати відповідні кошти. Ця реформа - про розуміння правил гри. Де лікар розуміє, що він конкурує за пацієнта, оскільки за ним ходять гроші, а значить, чим краще він працює, тим більше коштів зароблятиме», - говорить експерт групи з реформи системи охорони здоров`я РПР, педіатр Олександр Ябчанка. 

Аби робота лікаря була оплачена НСЗУ, виконувати її потрібно буде за міжнародними медичними протоколами – фактично детальною інструкцією до роботи у кожному окремому випадку. Перехід на міжнародні протоколи – одна зі змін, що передбачені законопроектом.

Фото: Макс Требухов

Автономізація закладів

Заклади перестануть бути бюджетними. Громадам вони, як і раніше, належати будуть, але стануть неприбутковими комунальними. Держава поступово буде закупати медичні послуги саме у закладів. Для цього вони мають бути автономними.

Як приклад неефективного витрачання коштів у МОЗ наводять лікарню у Славутичі, яка була спланована ще за часів СРСР для 100 тис. пацієнтів, попри те що в місті мешкає 25 тис. осіб. У великому пологовому відділенні один лікар приймає пологи один раз на 10 днів, але на кошти платників податків утримуються та опалюються всі 6 великих корпусів лікарні.

«В амбулаторії невеличкого села Несвоя Чернівецької області крім одного лікаря та 2 медсестер працює ще 9 працівників – сторожі, кочегари, бухгалтер, методист, водій та ін. Вона досі живе за наказом МОЗ №33 щодо планових штатів медичних закладів, розроблених ще в СРСР. Ці неефективно витрачені кошти могли би бути виплачені лікарям або витрачені на матеріали для надання реальних послуг за страховими випадками», - розповідають у МОЗ.

За словами Уляни Супрун, новий закон дасть можливість закладам переорганізуватися: «Це допоможе тим, хто працює більше і робить кращі і складніші операції, заробляти відповідно більше. Замість того, щоб виділяти кошти на утримання лікарні, платитимуть за послуги, які в ній надаються. Не виключаю, що деякі заклади побачать попит на їхні послуги і почнуть перепрофілюватися, наприклад у хоспіси, реабілітаційні центри для наркозалежних».

Фото: www.arh.aif.ru

Очільниця МОЗ планує, що закон дозволить поступово збільшити бюджет на охорону здоров’я: «Чому зараз держбюджет розділений саме так? Ніхто цього не знає. Немає формули розрахунку. Це вирішується приблизно так: «Давайте їм дамо 5%, бо в країні війна, або 3,7%, бо війни немає. Новий закон зможе дозволити нам просити про збільшення бюджету для охорони здоров’я, бо в нас будуть розрахунки. Ми зможемо сказати, скільки послуг надається, скільки пацієнтів лікувалися. Ми працюємо з Нацбанком, і вони погодилися порахувати економічний розвиток і видатки для реформи не на 1 рік, як це було завжди, а на 3 роки наперед». 

Що зміниться в селі

Сільські фельдшерсько-акушерські пункти будуть виконувати ту ж функцію, що і зараз - віддаленого підрозділу лікарської амбулаторії. За словами замміністра Павла Ковтонюка, дані, отримані від громад, показують, що чим менші села, тим співвідношення лікаря до «не лікаря» у ФАПах більше. Окрім фельдшера, там працюють кочегари, водії, санітарки, бухгалтери, методисти. Національна служба здоров’я укладатиме контракти саме з амбулаторіями, тому ФАПи з великою кількістю працівників, очевидно, обтяжуватимуть бюджет амбулаторій.

Ковтонюк наголошує: ФАПи не забезпечують селян лікарською допомогою: «Вони є винаходом тої епохи, коли в селах не було нічого. Але зараз ми не можемо ставити на них стратегічно. Я прогнозую, що з часом ФАПів буде ставати менше, натомість з’являтимуться різні механізми, як їм укрупнятися, як добратися лікарю до людей». Способів, як оптимізувати роботу лікаря і медсестри амбулаторії, зробити їх мобільними, може бути безліч. Але всі вони залежатимуть від самої громади: лікар з амбулаторії зможе мати певні прийомні дні у меншому селі, можна буде придбати автомобіль для амбулаторії або вирішити питання з маршрутками для підвезення людей до амбулаторії. «Фінансування буде йти через лікаря. Фельдшер працює з лікарем. Лікар, наприклад, веде пацієнта, але фельдшер йому видає ліки на місці, у ФАПі», - пояснює Ковтонюк.

Фото: Сергей Нужненко

По суті, в селах, як у і містах, працюватиме формула: держава - страхує, лікар - лікує, а громада - господарює. За державою - оплата послуг, за лікарем - лікування, за громадою - інфраструктура. Щоправда забезпечення інфраструктурою в селі – питання найбільш болюче як для пацієнтів, так і для громади. «Я був на з’їзді об’єднаних громад у Харкові і запитав, чи реально забезпечити сільських лікарів службовим житлом, автомобілем, знайти їм приміщення і мінімально його обладнати. Більшість відповіла, що зможе це зробити. Я вважаю, що міф про те, що в селі нічого неможливо, безпідставний. Головне – зайнятися. У країні поступово перестають говорити «сільська медицина вмирає, дайте грошей». Починається розмова про те, як перепрофілювати неефективну інфраструктуру, як поставити бойлери, замість утримання двох кочегарів, як забезпечити логістику, як запросити лікаря, відремонтувати дорогу. Бо гроші в селі є, а з децентралізацією їх стане ще більше. Просто їх треба навчитися ефективно використовувати», - говорить Ковтонюк.

Фото: МОЗ

За словами Супрун, разом із законопроектом про державні фінансові гарантії пакетом будуть винесені на голосування і Проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та Проект Закону «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в АТО та забезпечують її проведення», яким передбачені державні гарантії повної оплати лікування на всіх рівнях для учасників АТО. У МОЗ прогнозують, що у разі ухвалення пакету законів до кінця травня, зміни на «первинці» розпочнуться вже у липні, а 15 вересня наступного року вдасться ухвалити Державний гарантований пакет. 

Якщо ж голосування відбудеться пізніше травня, «первинка» відчує реформу з січня 2018-го, а потім, не попавши в бюджетний процес-2019, ухвалить Гарантований пакет вже аж 15 вересня 2019 року. Якщо, звісно, у реформу вкотре не втрутиться виборчий процес.

Маргарита Тулуп Маргарита Тулуп , Журналистка