ГлавнаяПолитика

Нові правила для адвокатів: протистояння двох адміністрацій

Потреба в реформі адвокатури була закладена в Конституцію два роки тому. Зі змінами, котрі стосувалися судової система, Верховна Рада ввела норму, якою з початку наступного року адвокатам буде надано виключне право на представництво в судах.

Тобто у них з'являться нові можливості, а отже, виникла потреба в підвищенні для них вимог і відповідальності.

На початку вересня цього року президент подав до Верховної Ради законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це — передостанній етап запровадженої ним судової реформи та реформи суміжних правових інститутів.

В Адміністрації президента очікують ухвалення законопроекту в першому читанні до кінця року. У період виборчої кампанії навряд чи депутатам буде актуальною реформа адвокатури.

У "бюджетний день", коли прогнозувалася найбільша присутність нардепів, планувалося поставити на голосування і законопроект про адвокатуру. Проте засідання профільного комітету кілька разів було зірване.

Як глава держави пропонує змінити адвокатуру та чому цьому протистоїть керівництво Національної асоціації адвокатів, - в матеріалі LB.ua.

Протистояння адвокатів під час одного зі з'їздів
Фото: Макс Требухов
Протистояння адвокатів під час одного зі з'їздів

 

Зірвані плани

Напередодні дня голосування — 22 листопада — профільний комітет вчергове не зміг зібратися. До слова, збори його членів не відбувалися кілька місяців (!)

Була надія, що прийняти рішення щодо законопроекту зможуть в день голосування. Підвечір більшість членів комітету таки прийшли в одне з приміщень будівлі Ради. Для презентації проекту до роботи депутатів приєднався і заступник голова АП Олексій Філатов. Втім, після нетривалої дискусії депутат групи "Відродження" Валерій Писаренко емоційно покинув зал, "зруйнувавши" кворум.

"Звучали різні позиції і депутатів, і представників адвокатури. Комітет підготував проект постанови, де пропонувалося рекомендувати ухвалити проект закону, а також створити робочу групу і внести зміни в окремі положення..." - коментує LB.ua ситуацію депутат БПП Сергій Алєксєєв.

Сергiй Алєксєєв
Фото: Сергей Нужненко
Сергiй Алєксєєв

Йдеться про конфлікт інтересів у випадку, якщо адвокат матиме свідоцтво і працюватиме на державній службі, притягнення до відповідальності у випадку зловживання правами в суді, посилення гарантій діяльності адвоката під час обшуків тощо (детальніше — нижче).

"Спробуємо наступного пленарного тижня знову винести проект закону на засідання комітету... Якщо не вийде зібратися, голова Верховної Ради має право ставити на голосування в сесійній залі без рішення комітету. Згідно з Регламентом, термін попереднього розгляду законопроекту у профільному комітеті не повинен перевищувати 30 днів", - пояснює депутат і визнає, що норми, котрі потребують уточнення/змінення незначні.

Натомість свою оцінку цьому проекту закону дав парламентський комітет з питань протидії і запобігання корупції. За словами його члена, нардепа від «Батьківщини» Ігора Луценка, його визнали "корупціогенним", тобто таким, що містить корупційні ризики.

Щоправда, один зі співрозмовників LB.ua у комітеті повідомив, що на засідання був підготовлений проект рішення про визнання цього законопроекту некорупціогенним. Однак, риторика депутатів змінилася після виступу на засіданні представника НААУ Олександра Готіна. Лише йому дали слово і попри пропозиції заслухати авторів проекту закону швидко проголосували.

Близько десятої вечора "бюджетного дня" депутати ще раз спробували зібратися, однак, не дорахувалися кворуму.

Фото: Макс Требухов

Нічого особистого, лише бізнес

Фінансове питання – одне з ключових, що спричинило конфлікти в адвокатському середовищі.

Станом на кінець минулого року в Україні зареєстровано понад 39 тис адвокатів. Впродовж минулого року доходи Національної асоціації адвокатів України становили понад 19 млн грн. Майже така ж сума витрат.

