Український парламент не шукає легких шляхів
Не будемо переповідати усі перипетії навколо переобрання ЦВК, бо вони настільки заплутані, що хоч серіал знімай. Зрештою, головні його серії LB.ua описував.
Лише коротко нагадаємо, що президент Петро Порошенко вніс остаточний список кандидатів в ЦВК 5 лютого. У цьому списку замість 13 кандидатів (вакантних місць в комісії саме стільки) було 14 осіб. З них восьмеро – претенденти, лояльні до «Блоку Петра Порошенка». Ще трьох кандидатів президент віддав «Народному Фронту». Представника «Опозиційного блоку», які подавали двох кандидатів президенту, в списку не виявилось. А решті фракцій і груп президент виділив лиш по одному кандидату.
Опозиція та навіть партнери БПП по коаліції – «Народний Фронт» – сприйняли таку позицію президента, м’яко кажучи, без ентузіазму. Тому ніхто не хотів голосувати за президентський «пакет», бо переживав, що саме висуванець їх фракції зрештою стане «чотирнадцятим зайвим».
Найпростіший шлях, яким можна було вирішити ситуацію з зайвим кандидатом – відкликати двох кандидатів зі списку і додати натомість одного – від «Опоблоку». Це, зокрема, дозволило б виконати вимогу Резолюції ПАРЄ, яка зобов’язала Україну призначити новий склад ЦВК, у якому були б представлені висуванці усіх фракцій парламенту.
Згідно з Законом «Про ЦВК», відкликати і вносити на розгляд парламенту кандидатів в ЦВК уповноважений лише президент. Логічно було б якби президент відкликав двох кандидатів від фракції БПП. Але така ідея, схоже, оточенню президента не дуже сподобалась. Натомість, БПП пообіцяли відкликати одного свого кандидата, якщо те ж зробить і «Народний Фронт». «Соратники» по коаліції, звісно, не погодилися.
Тому у БПП та «НФ» почали думати про сценарії, які б дозволили зберегти усіх своїх висуванців і при цьому виконати вимогу ПАРЄ. Ідеї посипались різні. Одна з останніх – замінити увесь склад ЦВК включно з чинними його членами (їх залишилось двоє) – цю «геніальну» пропозицію Андрій Парубій навіть не побоявся озвучити з трибуни Верховної Ради. Утім колеги по фракції поспішили переконати спікера, що законного шляху реалізувати таку заяву просто немає.
Ще трохи поміркувавши Парубій запропонував ще один вихід з ситуації – збільшити кількість членів в ЦВК.
Закон на те і є, щоб його змінювати
Депутати довго не тягли. Вранці у вівторок комітет з питань правової політики та правосуддя (його очолює представник БПП Руслан Князевич) поспіхом зібрався на засідання і рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект за основу і в цілому.
За кілька годин Верховна Рада підтримала законопроект. Однак, одразу ж після голосування депутатка від «Батьківщини» Альона Шкрум та депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували постанову про скасування результатів голосування.
На думку депутатів, законопроект був проголосований з відвертими порушеннями Регламенту ВР, який передбачає, що після внесення законопроекту у Верховну Раду депутати мають два тижні на внесення альтернативних законопроектів. Але оскільки Закон був проголосований в екстреному режимі такої можливості депутати не мали, як і можливості запропонувати правки до законопроекту.
Тим не менше постанова про скасування голосування була відхилена і вже в середу Андрій Парубій підписав Закон і він одразу вступив у дію.
У поспіху коаліція забула не лише про регламент, а й про математику. ЦВК – колегіальний орган. І щоб Комісія могла проводити засідання потрібен кворум – 2/3 складу ЦВК, щоб зібрати позачергове засідання – одна третина. 15 легко поділити на три, а 17 – ні. Тому, не зрозуміло, як тепер вираховувати третину – це 5 чи 6 членів ЦВК.
«Якщо ми поділимо 17 на три, отримаємо десь 5,66. Очевидно, що ділити члена ЦВК на дроби важкувато», – сміється заступник голови комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.
«Історичне голосування»
Питання ЦВК поставили на вечірнє засідання у четвер, 20 вересня. Депутати довго не тягнули. Вони одним голосуванням звільнили усіх старих членів ЦВК.
Після того, спікер, як того і вимагає Регламент, поставив на голосування кожного з кандидатів в ЦВК. Поки тривало голосування зал гудів одним і тим самим словом «За».
«Голосуємо «за», «за-за-за», – кричали один одному депутати після того, як Андрій Парубій називав прізвище чергового кандидата.
Видно було, що усі фракції до останнього остерігалися, аби попри домовленості їхнього кандидата не «кинули».
Зрештою, Верховна Рада підтримала усіх кандидатів в ЦВК зі списку президента.
«За» призначення членів ЦВК дали свої голоси навіть «Батьківщина» та «Самопоміч», які до останнього говорили про порушення Регламенту при ухваленні «Закону Парубія».
«Закон був проголосований з порушенням регламенту. Поки можна було оскаржувати, ми оскаржували. До останнього. Зараз це вже Закон. Все. Ми ж не можемо відмовитись від ЦВК», – знизує плечима один з лідерів «Батьківщини» Сергій Соболєв.
Так само і представник «Самопомочі» Руслан Сидорович наголосив перед голосуванням, що Закон про збільшення кількості членів ЦВК був проголосований з порушенням законодавства. Але одразу ж зауважив, що іншого виходу оновити ЦВК, мовляв, наразі немає.
«Опозиційний блок» натомість блокував голосування. Депутати цієї фракції вважають, що оскільки Рада збільшила кількість членів ЦВК до 17, то їхня фракція, як третя по чисельності, мала б отримати трьох представників в комісії, а не одного, як запропонував президент.
Крім того, члени «Опоблоку» пообіцяли оскаржити в Конституційному суді Закон про збільшення членів ЦВК.
В БПП натомість обіцяють, що президент згодом внесе ще одного кандидата в Комісію саме по квоті «Опоблоку».
Хто увійшов у новий склад ЦВК?
Раніше ми вже детально аналізували претендентів на посади в ЦВК. Виявилось, що декотрі з них є фігурантами журналістських розслідувань.
Детальніше про це читайте в тексті: Що відомо про кандидатів у члени ЦВК.
А тут лише коротко перелічимо з кого ж складатиметься нова комісія.
У ЦВК увійшли:
Михайло Вербенський, квота БПП. До призначення працював директором Департаменту аналітичної роботи та організації управління Міністерства внутрішніх справ.
Світлана Кустова, квота БПП. Працювала юрисконсультом ТОВ «Адвокатська компанія «Моор і партнери» та помічницею депутата від БПП Ірини Фріз. У 2012-2014 роках була помічницею Петра Порошенка.
Ольга Желтова, квота БПП. Працювала заступницею завідувача секретаріату комітету ВР з питань правової політики і правосуддя, який очолює нардеп від БПП Руслан Князевич.
Ольга Лотюк,квота БПП. Була доцентом Кафедри конституційного та адміністративного права КНУ ім. Тараса Шевченка з 2002 року.
Віталій Плукар, квота БПП. Працював завідувачем відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента.
Наталія Бернацька (до заміжжя Севостьянова), квота «Народного Фронту». Працювала заступницею міністра юстиції Павла Петренка, якого на посаду делегував «Народний Фронт».
Ірина Єфремова, квота «НФ». Була депутатом від фракції «НФ». Її зараховують до групи впливу міністра МВС Арсена Авакова.
Леонтій Шипілов, квота «НФ». Працював помічником нардепа Миколи Величковича та радником спікера парламенту Андрія Парубія. Під час Майдану був заступником керівника ГО «Самооборона Майдану» Андрія Парубія.
Алла Басалаєва, квота групи «Відродження», втім її зараховують до неформальної квоти президента.Працювала суддею Дарницького районного суду Києва. На посаду була призначена екс-президентом Віктором Януковичем 23 січня 2012 року.
Тетяна Юзькова, квота «Радикальної партії Олега Ляшка». Працювала народним депутатом від цієї фракції.
Тетяна Сліпарчук,формально квота групи «Волі народу», однак її також називають висуванкою БПП. Сліпарчук навіть була членом конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади в Державному бюро розслідувань за квотою президента. Працювала президентом Української арбітражної асоціації.
Олег Конопольський, квота БПП. Працював адвокатом.
Євген Радченко, квота «Самопомочі». Працював експертом з виборчого законодавства в Реанімаційному Пакеті Реформ і директор з розвитку «Інтерньюз-Україна».
Андрій Євстігнєєв, квота «Батьківщини». Працював доцентом кафедри екологічного права в КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук. Був помічником на громадських засадах народних депутатів від «Батьківщини» Валерія Кальченка та Бориса Тарасюка.
На своїх посадах залишились обрана у квітні 2014 за квотою «Свободи» Катерина Махніцька (термін повноважень закінчується у 2021 році),
і Олег Діденко, що обирався за квотою партії «УДАР» (термін повноважень закінчується у 2021 році).
Найближчим часом члени ЦВК повинні визначитись, хто з них буде головою комісії, а хто заступниками та секретарем.
Не зважаючи на те, що обирати цих людей мали б члени комісії таємним голосуванням, в парламенті вже звучать прізвища тих, хто може зайняти ці посади.
Як стверджують джерела LB.ua у фракціях БПП та «НФ», голову комісії «віддали» БПП. Наші співрозмовники називають прізвища Світлани Кустової, Олега Конопольського та Алли Бесалаєвої. Станом на четвер остаточним «погодженим» варіантом начебто була саме Алла Бесалаєва.
«Народному Фронту» ж нібито планують віддати посади заступника голови та секретаря. Заступницею може стати Наталія Бернадська. А от секретарем сподівається стати Ірина Єфремова, хоча вона наголосила журналістам, що про жодні політичні домовленості з цього приводу їй не відомо.
«Я б хотіла стати секретарем комісії. З мого досвіду роботи в Окружних територіальних комісіях, в дільничних комісіях – головні люди в комісіях – це голова та секретар. Вони ставлять свої підписи на документах і потім з них і питають. А заступники – це чисто номінальне, скажімо так, покликання. Вони іноді замінюють голову ЦВК, але основну відповідальність несуть голова ЦВК і секретар. Я відповідальності не боюсь», – сказала Єфремова журналістам після обрання.
Обрати голову та заступників мають вже на першому пленарному засіданні ЦВК.