Вищий антикорупційний суд прокоментував інформацію щодо "отримання хабарів" суддею Сергієм Мойсаком у справі про мільйонні розкрадання коштів Нацгвардії, в якій підозрюваним є екснардеп та колишній кінцевий бенефіціарний власник "Укрбуд" Максим Микитась.
На сторінці суду в Facebook йдеться про допис головного редактора "Цензор нет" Юрія Бутусова, в якому він з посиланням на власні джерела повідомив про ймовірне хабарництво судді ВАКС та витік відомостей досудового розслідування. У публікації також йшлося про те, що суддя нібито заблокував вручення підозри та заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову. Татаров же, за інформацією джерел Бутусова, нібито давав хабарі судді. Співбесідники журналіста також зазначили, що саме Микитась розповів правоохоронцям про ймовірні зв'язки Татарова і судді Мойсака.
"Вищий антикорупційний суд офіційно заявляє:
- до ВАКС ніколи не надходило клопотання про надання дозволу на затримання вказаного високопосадовця;
- повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та того ж дня вручається конкретній особі. Слідчий суддя не бере участі в цій процесуальній дії та не може на неї впливати", - йдеться у відповіді ВАКС.
На думку суду, публічні звинувачення судді Сергія Мойсака в отриманні неправомірної вигоди, позапроцесуальній співпраці з Офісом Президента України, а також у витоку інформації є безпідставними, "містять ознаки маніпуляції та зловживання правом на використання інформації з анонімних джерел".
При цьому в ВАКС заявили, що "перевірка наведених даних журналістом неможлива через те, що суд та будь-яка стороння особа не можуть мати доступу до викладених у публікації обставин, адже вони становлять таємницю досудового розслідування".
Нагадаємо, що 1 грудня детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили ще одну підозру народному депутату Максиму Микитасю (екскінцевому бенефіціарному власнику ТОВ "Укрбуд Девелопмент").
Микитась підозрюється у наданні неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта (ч. 3 ст. 369 КК України).
Напередодні, 30 листопада, про підозру в отриманні неправомірної вигоди (ч.3 ст.368 КК України) також повідомили заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Слідство встановило, що в межах розслідування справи заволодіння майном Національної гвардії слідчий призначив експертизу, яка мала встановити ринкову вартість об’єктів нерухомості в житлових комплексах на Печерську та на околиці Києва, які були предметом обміну між НГУ та компанією-забудовницею.
Усього у справі про заволодіння майном Національної гвардії України на 81,64 млн гривень підозрюються вісім осіб. Наразі розслідування завершено, сторона захисту ознайомлюється з матеріалами справи. У липні 2020 року детективи НАБУ викрили злочинну групу з п’ятьох осіб, яка організувала корупційну схему закупівлі для військовослужбовців НГУ квартир, непридатних для проживання.
14 травня 2020 року НАБУ затримало колишнього командувача Національної гвардії Юрія Аллерова. Його звинуватили в махінаціях з нерухомістю для військових: за даними НАБУ і САП, він обміняв квартири в будинку в центрі Києва на вулиці Коновальця на квартири на околиці на Бориспільській, різниця в ціні становила понад 81 млн гривень. 20 травня Аллеров вийшов із СІЗО під заставу 4,8 млн гривень.
У справі Аллерова також під заставу відпустили двох підозрюваних: експерта-оцінювача Алісу Гринчук із заставою 1,5 мільйона гривень і гендиректора "Укрбуд девелопмент" Олега Майбороду - за 2 мільйони грн.
Микитася підозрюють у привласненні майна Нацгвардії, з якою "Укрбуд" уклав угоду. Але у 2016-17 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилася від квартир і паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку на околиці Києва. Також Микитасю закидають дачу хабара в розмірі $125 тисяч голові НГУ Аллерову.
У жовтні 2019 року Микитася взяли під варту із заставою 80 млн гривень, які він сплатив. У квітні ВАКС постановив стягнути гроші до держбюджету у зв'язку з порушенням Микитасем одного із зобов'язань, встановленого йому судом (Апеляційна палата пізніше вирішила стягнути тільки 30 млн, а не всі 80 млн). Після цього йому призначили новий запобіжний захід у вигляді застави 100 млн гривень, який він оскаржив.