Хоча в адвокатському середовищі не всі довіряють офіційним цифрам. За приблизними підрахунками адвоката Дмитра Остапенка, доходи НААУ в рік можуть сягати трьох-чотирьох мільйонів доларів. І керівництво розподіляє їх на свій розсуд.

Восени 2014 року розбіжності між НААУ, яку очолює Лідія Ізовітова, та Радою адвокатів Києва на чолі з Інною Рафальською стали публічними.

Частина столичних адвокатів заявила, що не буде перераховувати внески, поки асоціація не надасть звіт про те, куди їх тратять. Особливе обурення адвокатів викликала інформація про зв’язок фірм, які отримували підряди від органів адвокатського самоврядування, з родичами членів цих же органів. У відповідь багато столичних адвокатів були виключені з адвокатського реєстру. Нещодавно адвокатського свідоцтва позбавили і Рафальську.

Інна Рафальська
Фото: facebook/РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ
Інна Рафальська

Сьогодні в столиці діє дві Ради адвокатів з окремими реєстрами. У приватних розмовах адвокати розповідають, що доводиться платити за чергу для здачі кваліфікаційного іспиту, за отримання свідоцтва. Та навіть після цього своєрідним «гачком» є повноваження НААУ вносити адвокатів в реєстр.

Окремі адвокати звинувачували Раду адвокатів України у тому, що останні "затемнили" їх в реєстрі, тож вони не могли отримати витяги з нього. І не допомогли клієнтам. Оскільки працівники правоохоронних органів перевіряють наявність прізвища окремого адвоката в реєстрі, щоб дозволити поспілкуватися з затриманим, отримати документи кримінального провадження. А отже, від дій НААУ залежить можливість адвоката виконувати свої професійні функції.

"Це той факт, з яким ми боремося", - прокоментував член Вищої ради правосуддя і секретар Ради адвокатів України Павло Гречківський у серпні минулого року в інтерв’ю LB.ua інформацію, що нібито місця в черзі на здачу екзамену для отримання адвокатського свідоцтва продаються.

І додав: "З власного досвіду можу сказати, що здавав іспит для отримання свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю по Київській області. Варто зайти на сайт Національної асоціації адвокатів, подати документи і здати екзамен. Все – публічно, ніяких зловживань".

"Корпорація"

Шість років Національну асоціацію адвокатів України очолює Лідія Ізовітова. До цього вона працювала, зокрема, головою Вищої ради юстиції. Адвокати називали її "людиною Портнова", тепер – "соратницею Медведчука".

Лідія Ізовітова
Фото: facebook/РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ
Лідія Ізовітова

Недовіру Ізовітовій оголошували кілька разів. Утім, спроби переобрати керівництво НААУ завершувалися сварками, махінаціями і навіть силовими протистояннями.

Битва адвокатів за ВРЮ

За інформацією одного зі співрозмовників LB.ua, Ізовітова нібито хотіла отримати підтримку влади, щоб і далі очолювати асоціацію адвокатів (новий законопроект передбачає зміну керівництва НААУ кожні три роки, сьогодні – кожні п'ять років). Не отримавши згоди, за словами джерела видання, вона та її соратники почали активну інформаційну кампанію проти законопроекту.

Адвокат Дмитро Остапенко зазначає, що Ізовітова маніпулювала нормами законопроекту, лякаючи адвокатів тим, що після набрання ним чинності їм усім доведеться перескладати кваліфікаційний іспит. Хоча в перехідних положеннях проекту закону таке твердження спростовується.

"В руках керівництва НААУ сконцентровано стільки повноважень, що вони можуть здійснювати і здійснюють тиск на регіональні органи адвокатського самоуправління. Ініціюють дисциплінарні справи на тих, хто не підтримує думку керівництва НААУ, своїми рішеннями намагаються відміняти рішення конференцій адвокатів, навіть на яких присутньо більше 10% адвокатів регіону, створюють альтернативні органи самоуправління і таке інше. Таким чином, нинішнє їхнє незадоволення законопроектом 9055 пов‘язано виключно із загрозою втратити таку владу", - коментує адвокат Лариса Меркулова.

