Повернення теми анексії Криму до порядку денного Європейського Союзу і доволі жорстка резолюція Європарламенту щодо ситуації на півострові, крім усіх очевидних причин, має ще й приховане підґрунтя, будучи, зокрема, і реакцією на так звану "Російську зиму" в Німеччині й інші недружні випади РФ на адресу низки країн-членів ЄС.
Про це в своєму коментарі сказав директор політичних програм Інституту Горшеніна Євген Курмашов, коментуючи вчорашню резолюцію Європарламенту щодо проблеми окупації Кримського півострова Російською Федерацією.
Експерт вважає, що одним із приводів для прийняття такої неприємної для Москви резолюції ЄП є події, які розгорнулися в Німеччині з настанням Нового року, а саме рішення ЄП - асиметричною відповіддю на агресивну риторику і втручання у внутрішні справи низки країн-членів ЄС, зокрема Німеччини.
"Як неодноразово відзначали українські та західні експерти, минулого року тема анексії Кримського півострова Російською Федерацією була практично витіснена з порядку денного війною на Донбасі та мінським переговорним процесом. Однак сьогодні ситуація змінилася. Крим знову в центрі уваги європейських дипломатів, чиновників і парламентаріїв. І хоча вчорашня резолюція ЄП формально має лише рекомендаційний характер виконавчим органам ЄС, у 99 відсотках подібних випадків рекомендації депутатів виявляються підкріпленими реальними діями бюрократії в подальшому", - роз'яснює експерт.
Директор політичних програм Інституту Горшеніна нагадав, що останнім часом багато німецьких політиків, включаючи і традиційно дипломатичного в своєму ставленні до РФ міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, доволі жорстко коментували нещодавні берлінські події, звинувачуючи Росію в грубому втручанні у внутрішні справи Німеччини.
"Сьогодні в німецькому політикумі й експертному середовищі також є чимало прихильників версії причетності російських спеціальних служб і до подій новорічної ночі в Кельні, Штутгарті та низці інших міст, організований характер яких уже ні в кого в Німеччині не викликає сумнівів. У зв'язку з цим, а також іншими подіями останнього місяця, можна з упевненістю стверджувати про серйозний виток напруження між Москвою і Берліном. Саме це напруження надалі може конвертуватися в конкретні кроки з посилення позиції ЄС щодо РФ. З огляду на традиційно високий рівень впливу Берліна на рішення європейської дипломатії і парламентаріїв, будь-які спроби Москви грати на політичному полі Німеччини матимуть наслідки, в тому числі й у вигляді жорсткої реакції центральних органів Євросоюзу", - зазначає експерт.
"Сьогодні офіс бундесканцлера володіє доволі великим обсягом інформації щодо фактів втручання і спроб впливу на внутрішню політику Німеччини з боку Кремля. У цьому списку не тільки інформаційні провокації з метою розхитування суспільно-політичної ситуації, а й цілком конкретні докази спроб Москви впливати на політичні процеси всередині країни з метою послабити позиції Анґели Меркель. Не всі ці факти оголошуються або набувають характеру офіційної позиції або заяв, однак вони є ґрунтом для прийняття рішень. Зокрема, і в процесі формування зовнішньополітичних рішень спільно з партнерами на рівні Брюсселя", - додав також він.
Євген Курмашов вважає, що у вчорашньому важливому для України рішенні ЄП є велика заслуга української дипломатії, парламентаріїв і президента України. Проте, на думку експерта, в останній резолюції ЄП щодо Криму простежується вже дещо інша мотивація, ніж просто підтримка України, відстоювання її суверенітету і територіальної цілісності.
"Ситуація 2016 року вже кардинально відрізняється від ситуації 2014-2015 років. Сьогодні Євросоюз уже стоїть перед необхідністю захищати себе від гібридних дій Росії. В ЄС дуже добре чують "прибалтійські попередження" Москви, агресивні випади російського МЗС щодо Бухареста, з усією серйозністю ставляться до нещодавніх спроб дестабілізації ситуації в німецькій столиці. І якщо на рівні окремих депутатів ЄП або на рівні окремих чиновників країн ЄС іноді доводиться чути заклики про необхідність пом'якшення позиції і санкцій у ставленні до РФ, то коли настає момент консолідованих інституційних рішень, вони, як правило, є послідовними і жорсткими стосовно російської сторони", - додав експерт.
"Саме тому для аналізу позиції Заходу стосовно Кремля завжди дуже важливо звертати увагу не на те, що говорять окремі європейські експерти, автори маніпулятивних фільмів або навіть деякі профільні міністри країн Євросоюзу, а на те, які рішення приймають інститути. Тим паче, що у ЄС поступово виникає необхідність реагувати на гібридні дії РФ уже на своїй території. Остання резолюція ЄП щодо Криму свідчить про те, що кон'юнктура поки що сприятлива для України, а РФ своїми діями на європейському полі часто робить чи не найбільший внесок у проукраїнські рішення ЄС, ніж офіційний Київ", - підсумував Євген Курмашов.