ГлавнаяПолитика

Вибори по-старому: депутати “заспамили” проект Виборчого кодексу

4296. Саме стільки поправок подали нардепи до проекту Виборчого кодексу, який пропонує нову систему з відкритими партійними списками. У першому читанні кодекс ухвалили ще рік тому – 7 листопада 2017 року. До другого досі не дійшли. Зараз поправки депутати розглядають на робочій групі і лише по тому за них візьметься Комітет з питань правової політики та правосуддя. Коли це станеться – невідомо. Депутати визнають: поки немає політичної волі. Хоч зобов’язання провести реформу виборчого законодавства народні депутати прописали у коаліційній угоді і навіть обіцяли ухвалити новий Виборчий кодекс на початку 2015 року.

Фото: EPA/UPG

Чому так багато поправок?

Проект Виборчого кодексу у парламенті зареєстрували у жовтні 2015 року спікер Верховної ради Андрій Парубій, нардеп від БПП Олександр Черненко та обранець від “Народного фронту” Леонід Ємець. За основу взяли законопроект депутата минулого скликання Юрія Ключковського. Той документ 2010 року отримав позитивний висновок Венеціанської комісії. Парубій, Ємець і Черненко реєстрували Виборчий кодекс поспіхом: потрібна була альтернатива до проекту нардепа з групи “Відродження” Валерія Писаренка.

“Депутат Писаренко реєструє Виборчий кодекс, у якому пропонує абсолютно іншу виборчу систему. У депутатів є два тижні на подання альтернативного законодавства. Вони беруть цей кодекс 2010 року (Ключковського, – LB.ua), і все, що встигають привести у відповідність до чинного законодавства 2015 року, туди включають. У результаті цей кодекс, який проголосований у редакції першого читання, не відповідає багатьом іншим законам. Багато правок є технічного характеру”, – розповідає радниця з юридичних питань громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Коцюруба.

Наприклад, пропонують замінити декомунізовані міста (у тексті є Дніпропетровськ (тепер Дніпро), Дніпродзержинськ (перейменований на Кам'янське) чи Орджонікідзе (зараз Покров). У проекті згадуються депутати, обрані за мажоритарною системою, яку якраз і скасовує цей кодекс. Чи використовують назву «Національна телекомпанія України» (до 2017 року) замість «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Натомість не згадують вибори в об'єднаних територіальних громадах – їх почали створювати 2015 року.

Співрозмовники LB.ua кажуть, що чимало поправок намагаються не покращити проект, а геть навпаки. Автор проекту Леонід Ємець вважає, що 80% поправок у Виборчий кодекс “закинуто вагоном” для затягування процесу. “Беруться старі закони, ріжуться на правки і вносяться для того, щоб накопичити загальну кількість”, – каже нардеп.

Голова робочої групи Олександр Черненко називає 60-70% внесених поправок спамом.

Олександр Черненко
Фото: Макс Левин
Олександр Черненко

“Є кілька сотень правок Яценка (Антон Яценко із партії “Відродження”, – LB.ua), які вводять блоки (виборчі, – LB.ua). У нас сьогодні блоків немає, але скрізь, де згадуються партії, Яценко вносить у дужках блоки. Так ці сотні поправок ми відхиляємо за дві хвилини. Є сотні поправок, які ми відхиляємо одним рішенням, а є одна, довкола якої б'ємося три засідання”, – каже Черненко.

До “спаму” нардеп також відносить поправки “мажоритарників”, які намагаються зберегти цю виборчу систему. На думку Черненка, “врахування хоча б однієї такої поправки ламає логіку і філософію документа”.

Аби відсіяти такий “спам” і полегшити роботу Комітету, у Раді створили робочу групу. Вона надасть свої рекомендації Комітету, який уже підготує висновок проекту Виборчого кодексу для винесення на друге читання. У робочій групі 24 нардепи, засідання ж відвідують четверо-п'ятеро, розповідає Коцюруба.

“Ходять Черненко, Сидорович (Руслан Сидорович із партії “Самопоміч”), Олена Бойко (БПП), на останніх засіданнях були Дерев’янко (Юрій Дерев’янко, позафракційний, – LB.ua), Левченко (Юрій Левченко, позафракційний, член “Свободи”, – LB.ua). Залежно від того, хто прийшов, цього конструктиву або додається, або віднімається. Ледовських (Олена Ледовських з “Народного фронту”, – LB.ua) і Бойко проти цієї системи з відкритими списками. Кожна дискусія, яка мала би стосуватися конкретної поправки, зводиться до того, що за цією системою неможливо буде провести вибори. Якщо є конструктивніші депутати, робота йде швидше. Інша проблема у тому, що це три депутати і це не завжди точка зору фракції, яку вони представляють”, – розповідає Коцюруба, яка слідкує за розглядом поправок на робочій групі.