Адвокат Андрій Вишневський у колонці на сайті "Дзеркало тижня" зазначає, що НААУ поширює серед адвокатів матеріали, зокрема, з назвами "Законопроект № 9055: ризики, які варто знати кожному" або "#STOP9055".

Фото: GoGetNews

У них містяться твердження про те, що проект закону нібито "створює перепони й перешкоди до вільного доступу до адвокатської практики", "під час затримання чи обшуку слідчий матиме право призначати захисника, вільний вибір адвоката може бути скасовано", "проект підпорядковує адвокатуру державі" тощо.

Разом з тим, як стверджує Вишневський, за законопроектом слідчий матиме суттєво менше підстав для залучення захисника у виняткових випадках через центр безоплатної правової допомоги, – це додаткові гарантії захисту підозрюваних і обвинувачуваних.

На захист проекту закону стали громадські організації "Лабораторія законодавчих ініціатив" та "Адвокат майбутнього", котрі підтвердили, що він в цілому відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам і дозволить, у разі його прийняття, розв’язати більшість проблем, що виникли в діяльності адвокатури з 2012 року.

Позитивну оцінку дали і експерти Ради Європи, визнавши, що "найбільшим досягненням законопроекту є розширення прав і гарантій адвокатів".

Натомість із критикою законопроекту виступила Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група.

Позицію НААУ з приводу законопроекту висловив LB.ua заступник голови асоціації Валентин Гвоздій:

Валентин Гвоздiй
Фото: zib.com.ua
Валентин Гвоздiй

"Ніхто не ставив собі за мету зробити краще цим законопроектом, а ставили абсолютно прості цинічні речі – досягти своїх цілей. Авторам законопроекту не потрібна сильна незалежна адвокатура, оскільки це джерело критики. НААУ послідовно критикує владу за важливі речі: недотримання прав людини, переслідування адвокатів під час здійснення професійних функцій та ін. Звичайно це не подобається…"

"Вони суддів поставили в позу, бо вони від них залежні... А з нами такий номер не пройде", - відповідає він на закиди щодо маніпуляцій.

Вступ у професію

Президентський законопроект, перш за все, змінює процедуру набуття статусу адвоката. Ним може стати особа, котра має вищу юридичну освіту, пройшла стажування два роки (на посаді помічника адвоката, прокурора чи судді) і успішно здала кваліфікаційний іспит (єдиний електронний тест для кандидатів в адвокати на кшталт ЗНО).

Для порівняння — сьогодні випускники юрфаків повинні пройти піврічне стажування (за яке платить стажер) в адвоката (за направленням Ради адвокатів) після проходження кваліфікаційного іспиту. Останній складається з практичного завдання і усного іспиту, що призводить до появи корупційний ризиків.

У документі, який представники НААУ надіслали LB.ua для пояснення своєї позиції, йдеться наступне: "Щоб стати адвокатом, помічники, замість отримання заробітної платні від адвоката, навпаки, змушені будуть самі платити адвокату гроші по фіктивним договорам (іншими словами, корумпувати свого наставника – адвоката), щоб ці кошти поверталися назад помічникові уже в вигляді заробітної плати".

Насправді новий законопроект пропонує скасувати платне стажування та фактично зараховувати як стажування досвід роботи на посаді помічника адвоката (тобто стажер не платить адвокату, а навпаки – може отримувати зарплату).

Більше того, законопроект передбачає так званий "пільговий" 4-річний термін, протягом якого будь-який юрист з досвідом може отримати свідоцтво адвоката, здавши лише іспит.

Окремі нардепи бачать у вимогах для отримання свідоцтва адвоката ускладненням доступу до професії.

