Соня Кошкіна: Одразу після заяви про відставку з посади глухівського міського голови ви оголосили про намір балотуватися в Президенти. Чому, який зв'язок?
Я прийняв це рішення нещодавно, буквально з тиждень тому. Я не можу поїхати з Глухова, не захистивши свою команду. Там досі діє регіональна мафія, що пов’язана з Андрієм Деркачем. Тобто не тільки з ним, але з ним особливо. Проблеми Глухова не вирішуються в Глухові і навіть на регіональному рівні, зазвичай лише у Києві.
Ми маємо ламати цю систему, яку я вважаю дуже поганою. Ми маємо шанс правильно використати найближчі парламентські вибори, адже раз на п’ять років в країні відбувається безкровна революції – на виборах, не на вулиці.
Олег Базар: У 2016-му році ви заявляли, що людям, старшим за 50 років, варто заборонити займатися політикою в Україні.
Це трошки радикально (сміється, – LB . ua ).
О.Б.: Вам 64 роки і ваш намір балотуватися суперечить вашим же заявам. До того ж нещодавно в одному з інтерв’ю ви зазначали, що Президентом має стати людина, віком до 45-ти років...
Говорячи це, я точно не думав, що сам буду кандидатом. Тоді я мав на увазі, що люди, старші за 50 років просто отримали радянську освіту, яка не дає можливості робити зміни. Що до мене, то на свої 60 плюс, я встиг побувати громадянином країни Євросоюзу, офіцером армії НАТО (Терещенко служив в збройних силах Франції, – LB.ua ), тобто я трошки розумію, що нам потрібно для змін в країні. Я не хочу здаватися. Хочу отримати можливість допомогти всій Україні, зламати систему.
С.К.: Фактично, ви програли боротьбу за Глухів своїм опонентам. Чому думаєте, що зможете справитися з цілою країною?
Давайте трошки про Глухів. По-перше, ми демонстрували, що можемо працювати без корупції. За часів мого мерства, в усьому, що стосується управління містом, її просто не було. Ми продемонстрували, що навіть невелике містечко на кордоні з Росією може жити без корупції. Згідно розпорядження глухівського міського голови від квітня 2016 року, всі закупки, що перевищують поріг у 5 тисяч гривень, треба здійснювати через систему «Прозорро». Хоча, як ми знаємо, згідно закону цей поріг становить 200 тисяч гривень.
З наповненням бюджету ми справлялися. Так, за 2017-й рік власний дохід бюджету втричі перевищив аналогічні показники 2015-го року. Але, на жаль, як я вже казав, проблеми Глухова не вирішуються в Глухові.
Наприклад, 27 листопада 2017 року я передав матеріали щодо корупції місцевих чиновників особисто в руки генеральному прокурору Юрію Луценку. Зокрема, про те, як попередній мер вкрав як мінімум сорок мільйонів гривень. Однак уже 22 грудня 2017 року ми отримали від ГПУ відповідь: всі провадження, відкриті за нашими поданнями, були закриті навіть без розгляду. Це сталося 9 грудня - справилися за два тижні. Ось чому я кажу, що системна корупція є головною проблемою.
Після Майдану ми змінили багатьох людей у владі, у нас новий президент, новий генеральний прокурор. Але система залишилася старою. І я вам більше скажу: зараз рівень корупції у Сумській області вищий, аніж до Майдану.
С.К.: Після обрання на посаду міського голови Глухова ви висловлювали впевненість, що систему вдасться змінити досить швидко. Можете згадати момент, коли вперше усвідомили, що ваших повноважень недостатньо і система сильніша?
Було три етапи. Перший рік після перемоги на виборах мої опоненти діяли доволі спокійно – вони були упевнені, що француз, без досвіду потоне в океані бюрократії. Було справді важко: 3-4 години щодня потрібно було читати пошту, документи. При тому, що українська мова не була рідною для мене. Плюс весь апарат міської ради, фактично, працював проти мене. Документи, які готував апарат, містили повно підводних каменів – таким чином мене намагалися підставити під кримінальні справи за незаконні рішення.
Було дуже важко, але завдяки моїй фантастичній команді, яка працює у Глухові, на кінець першого року нам вдалося узяти під контроль ситуацію.
С.К.: Це – перший етап. А другий?
На другому етапі проти мене застосували потужний юридичний арсенал. Були сфальсифіковані протоколи про корупцію, були відкриті дев’ять кримінальних проваджень…
О.Б.: Чого стосувалися ці провадження?