Що пропонують змінити?

За словами Черненка, найбільше поправок внесли позафракційні депутати, а також представники “Самопомочі” й “Опоблоку”. Співавтор проекту Леонід Ємець продуктивними (читай – не спамом) називає ті поправки, які збільшують чи зменшують строки, прохідний бар'єр, передбачають ту чи іншу процедуру внесення членів територіальних чи дільничних виборчих комісій.

Фото: EPA/UPG

“Це те, що можна обговорювати, але головне, що це не змінює суті – це має бути законом про відкриті виборчі списки”, – говорить Ємець.

Чимала частина поправок стосується агітації та політичної реклами. Є пропозиції від обмеження до заборони реклами на радіо, телебаченні та білбордах. Депутатка від “Народного фронту” Вікторія Сюмар пропонує під час кампаній зосередитися на передвиборчих дебатах та описує, як саме вони мають проходити. Робоча група радить обежити політичну рекламу.

Кодекс, який ухвалили у першому читанні, передбачає, що кандидатів будуть фінансувати з фонду партії. В “ОПОРІ” побоюються, що це створить нерівні умови для кандидатів.

“По суті партія сама розподіляє фонд, і може скластися така ситуація, коли список є у принципі регіональним і представлені нові обличчя, які мали б перемогти. Але, виходячи з того, як формується виборчий фонд, їм можуть не надрукувати передвиборчу агітацію, і ніхто ці нові обличчя не буде знати. Наша ідея – є єдиний накопичувальний рахунок, на нього потрапляють кошти, і потім на кожного депутата утворюється розрахунковий рахунок і туди кошти надходять у рівній мірі”, – розповідає Коцюруба. Робоча група ці правки відхилила. Так само, як і норму про звітування кандидатів у нардепи щодо фінансування кампаній перед виборами (проміжна звітність подається не пізніше, як за п’ять днів до дня голосування), залишивши лише остаточний фінансовий звіт (на сьомий день після дня голосування). До речі, орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу GRECO закликав таки ввести проміжну звітність для кандидатів.

Міжнародні організації можуть критикувати новий Виборчий кодекс і за те, що на кількість обраних депутатів впливатиме явка в окрузі, а не загальна кількість виборців, каже Коцюруба. Робоча група не підтримала поправку, яка скасовувала цю норму, через “політичні міркування, що партія зацікавлена у тому, щоб мобілізувати своїх виборців”, каже представниця “ОПОРИ”.

Ольга Коцюруба
Фото: facebook/Legal High School
Ольга Коцюруба

Нардепи внесли поправки і щодо підготовки членів дільничних виборчих комісій. Новий кодекс пропонує запровадити обов\'язкові навчання й отримання сертифікату. Оплачувати це повинні партії. Депутати ж пропонують зробити цю норму необов\'язковою чи взагалі скасувати.

“Ми розуміємо, що реалізувати таке ліцензування у швидкі терміни ми не можемо. Тому одна з пропозицій – залишити цю норму, але у перехідних положеннях відтермінувати”, – каже Черненко.

Вибори не для меншин

Ще одну групу поправок готували організації, які захищають права людей з інвалідністю. Пропонують облаштувати дільниці для маломобільних груп, підготувати трафарети шрифтом Брайля до виборчого бюлетеню та надавати збільшувальні пристрої, сайт ЦВК зробити доступним для користувачів з порушеннями зору та слуху та допомагати з перекладом жестової мови.

“Я їх розумію, що вони хочуть вибори зробити максимально інклюзивними. Але треба бачити реалістичність – забезпечити кожну дільницю пандусом, коли у нас є у селах такі дільниці, куди без трактору не заїдеш... Або забезпечити всі документи на сайті ЦВК, начитані голосом чи для незрячих. Ми розуміємо благородну мету тих, хто вносить ці поправки, але деякі речі реалізувати неможливо”, – каже Черненко.

В “ОПОРІ” вважають, що деякі поправки можна було б реалізувати. “Там не лише ці поправки стосувалися пандусів, мені здається, що можна зробити компроміс. Частину можна було за допомогою донорів, але повністю відкидати ці поправки не зовсім добрий варіант”, – каже Ольга Коцюруба.