Андрій Помазанов під час засідання комітету
Фото: facebook/ Andrii Pomazanov
Андрій Помазанов під час засідання комітету

"Виходить, що студент провчиться п'ять років, а потім повинен знайти адвоката, в якого стажуватиметься, та ще й два роки безоплатно на нього працюватиме, щоб отримати можливість стати адвокатом", - обурюється голова підкомітету парламенту з питань діяльності адвокатури та регулювання надання правової допомоги громадянам Андрій Помазанов.

Щоправда, чинне законодавство також містить вимогу про двохрічний стаж роботи у галузі права до складання іспиту для кандидата в адвокати, але без конкретизації, яким повинен бути цей стаж.

До стажу помічника в законопроекті прирівняний досвід судді або прокурора. "Законодавець вирішив, що адвокатське свідоцтво може отримати в тому числі особа зі стажем прокурора і судді. Та чимало юристів-практиків краще орієнтуються в законодавстві та юридичній практиці, ніж судді і прокурори", - коментує Помазанов.

Знову ж таки, чинний закон дає можливість зараховувати стаж судді чи прокурора до юридичного стажу, необхідного для складання іспиту.

На двох стільцях

Законопроект дозволяє суміщати адвокатську діяльність з роботою за трудовим договором або з адвокатським бюро чи об’єднанням, науковою, викладацькою чи творчою роботою. Немає також перешкод поєднувати адвокатську та підприємницьку діяльність.

Адвокат матиме право працювати на державній службі, але не зможе здійснювати адвокатську діяльність, хоч і зберігає статус адвоката. Тобто він не сплачуватиме щорічний внесок, не братиме участі в роботі органів адвокатського самоврядування тощо.

"Ми вийшли з експертами Ради Європи на компроміс. Їх позиція була однозначною: адвокату має бути заборонено займатися будь-чим, окрім адвокатської діяльності. Наразі в законопроекті відображене наступне: якщо адвокат вирішив, що він працює за трудовим договором з організацією, яка не є адвокатським об’єднанням (бюро), то він зберігає певні права адвоката (наприклад, представляти свого роботодавця в судах), не здійснюючи адвокатську діяльність, але маючи статус адвоката. Тобто, якщо адвокат працює за трудовим договором, він має права адвоката, але немає деяких гарантій. Наприклад, у відносинах з роботодавцем на нього не розповсюджується адвокатська таємниця.

Олексій Філатов
Фото: Макс Требухов
Олексій Філатов

Якщо ж він хоче мати всі гарантії адвоката, може перейти від трудових відносин до цивільно-правових за договором про надання правової допомоги – як незалежний адвокат", – пояснив заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов під час зустрічі з адвокатами на початку листопада цього року.

Законопроект також передбачає чимало нових прав та можливостей: доступ адвоката до державних реєстрів (в тому числі, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та автоматизованої системи документообігу суду), до приміщень судів, прокуратури, поліції, де перебуває його клієнт, право не розкривати адвокатську таємницю навіть за згоди клієнта, участь у всіх слідчих діях клієнта тощо.

Адвокатська піраміда

Проект закону передбачає також зміну структури органів адвокатського самоврядування та їх децентралізацію. Так, в системі адвокатури діятиме НААУ та регіональні осередки. Останні матимуть можливість самостійно розпоряджатися бюджетом, майном, приймати рішення (сьогодні НААУ може скасувати рішення регіональної ради адвокатів) тощо.

Усі рішення адвокатська спільнота ухвалює під час з’їзду, делегати на який обираються на регіональних конференціях. А останні – на зборах. Щоправда, і порядок денний, і кількість адвокатів, котрі можуть взяти участь в конференції визначає Рада адвокатів України.