Наприклад, у нас була газета «Народна трибуна». На неї витрачали понад мільйон гривень з бюджету міста, а фактично це був рупор пропаганди Деркача. Ми зупинити фінансування цієї газети і коли разом з юристом прийшли забирати печатку у комунального підприємства, яке видавало газету, доступ нам заблокували бійці приватного охоронного підприємства Деркача. І один із охоронців написав заяву, що я ніби-то душив його. Хоча весь інцидент був зафіксований на відео і такого факту, звісно, не було. Я думав, що справу давно закрили, проте два тижні тому новий керівник поліції прийшов у міськраду, щоб отримати інформацію про той інцидент і реанімувати провадження.
На перший погляд це все може виглядати смішно, проте нам довелося витрачати багато часу, грошей і зусиль на захист від таких звинувачень. Ми програли усі суди у Глухові, тому що суд там перебуває під контролем Деркача, проте виграли усі апеляції.
Уже на другий рік мого перебування на посаді, губернатор - за наказом Деркача - повністю заблокував фінансування для міста. Наприклад з фонду регіонального розвитку Шостка отримала десятки мільйонів гривень і збудувала басейн для дітей, а ми в перший рік отримали всього 600 тисяч гривень на ремонт восьми кілометрів водогонів, а на другий рік лише якусь мізерну суму на ремонт даху шостої школи – улюбленої школи Деркача.
Нам потрібно сім мільйонів гривень на капітальний ремонт вулиці Пушкіна – це стара історична вулиця, через яку проходить траса Суми-Харків і Київ-Москва. Я багато разів просив кошти у губернатора, і він обіцяв кошти. В тому числі, у присутності віце-прем’єра Зубка. Але в підсумку ми не отримали з фонду інфраструктури області нічого на ремонт вулиці Пушкіна. Глухів отримав лише 400 тисяч на ремонт Шкільного провулку. Це дуже маленька вуличка, але там живе теща голови фракції «Воля народу» в облраді Олега Бояринцева – правої руки Деркача. Це був скандал! Як я маю пояснити глухівчанам, чому ми не ремонтуємо вулицю Пушкіна, як усі сподівалися, а натомість маємо ремонтувати цей провулок, який нікому не потрібен?
С.К.: Третій етап?
За підсумками 2017 року ми отримали перевиконання бюджету на 5,5 млн грн. На 2018 рік ми сформували гарний бюджет для розвитку міста. Почали будувати тротуари, реконструкцію центру міста. Планували спорудити меморіал Іванові Мазепі – так хотіли мешканці за підсумками громадських слухань. Як ви може знаєте, анафема на Мазепу була накладена саме у Глухові. Планували робити алею гетьманів, які перебували у Глухові. Відкрили пам’ятник Шевченкові і запланували реконструкцію парку Шевченка – освітлення, альтанки, павільйон для концертів. Планували збудувати новий ЦНАП і зробили проект реставрації Тюремного замку – це єдиний свідок Батуринської трагедії, який зберігся до нашого часу.
Планували створення п’яти музеїв: музею гетьманщини, бо Глухів був столицею Гетьманщини; музею музики, бо у місті народились і вчились видатні композитори Березовський і Бортнянський; музей льону і конопель, бо у нас є Науково-дослідний інститут луб'яних культур, який першим у світі отримав ненаркотичну коноплю; єврейський музей – бо євреї відіграли велику роль в історії міста; музей телебачення і радіо на водонапірній башті, яка у нас є свого роду Ейфелевою вежею.
Деркач зрозумів, що коли ми все це зробимо, підтримка моє команди у місті зросте ще більше, і шансів ще раз стати депутатом ВР по Глухову у нього немає. Бо якщо я не стану президентом, я звичайно буду балотуватися до парламенту у Глухові… Тому вони зірвали голосування по змінах до бюджету.
С.К.: Це і стало останньою краплею, після якої ви зрозуміли: далі залишатися на посаді мера Глухова нема сенсу?
Так. Ми також нещодавно отримали перевиконання бюджету і хотіли розподілити ці кошти: 200 тисяч гривень – для допомоги ОСББ; 700 тисяч гривень – на нову спортивну платформу для міського стадіону, щоб спортсмени могли використовувати його взимку; 800 тисяч гривень – на ремонт парку Шевченка, 40 тисяч гривень – на пандус для нашого героя-АТОшника Сергія Ющенка – він поранений на фронті, пересувається на візку і в його будинку потрібен пандус; 300 тисяч гривень – на закупівлю обладнання для водоканалу; 73 тисячі гривень – на допомогу чорнобильцям; 180 тисяч гривень – компенсація для інвалідів і 2,1 млн грн – на збільшення зарплата апарату міської ради, бо інакше люди змушені будуть працювати за «мінімалку». І от на таку важливу сесію прийшли два депутати!