Робоча група не підтримала і поправки щодо виборчих прав переселенців та трудових мігрантів. Депутати радять зберегти статус-кво: дозволити голосувати на парламентських і президентських, але не на місцевих виборах. На травневому засіданні депутат від «Самопомочі» Руслан Сидорович пояснив, що питання переселенців тимчасове, тому і не варто його вносити до основної частини кодексу.

Фото: EPA/UPG

“Давайте ми питання, що стосуються внутрішньо переміщених осіб зараз сюди записувати не будемо. Бо «temporary problems» (тимчасові проблеми) не мають бути предметом тіла закону. Питання зміни виборчої адреси для осіб, які тимчасово опинилися в статусі біженців і хочуть далі залишатися в статусі біженців треба вирішувати прикінцевими положеннями, а не тілом закону. А по трудових мігрантах я принципово проти, тому що та позиція, яка пропонується може перекроїти виборчу карту настільки, що ви цього не відслідкуєте», – сказав Сидорович.

До речі, Європарламент 17 листопада вчергове закликав Україну реалізувати виборчі права переселенців.

“Після зустрічі з ЦВК ми б хотіли рекомендувати парламенту прийняти закони, які включать внутрішньо переміщених осіб і трудових мігрантів до виборчого процесу. Це потрібно, щоб надати можливість всім українцям проголосувати. Також ми рекомендуємо застосовувати гендерну квоту на парламентських виборах”, – заявила депутатка Європарламенту Ребекка Хармс під час візиту до Києва.

Щодо гендерних квот, то у першій редакції кодексу вони складають 40%. У кожній п'ятірці списку кандидатів і кандидаток повинно бути щонайменше дві жінки. “ОПОРА” ж пропонує, аби у разі скасування реєстрації кандидаток, партії були зобов'язані внести до списку іншу жінку.

Старий курс

За словами Черненка, робоча група розглянула дві третини поправок і перейша до розділу про президентскі вибори. Планують закінчити до кінця року.

“Дуже великі надії покладаються на робочу групу: мовляв, вона вирішить долю усіх поправок. Насправді на робочу групу ходять декілька ентузіастів. Ми проходимо технічні питання, багато залишаємо невирішеним через різне політичне бачення. Якщо є політичне рішення розглядати у залі чи на комітеті, загальне бачення уже є. Якщо включать до порядку денного комітету розгляд Виборчого кодексу, то я можу віддати його у будь-який момент”, – запевняє Черненко.

Однак рішення поки немає. На питання, чому комітет за рік досі не почав розглядати поправки, співрозмовники LB.ua в один голос кажуть: відсутня політична воля. Саме на комітеті розгорнеться боротьба за поправки. І те, що робоча група радила відхилити, депутати можуть погодити.

“На комітеті, де буде більша дискусія, усе, що напрацьовано може бути відкинуто і результатом може бути інший документ. Багато правок направлені на те, щоб змінити систему”, – говорить Ольга Коцюруба із “ОПОРИ”.

Найбільше обговорюватимуть не конкретні поправки, а нову виборчу систему загалом, вважає нардеп Леонід Ємець.

Леонід Ємець
Фото: Макс Требухов
Леонід Ємець

“На комітеті і у Верховній раді основна боротьба буде йти щодо відкритих виборчих списків як ідеї загалом. Це ламає корупційний механізми купівлі мандату, і ті, хто хоче знову зайти у парламент через корупцію, будуть робити все для, щоб зірвати процес змін до законодавства”, – каже Ємець.

Парубій щоразу відкладає плани винести Виборчий кодекс на голосування у сесійній залі. І шанси на те, що вибори 2019 року будуть по-новому, усе меншають.

“Треба провести колосальну просвітницьку й організаційну роботу, щоб за кодексом ці вибори провести, тому я би відтермінував хоча б після двох виборчих кампаній у 2019 році, бо є можливість ці кампанії зірвати”, – вважає Черненко.

Вибори за новим кодексом неможливі не з технічних, а з політичних міркувань, каже Коцюруба. Офіційно виборча кампанія починається 31 грудня. Венеціанська комісія рекомендує змінювати виборче законодавство за рік до голосування.

“На вибори президента Виборчий кодекс навряд чи зможе запрацювати, а якщо говорити про вибори народних депутатів, на мою думку, навіть з порушенням цієї річної рекомендації, шанс на проведення і можливість підготовки ЦВК до нових виборчих правил є. Я думаю, більше йдеться не про технічну можливість проводити вибори за новим законодавством, як про те, що народні депутати не хочуть переобиратися за новою системою”, – вважає Коцюруба.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter