13 червня міністерство відповіло на запит Руху ЧЕСНО, що 30 травня уряд затвердив порядок надання компенсацій за зруйноване житло і найближчим часом він буде доступний на сайті Кабміну. Виходить, що протягом двох тижнів Кабмін не міг опублікувати документ і лише ввечері 14 червня він нарешті зʼявився на сайті.
Водночас важлива постанова про компенсації за пошкоджене житло досі не прийнята. Хоча 21 травня Кабінет Міністрів затвердив порядок надання компенсації за програмою “єВідновлення” в Дії. Але насправді ця постанова прямо суперечить закону про компенсацію (№ 2923). Адже взагалі не передбачає можливості надання компенсації грошима на ремонт. І навпаки, в постанові про зруйноване житло немає жодної згадки про послугу “єВідновлення”.
З початком повномасштабної війни десятки тисяч людей опинилися на вулиці. За даними Київської школи економіки, станом на квітень кількість зруйнованих війною будинків становила майже 158 тис. Загальна сума збитків — приблизно 54,4 млрд доларів.
Через відсутність доопрацьованого законодавства постраждалі перебувають у підвішеному стані. Так, мешканці зруйнованого будинку в Миколаєві досі не мають гадки, що буде з їхнім житлом. Уночі 30 вересня російська ракета влучила в багатоповерхівку на вулиці Крилова. У результаті понад 40 сімей залишилися без житла. Один під’їзд аварійний, і його, найімовірніше, будуть зносити. В іншому підʼїзді зруйновано верхні поверхи, але експертиза встановила, що він підлягає відновленню.
Минуло дев’ять місяців. Робіт так і не розпочали.
“Офіційного рішення від місцевої влади ще немає. Казали, що планують провести сесію наче навіть завтра. Але це “завтра” було майже місяць тому. Там мають вирішити, але попередньо сказали нам, що майже на сто відсотків сьомий, аварійний, під’їзд будуть зносити, а шостий відновлюватимуть”, — розповідає голова ОСББ Олена.
За словами іншої жительки будинку, місцева влада посилається на відсутність законодавства.
“Я не можу сказати, що місцева влада не йде з нами на контакт. Проте і допомоги від неї ніякої. Каже, що всі роботи з відновлення — після того, як буде закон і його розʼяснення”, — говорить мешканка восьмого поверху Марина.
Ба більше, вцілілий підʼїзд потерпає від наслідків руйнування перекриттів.
“Ми, ще коли все це сталося, порушили це питання. Я ходила до департаменту ЖКГ. Вони приїжджали до нас і сказали, що придумають щось. Нам прислали фахівців, які все оглянули і сказали, що поки ДСНС не розбере завалів, роботи з перекриття провести неможливо. А ДСНС сказала, що поки департамент не складе необхідної документації, розбирати завали не можна. У результаті ми їх не дочекалися і самі якось поремонтували. Та це перекриття все одно обвалилося. Опади, ви ж розумієте”, — розповідає Олена Руху ЧЕСНО.
Будинок з такими руйнуваннями підпадає під категорію житла з пошкодженими місцями загального користування, тож поки не буде відповідних документів, люди так і залишатимуться без житла. Час грає проти них, адже скоро рік, як уцілілі квартири стоять без опалення та даху.
Ще гірша ситуація в тих людей, чиї квартири в цьому будинку повністю знищені.
Історія мешканців цього будинку в Миколаєві схожа на історії сотні тисяч українців. Аби компенсувати людям втрати, влада пішла шляхом створення житлових сертифікатів, які, по суті, є зобовʼязанням держави профінансувати купівлю житла. Такі сертифікати отримають власники повністю зруйнованих квартир, без можливості отримати гроші на руки. Власники ж приватних будинків зможуть обирати — держава купує житло чи виділяє гроші на зведення нового будинку. Якщо мова йде про зруйноване майно, сертифікат матиме строк придатності — п’ять років з дня його видачі.
Сума в сертифікаті буде визначена комісією, яка оцінить вартість втраченого майна. Якщо житло пошкоджене, держава має відбудувати обʼєкт або надати будівельні матеріали.
Закон має й підводні камені. Наступні п’ять років майно, куплене за допомогою сертифіката, не можна буде продати. Ця позиція виглядає абсолютно несправедливою та обмежує базове право громадянина розпоряджатися власним майном. З одного боку, влада занепокоєна, що після отримання компенсацій люди почнуть продавати квартири та виїжджати за кордон. З іншого, українці не повинні поступатися своїми правами.
У 2020 році уряд ухвалив постанову про компенсацію постраждалим унаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. За правилами, за зруйноване житло можна отримати не більш ніж 300 тис. гривень за один обʼєкт.
Відсутність у законі згадки про людей, які постраждали з 2014 року, розділяє суспільство.
На 2019 рік, за даними Моніторингової місії ООН, було пошкоджено або зруйновано понад 50 000 житлових будинків по обидва боки лінії фронту. За даними Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, тільки в Донецькій області на територіях, підконтрольних українській владі, станом на 2019 рік було зруйновано або пошкоджено 13 030 житлових будинків. У Луганській області — 7 468 об’єктів житлового фонду. Держава не може під час створення законодавства ігнорувати ці обставини, натомість вона повинна створити справедливі та рівні умови для всіх, кого торкнулася війна, незалежно від часу та місця.
21 червня на сайті Верховної Ради нарешті з’явився текст урядової постанови. За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, з 15 липня місцеві комісії почнуть приймати заяви від постраждалих, а з 15 серпня уряд рекомендує місцевим комісіям розпочати розгляд заяв. Розраховуватимуть компенсації за окремими формулами для квартир і будинків.
Під час моніторингу сайтів Кабінету Міністрів та Міністерства інфраструктури Руху ЧЕСНО не вдалося знайти, як розраховували середню вартість 1 кв. м на вторинному ринку в Україні загалом і в кожній області окремо.
На одному сайті розміщено лише наказ про показники опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України від 17 травня. Водночас немає жодних документів, які затверджували б середню вартість житла на вторинному ринку у 2023 році, яка використана в постанові про зруйноване житло. Але й опосередкована вартість спорудження житла — досить суперечливий показник. Вона розраховується на основі “обʼєкта представника”.
"Ні про яку статистичну інформацію щодо реального будівництва житла в Порядку не йдеться — розраховується вартість будівництва так званого об’єкта-представника. І цей “об’єкт-представник” — дуже дивний звір. Цитую: “об’єкт-представник — житловий будинок, побудований за найбільш поширеним у регіоні проєктом…” Який саме цей “найбільш поширений проєкт” у кожному регіоні — інформація непублічна”, — коментує зміст опосередкованої вартості експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook.
Більшість сучасних багатоквартирних будинків мають індивідуальний проєкт, тож вирахувати вартість спорудження такого житла майже неможливо. До того ж цей показник не можна застосовувати для розрахунку вартості спорудження садибних будинків. І загалом викликають сумніви будь-які показники, які не мають прозорої методики розрахунку.
Крім того, викликає питання механізм визначення регіональних коефіцієнтів. Ще більше питань до класифікації року забудови. На думку уряду, в Україні однаково коштують квартири в будинках 1995-го та 2019 років. Найдорожча нерухомість — це квартири в будинках до 1917 року забудови. А з розпадом Радянського Союзу у 1991 році раптово почали зводити будинки не за радянськими проєктами.
Виходить, якщо радянські панельки за тим самим проєктом побудовані з різницею в рік, їхня ціна буде суттєво відрізнятися.
До того ж, за формулою міністерства, якщо “ринкова” вартість 1 кв. м буде меншою за опосередковану вартість будівництва, тоді постраждалі отримають опосередковану вартість. За даними Георгія Могильного, таких випадків буде багато.
Загалом кількість критеріїв для оцінки вартості житлових будинків занадто мала. А на додачу, міністерство вирішило, що купівлю квартир фінансуватимуть через Укрпошту, яка взагалі не має стосунку до будівельної сфери.
У постанові є посилання на закон, але в самому тексті закону немає згадки про Укрпошту. Тобто відсутність чітко прописаного в законі виконавця дозволяє уряду в ручному режимі змінювати відповідальних у будь-який момент.
У результаті весь тягар відбудови здебільшого лягає на плечі місцевої влади. Саме вона буде оцінювати пошкодження та здійснювати відновлювальні роботи. Для цього у виконкомах місцевих рад створюють комісії з розгляду питань компенсації. За словами премʼєр-міністра Шмигаля, на 10 червня було створено вже 444 комісії. Очікують, що їх буде близько 700.
На початку червня Шмигаль зазначив, що робота комісій “повинна бути публічною й доступною кожному громадянину”. Проте ми знову повертаємось до проблеми закритості місцевої влади, на що Рух ЧЕСНО неодноразово звертав увагу.
Водночас центральна влада відверто маніпулює громадською думкою, скидаючи всю відповідальність за проблеми з компенсацією виключно на місцеве самоврядування. Наприклад, звинувачення в затягуванні початку роботи комісій. Ось як подають цю тему на урядовому сайті.
Але саме центральна влада, зокрема Мінінфраструктури, не забезпечила вчасної розробки необхідних документів для діяльності місцевої влади.
Правила створення комісій зʼявилися на сайті Кабміну лише 26 травня, а отже, місцева влада не змогла отримати всі необхідні інструкції безпосередньо перед початком роботи закону.
А додаткові зміни до постанови про пошкоджене житло затвердили 30 травня. Варто зазначити, що і цей документ зʼявився на сайті Кабміну лише 14 червня.
Тим часом у деяких місцевих радах намагаються пояснити мешканцям, що затримка з компенсацією та відбудовою житла не їхня вина. Так, Пісківська громада 10 червня випустила заяву, в якій проінформувала мешканців про те, що робота комісій вже розпочалася, проте існує проблема з підписанням документів на порталі “Дія”. Громада двічі звернулася до технічної підтримки порталу, на що 8 червня отримала відповідь, що терміни виправлення помилки підписання чек-листів відсутні.
Попри це на офіційній сторінці Дії у Facebook зʼявилася новина, в якій влада просить місцеві комісії працювати оперативніше.
А вже згодом на офіційних сторінках Міністерства інфраструктури вийшла заява, що протягом трьох днів система не буде працювати через технічні роботи із серверами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).
Отже, проблеми із системою все ж таки були, але центральна влада все одно акцентує увагу на повільності місцевих комісій і намагається перекласти відповідальність.
Окрема проблема — що центральна влада розкидує процес отримання компенсацій абсолютно в різні площини, створюючи плутанину.
Так, наприкінці квітня уряд анонсував створення окремої електронної послуги “єВідновлення”. Перший етап стартував 10 травня цього року. Через платформу українці зможуть отримати компенсацію за частково пошкоджене житло в розмірі до 200 тис. гривень. Цікаво, що спочатку заявляли суму 500 тис. гривень. Пізніше уряд зменшив розмір виплат.
Проте як уже зазначали, ця програма не пов'язана із законом про компенсацію (№ 2923), що почав діяти 22 травня 2023 року. А керується Кодексом цивільного захисту, адже в разі надзвичайних ситуацій уряд може спрямовувати кошти в тому числі на ліквідацію наслідків війни.
За умовами програми, кошти надходять на окремий рахунок. Гроші можна витрачати самостійно, але лише на замовлення послуг або вичерпний список будівельних матеріалів. Утім держава дозволяє витратити гроші лише на матеріали, згадані в постанові Кабінету Міністрів.
Цей перелік вкрай вузький та обмежує українців у їхньому рішенні використовувати компенсації. А 200 тис. гривень в умовах високої інфляції та повернення ПДВ на пальне — зовсім незначна сума на ремонт, особливо приватних будинків.
30 травня премʼєр-міністр Шмигаль оголосив про запуск другого етапу програми, який буде реалізувати компенсації за зруйноване житло. Як зазначалося, процес почнеться 15 липня. І цей етап, навпаки, регулюється законом про компенсацію від 22 травня 2023 року.
Після трагедії зі знищенням російською армією Каховської ГЕС Кабінет Міністрів затвердив механізм компенсацій за зруйноване та пошкоджене житло для постраждалих від повені в Херсонській області. Він буде аналогічним програмі “єВідновлення”, але без її використання. Заявки прийматимуть через органи місцевого самоврядування.
Незрозуміло, за яким принципом розраховуватимуть компенсацію, адже механізму оцінки пошкодженого житла досі немає. Найімовірніше, компенсації надаватимуть у ручному режимі, а це додаткові корупційні ризики.
Далі на черзі постанова про відшкодування коштів за самостійний ремонт пошкодженого житла. Важливо, аби уряд розробив механізм, який дійсно дозволить отримати компенсацію, адже довести, що гроші вже були витрачені на ремонт, – непроста справа.