О.Б.: Скільки всього депутатів у міській раді?
Усього 34 депутати, але 5 депутатів-зрадників відкликали за народною ініціативою. Тому зараз 29 депутатів.
О.Б.: Тобто, 27 депутатів перебувають під контролем ваших опонентів? Як так могло статися?
10 депутатів «Волі народу» – це Деркач, є 2 депутати БПП – це теж колишні «регіонали». Є 3 депутати «Укропу», які отримали мандати завдяки нашій коаліції, але одразу після виборів стали голосувати проти нас. Тобто, є 15 депутатів проти нас.
Є 3 позафракційні депутати, які були у «Волі народу», але вони патріоти міста, тому допомагають нам. Є фракція «Самопоміч» – 4 депутати. Всього фракція налічує 6 депутатів, але двоє відкликані і ми чекаємо на перевибори. У «Батьківщини» 4 депутати плюс один представник «Укропу», який перейшов до них. Досі вони були досить вірними, але на сесію не прийшли. Потім у фейсбуці написали, що хтось був на роботі і не зміг прийти, у когось були інші поважні причини… Я не знаю, наскільки це правда, але ходять чутки, що Деркач хоче фінансувати «Батьківщину» на Сумщині і домовляється з Тимошенко про майбутній пост губернатора для своєї правої руки Олега Бояринцева.
О.Б.: Щодо ситуації у місті після вашої відставки. Тимчасово виконувати обов’язки буде секретар міськради. Тобто, місто поки що залишається під контролем вашої команди?
Так. І ця команда дуже ефективна.
О.Б.: Чи є шанс, що вашій команді вдасться налагодити роботу з депутатами міської ради?
Ми чекаємо виборів 5 депутатів. Якщо ТВК нарешті запрацює і призначить вибори, ситуація налагодиться.
С.К.: Ви казали, що неодноразово зверталися зі своїми проблемами до президента. Що вам відповідали?
Я тримав зв'язок з президентом через заступника голови його Адміністрації Ковальчука. Я не раз йому казав, що ситуація у Сумській області дуже неправильна. Уже через півроку після виборів голову обласної ради змінили на корупціонера Володимира Токаря, людину Деркача. Це дуже скандальна людина. Губернатор області (Микола Клочко, – LB.ua) також почав керувати регіоном в інтересах Деркача.
Практично щомісяця я інформував Ковальчука, що нам не залишають можливостей для розвиту, наші проекти не фінансують, навіть не розглядають. Але я бачив, що звернення до нього результату не дають. І в липні 2017 року я сказав йому: я був вірною людиною Президенту, думав, що ми живемо по-новому, але він взагалі нам не допомагаєе. 22 липня минулого Президент мав приїхати до Сум і я попросив у Ковальчука 5 хвилин розмови з президентом. У підсумку у мене не лише не було цих п’яти хвилин, мене єдиного з мерів міст обласного підпорядкування навіть не запросили на зустріч з ним. І тоді я сказав Ковальчуку, що знімаю портрет Порошенка у своєму кабінеті.
С.К.: Чи пробували ви знайти підтримку у прем’єр-міністра. Він, як мер у минулому, мав би вас розуміти.
Звертався і не раз. Без результату. Наприклад, потрібен був дозвіл Кабміну на розмитнення машини швидкої допомоги з двигуном «Євро-3», який подарувала наша діаспора з Нідерландів. На подібні китайські «швидкі» такі дозволи вони дають, а Глухову не дали. Гройсман сказав: «Мені не цікаво».
С.К.: Ви декілька разів сказали, що децентралізація не працює.
Не працює.
С.К.: Однак ми спілкуємося з багатьма мера ми міст – великих і не дуже. І вони, звичайно, скаржаться на проблеми, але ніхто не каже, що децентралізація не працює взагалі.
Ні, вона працює, гроші є. Але вона стала інструментом політичних ігор. Якщо губернатор і обласна рада погоджуються виділяти вам кошти з фонду регіонального розвитку, то все працює. Але якщо ви не дружите з губернатором, бо не хочете брати участь у його корупційних схемах, то ви нічого не отримаєте.
О.Б.: Але ви самі сказали, що маєте профіцит у бюджеті міста. Тому в принципі ви могли б обійтися і без коштів фонду регіонального розвитку.
Ми можемо власними силами заповнити наш бюджет розвитку. Але ж потрібно, щоб депутати міськради дозволили використати ці кошти.
У бюджеті на 2017 рік ми передбачили гарний бюджет розвитку – вперше за останні 20 років. Коли формується бюджет будь-якого міста, в останньому кварталі залишаються незахищеною статтею зарплати лікарям. Так роблять усі, тому що ми отримуємо державні субвенції, але наперед не знаємо скільки. У нас були незахищеними 8 мільйонів гривень для центральної районної лікарні. А наші депутати уже в січні почали казати, що ми підготували антисоціальний бюджет, бо не плануєте платити зарплату медикам. Наша позиція була така: якщо ми закриємо цю позицію своїми коштами, то ми не отримаємо держсубвенцію. Плюс, оскільки лікарня районна, частину коштів на неї мали б закрити із бюджету району. Але депутати вирішили по-своєму, і в підсумку ми втратили 15 мільйонів гривень.
С.К.: Чи була якась реакція від представників влади на вашу заяву про відставку?
Від президента ні. Я мав довгу розмову – понад годину – з Андрієм Садовим. Також мене підтримав посол Канади в Україні Роман Ващук. І дуже багато моїх виборців.
О.Б.: Ви сказали, що після президентських виборів братимете участь у парламентських. З ким?
С.К.: «Самопоміч» Садового? «Громадянська позиція» Гриценка? «Демальянс»?
Більшість політичних сил – частина корупційної системи та бізнес-проекти. А я дуже атиповий кандидат і не потребую допомоги від жодної з чинних політичних сил зазначеного типу.
О.Б.: Ви уже думали, з ким будете створювати цю політичну силу?
Ви знаєте, що тільки 3% є членами політичних партій.
О.Б.: Це нормальний показник.
Ні, це ненормально. 97% українців вважають, що політики – корумповані.
О.Б.: А який відсоток французів є членами політичних партій? Мабуть, приблизно такий самий.
Я думаю, що набагато більший.
О.Б.: Все-таки, з ким ви будете створювати нову партію?
З людьми, які повірили у ідеали Майдану. І таких людей дуже багато.
О.Б.: Я конкретизую: хто ваші соратники?
Це трохи передчасне питання. Але такі люди є. І ми сформуємо нову політичну силу, зовсім атипову і зовсім нову силу. Це єдиний шлях цілковито змінити Україну.
С.К.: Але шансів перемогти у вас немає.
Чому? Мені таке саме казали, коли я оголосив про намір балотуватися у мери Глухова.
О.Б.: Якраз тоді ваші шанси були великими – це очевидно. Зараз – ситуація інша. Хоча б тому, що у вас немає організаційної структури у масштабах України, а отже нікому вести агітацію, нікому бути спостерігачами на виборах. Банально, про вас не дізнаються потенційні виборці, бо у маленькому містечку чи селі не буде ваших активістів, які б елементарно роздавали ваші листівки.
У мене буде більше активістів, аніж у Юлії Володимирівни.
О.Б.: У Юлії Володимирівни – найбільша партійна мережа, яку будували майже двадцять років і партійні активісти, які мають досвід десятка виборчих кампаній.
Побачимо.
О.Б.: Ви не раз казали, що на Сумщині загалом і в Глухові зокрема дуже активізувався «русский мир». В чому це проявляється?
У нас монополія Московського патріархату. У нас є народний депутат, який є випускником Академії ФСБ. Близький друг генерального прокурора Луценка, до речі, з часів Соцпартії.
Коли я починав працювати мером Глухова, юристом міськради була людина Деркача. Коли нарешті ми звільнили його з посади, то знайшли в шафі в його кабінеті у мерії три російські прапори.
Наш голова районної ради – це колишній голова райадміністрації часів Януковича, член «Опоблоку».
87% статутного капіталу фірм, які працюють у Сумській області, належать або росіянам, або людям з проросійськими поглядами. Це інформація, яку мені дали в СБУ. Тут, зокрема, активно працює Костянтин Григоришин – родич Деркача і представник проросійських сил.
Це все «п’ята колона». Президент, на жаль, продав Сіверщину проросійським силам.
С.К.: Ви не збираєтесь повертатися у Францію?
Ні!!! Це сто років тому моя родина мусила емігрувати. Я не поїду.
С.К.: Просто ви виставили на продаж свою квартиру в Києві.
Я продаю свою квартиру в Києві і вже продав свій бізнес у Глухові – у мене були долі в льонозаводі і олійному заводі – бо мені потрібні гроші.