ГлавнаяОбществоЖизнь

З батьками вдома

В Україні хочуть ввести комендантську годину. Прихильники цієї ідеї вважають, що такий захід вбереже дітей від нічних вуличних небезпек. Противники аргументують, що з’явиться ще одна нагода для корупції у лавах міліції.

З батьками вдома
Фото: PHL

З приходом осені, коли день меншає і надворі рано темніє, чиновники взялися активно охороняти дітей. Найбільш простим і зрозумілим способом – заборонами. Точніше, забороною перебування дітей на вулиці після 22-00 без супроводу дорослих, насамперед батьків.

Два відомства – МВС України та Міністерство сім’ї, молоді і спорту – переконані: «вечірні правила» необхідні батькам і дітям. «В Україні немає військового стану чи стихійного лиха, щоб вводити комендантську годину. Йдеться про посилення обов’язку батьків не допустити перебування дітей на вулиці без супроводу дорослих», – пояснила Оксана Філіпішина, заступник директора державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.

Саме її відомство і взялося за написання відповідного законопроекту. Однак, як зауважила пані Філіпішина, не усі міністерства його підтримали. Наразі – лише Мінекономіки, Мінфін та Мінпраці. Головне педагогічне відомство та Мінюст висловилися проти введення обмеження для дітей.

Ідея одразу викликала гострі суперечки серед батьків, громадських організацій, експертів. А нещодавно центр «Ла Страда – Україна» провів ще й опитування на цю тему. Результати показали наступне: сотня опитаних висловилися «за» введення комендантської години, 52 – «проти», одна людина не визначилася з відповіддю. Прихильники такого заходу свою позицію пояснюють тим, що підлітки п’ють, вживають наркотики, палять цигарки. Ще один аргумент – високий рівень злочинності по відношенню до дітей, а також злочинів, які скоюють самі діти. За даними Міністерства внутрішніх справ України, цього року до відношенню до дітей було скоєно майже 6,5 тис. правопорушень, що на 3,3% більше за минулорічний показник. Самими неповнолітніми було скоєно майже 9 тис. правопорушень, з них до суду направлено понад 7 тис. За неповний нинішній рік майже 3 тис. дітей покинули інтернати й школи. Є значно сумніші факти – вбивства підлітків. Не менш вагомі й аргументи проти введення комендантської години. Найчастіше опитані пояснювали, що введення такого обмеження призведе до зловживання владою з боку правоохоронців, вони братимуть хабарі, у родинах побільшає конфліктів, а також – що цей захід не змінить те, що покликаний змінити. Крім того, обмеження для дітей є порушенням їхніх прав. Противники вважають, що краще б держава більше пильнувала питання продажу неповнолітнім алкогольних напоїв та цигарок.

 

Фото: PHL


Заради дітей
Аргументуючи необхідність «комендантської години», Оксана Філіпішина, окрім невтішної статистики МВС та посилення батьківської відповідальності, опирається на віктимну поведінку: вештання дитиною вулицями у пізній час провокує злочинців на скоєння злочину щодо неї. «Якщо не ходити темними вулицями, не будеш пограбованим», – пояснює вона. І додає, що Україна не одинока у своїх починах – США, Велика Британія, Таїланд, Литва, Франція, Бельгія, Німеччина, Болгарія вже запровадили «комендантську годину».

Тетяна Бухтіярова, начальник Кримінальної міліції у справах дітей МВС України, теж вивчила міжнародний досвід. За її словами, у розвинутих країнах діти «просто так по вулицях не ходять». 
«У більшості випадків злочини стосовно дітей і самими дітьми (крадіжки, розбої, хуліганства) стаються у вечірній час, – каже Тетяна Бухтіярова. – А ще є проблема, що у увечері багато дітей сидять в Інтернет-клубах. Коли дитина виходить з такого клубу пізно ввечері, вона може стати жертвою злочину». Тому введення комендантського контролю підвищить відповідальність батьків за поведінку їхніх дітей. 
А от самі діти, на відміну від чиновників, не так оптимістично бачать своє майбутнє в разі введення жорсткого контролю. Учениця 10 класу киянка Ольга Дунебабіна провела на цю тему опитування серед однокласників. Більшість з них висловилися проти запровадження комендантської години. Бо такий захід порушує їхні права і свободи. «Але мої однокласники з благополучних сімей, тому у них не стоїть питання, щоб втекти з дому», – зауважила вона. 

Хотіли як краще 
Попри гарну мету, розробники закону про комендантську годину для неповнолітніх українців не визначилися з головним – як цей закон працюватиме в дійсності? Щоб не було «хотіли як краще, а вийшло, як завжди». Наприклад, вийшов 12-річний підліток після десятої вечора прогулятися з домашнім псом, аж тут – міліціонер підходить і пояснює про нові правила. Що в таких випадках загрожує батькам? Дитині? Яка відповідальність? Штраф – чи все обійдеться виховною розмовою? Чиновники пропонували і перше, і друге, а також роз’яснювальні бесіди в школах. А якщо батькам пояснюють, проте їхні діти продовжують вечорами ходити по темних вулицях, – що ж, тоді на громадські роботи, будь ласка. Це стосуватиметься і дорослих, які не в змозі заплатити штраф за порушення правопорядку.

Тетяна Бухтіярова говорить, що за часів «совка» діяло обов’язкове для всіх виконкомів рішення про те, що після 21.00 дітлахам не можна бути на вулиці. Якщо батьки нехтували цією нормою, їх карали. «І дітей на вулиці було менше», – пояснює вона.

Втім, представники правозахисних організацій, таких як Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група, зазначають, що комендантська година для дітей суперечить нормі закону про вільне пересування, порушує право людини на сімейне і приватне життя. Право на особисту свободу дитині гарантує закон про охорону дитинства. Наталія Беліцер, дослідник Інституту демократії імені Пилипа Орлика, вважає, що обмежувальний захід для дітей матиме негативні наслідки для родин. Їй важко уявити, як працюватиме новий закон. Схоже, ситуація може нагадувати пригодницький фільм, у якому міліція ввечері переслідує неслухняних підлітків.

Противники заходу вважають, що це ще один привід для корупції. Так думають і деякі батьки. «Контролювати своїх дітей мушу я, а не держава. Впровадження комендантської години – ідіотизм. Краще організувати навчання і дозвілля для дітей вдень, тоді вони менше вештатимуться вночі. Але організація позашкільних закладів вимагає коштів і реформ, а організація комендантської години – ні. У нас і так напівполіцейська держава. Тому покласти на міліцію ще одне завдання – неважко. Наша міліція буде ще й рада: з’явиться можливість стягувати хабарі з дітей, впійманих після початку комендантської години, чи з їхніх батьків», – говорить Олександр Студеняк із Закарпаття, батько неповнолітнього сина. 

Дивись у корінь 
У Польщі кілька років тому уряд пішов на подібні обмеження для молоді. Проте, як розповідає Моніка Платер, експерт спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи із зміцнення прав жінок та дітей в Україні, такі заходи виявилися для поляків некорисними і були відмінені. Вона каже, що дитина може бути жертвою і правопорушником не тільки на вулиці, а й у квартирі. І при цьому, за законом, її опікатимуть повнолітні.

Крім того, польська поліція зловживала своєю владою. «Поліціанти говорили дівчаткам: або ми кажемо батькам і вони платитимуть штраф, або заарештовуємо тебе, або ти йдеш з нами в ліжко», – розповідає Моніка Платер про наслідки крайнощів. Зараз польський уряд захищає дітей соціальними, освітніми заходами. Наприклад, у Польщі дітей зі школи відводять додому працівники соціальних установ, якщо батьки через зайнятість не можуть цього зробити.

Експерт підкреслює: перш ніж приймати закон про обмеження, важливо знати про його сенс, наслідки, інструменти реалізації і зважати на те, в якій країні це відбувається. Якщо українські діти – жертви розбоїв і пограбувань, то міліції потрібно працювати над цією проблемою. «Ми хочемо закрити дітей вдома, щоб поліція мала легку роботу? Тоді ми зробимо дітей нашими ворогами», – застерігає Моніка Платер. Так само відповідні органи повинні працювати над профілактикою алкоголізму та тютюнопаління серед підлітків. «Ввечері я не можу в Києві купити кефіру та молока, зате скрізь продають пиво, цигарки», – говорить експерт із Польщі. Вона наголошує, що йдеться про безпеку не лише дітей, а суспільства в цілому: «Не можна на дітей перекладати відповідальність за вирішення проблем дорослих».