Обговорення законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на Раді Адвокатів міста Києва
Фото: facebook/Alexey Klimenyuk‎
Обговорення законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на Раді Адвокатів міста Києва

Законопроект пропонує скасувати поняття зборів адвокатів. І ввести для них можливість збирати конференції один раз на рік, якщо присутні 10% адвокатів (у регіонах із кількістю у 5 і більше тис), 12% (від 2 до 3 тис адвокатів регіону) та 15% (менше 2 тис адвокатів регіону). У випадку оновлення законодавства можливість бути присутніми під час конференції матимуть усі адвокати, а не лише обрані делегати. А отже, зможуть безпосередньо впливати на ухвалення рішень.

Функцію оцінки дій адвоката планується закріпити за Вищою дисциплінарною комісією адвокатури (сьогодні Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури), що розглядатиме скарги на рішення чи дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (що діють в кожному регіоні). Існуватиме і ще один орган – Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, що забезпечуватиме організацію та проведення кваліфікаційних іспитів. Як перший, так і другий орган буде підзвітний з’їзду адвокатів (нині ще й Раді адвокатів України).

Не лише пряник

В окремих випадках адвокати можуть понести дисциплінарну відповідальність (штраф, обмеження права на представництво в суді, зупинення права на здійснення адвокатської діяльності та припинення права на здійснення адвокатської діяльності).

Фото: tmvk.org

Втрата свідоцтва адвоката законопроектом передбачена у таких випадках:

1. представництво без повноважень;

2. неодноразове зловживання правом доступу до реєстрів;

3. здійснення адвокатом дій всупереч інтересам клієнта.

Другим пунктом адвокати обурені, мовляв, як можна виявити зловживання доступом до реєстру. Дискусійним вони вважають і третій пункт. Його застосування може розширити можливість скаржитися на адвокатів усіх незадоволених клієнтів.

Зловживанням правами адвоката законопроект визначає і неявку захисника в суд без поважних причин. У цьому випадку він також може поплатитися свідоцтвом. Проте законодавством не передбачено таке ж «покарання», наприклад, для прокурорів, котрі на практиці можуть ігнорувати засідання.

"До прикладу, у справі Кернеса прокурор не з’являвся 17 разів, після чого суд закрив провадження. Таке зловживання відбувається не лише зі сторони адвоката", - додає Остапенко.

Правда, співрозмовники погоджуються, що сьогодні підстави для позбавлення свідоцтва адвоката взагалі чітко не врегульовані. Це спричиняє скандальні випадки, коли їх можуть позбавити свідоцтва навіть за висловлення власної думки.

Конфлікт норм

За словами Остапенка, перехідні положення Кримінально-процесуального кодексу та проекту Закону про адвокатуру містять конфліктні положення, що стосуються порядку вручення підозри адвокату.

Зокрема, в законопроекті йдеться, що такі повноваження мають лише Генпрокурор або його заступники (оскільки адвокат в силу професії є особливим суб’єктом притягнення до кримінальної відповідальності). Натомість КПК передбачає, що високопосадовці ГПУ можуть підписати підозру, а саме вручення здійснити слідчий або прокурор нижчого рівня.

Дмитро Остапенко
Фото: facebook/Дмитро Остапенко
Дмитро Остапенко

"Я ставив це питання пану Філатову. Він наполягав на тому, що підозру адвокату все таки повинен вручати Генпрокурор або його заступники, в тому числі керівники регіональних прокуратур", - зазначив Остапенко.

За словами депутата Алєксєєва, удосконалити варто і норму, що стосуються гарантій адвоката. Зокрема, чітко прописати відповідальність правоохоронних органів у випадку, якщо під час обшуку вилучатимуть документи, котрі становлять адвокатську таємницю.

Правда вищеперелічені недоліки, на його думку, не є причиною для деструктивної роботи комітету. На запитання, чи правда, що НААУ створює скандал, аби уникнути будь-яких змін в адвокатурі, він реагує: "Я його не роблю..." І відмовляється коментувати дії своїх колег.

Про недоліки законопроекту йдеться у висновку Головного науково-експертного управління парламенту. Однак у фіналі парламентські юристи радять доопрацювати його після ухвалення в першому читанні.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter