- Пані Ірино, чи може, теоретично, Росія кредитувати Україну замість МВФ?
- Я би не ставила питання заміщення кредитів МВФ фінансуванням з боку Росії чи іншої країни (потенційні обсяги і вартість цих ресурсів важко порівнювати). Проте, російський банк ВТБ надав уряду України кредит. Також велися розмови про залучення кредитних ресурсів у інших російських банків. Але треба розуміти, що ці кредити є комерційними, це кредити російських банків, хоча й державних, які діють на ринкових принципах, і вартість цих запозичень значно вища, ніж у кредитів МВФ чи Світового банку. Навряд чи можна розраховувати на те, що Росія видасть кредит, який буде дешевший, ніж кошти міжнародних фінансових організацій, ще й на довший термін і без додаткових умов. Ці умови будуть іншими, і вони, скоріш за все, не будуть стосуватися підвищення тарифів.
- Але Росія надасть Україні кредит, якщо в цьому буде потреба?
- Нам вже дали кредит. Кредит ВТБ у розмірі $2 млрд допоміг уряду забезпечити фінансування бюджетного дефіциту минулого року в умовах обмеженого доступу до міжнародних боргових ринків.
- Чи можливо, що Україна буде отримувати фінансування від Росії в обмін на якісь політичні поступки?
- Я би сказала так: наші економічні стосунки із Росією мали і мають більш високий політичний компонент, ніж наші взаємини, наприклад, з Європейським Союзом чи США. Певна політична складова присутня навіть у торгівлі споживчими товарами, такими, як, наприклад, сири, і періодично дає про себе знати. Вже не говорячи про питання газу, яке є дуже заполітизованою темою. Тому мені здається, що політичне підґрунтя має місце, хоча хотілось би, щоб цього було менше, щоб більш прагматичними були стосунки, більш економічно обґрунтованими.
- Керівництво держави зазначило, що ні в якому разі не буде піднімати ціну на газ для населення. Що Ви, як економіст, думаєте про це?
- Рано чи пізно тарифи для населення треба буде підвищувати. При низькій ціні для всіх держава субсидує всіх: і багатих, і бідних. І це не є нормальною практикою. Краще підняти тарифи для всіх, а тим, хто має не змогу платити підвищену ціну, надавати адресну соціальну допомогу. Тим паче, що механізм такий вже є в держбюджеті – це система житлових субсидій, вона працює, багато людей ці субсидії отримують.
І в результаті ми отримаємо ситуацію, коли та частина, яка може собі дозволити сплачувати високі платежі, намагатиметься скорочувати своє споживання за рахунок інвестицій у теплоізоляцію, таким чином зменшуючи суму щомісячних платежів. За деякими оцінками в типових житлових будинках тепловтрати складають від 40% до 50%. Ось один зі шляхів, як можна зекономити на використанні газу у виробництві теплової енергії. Як наслідок, загальні витрати країни на газ будуть зменшуватись. Але чомусь вигідно нашій владі утримувати тарифи на газ і ще більше політизувати цю тему.
- Окрім Росії, якась інша країна, теоретично, може кредитувати Україну? Можливо, Китай?
- Розумієте, двосторонні кредити між країнами, між урядами – це все стратегічні рішення. Просто кредитувати наш бюджет інша країна не буде. Країна-кредитор зацікавлена у просуванні своїх товарів і послуг, і, звичайно, такого роду кредитний ресурс передбачатиме розширення торгівлі і торгівельного обороту між двома країнами. А отримати державний кредит, щоб ним профінансувати потік товарів із іншої країни – це не зовсім мудро.
- Не можу не поставити запитання, яке завжди хвилює людей у нашій країні. Наскільки стабільна сьогодні гривня, в якій валюті сьогодні краще зберігати заощадження?
- Курс гривні вже довгий час залишається стабільним, і з огляду на певне покращення ситуації з платіжним балансом в останні два-три місяці та наявний обсяг резервів НБУ перспективи стабільності гривні покращились. Якщо говорити про заощадження, то у виборі валюти варто покладатися на розмір відсоткових ставок. На даний момент, банківський депозит у гривні виглядає більш привабливо, ніж в іноземній валюті – ставки на гривневі депозити приблизно на 10 відсоткових пунктів вищі, ніж на валютні.
- Питання щодо важливої події у житті України в 2012 році – Євро-2012. Наскільки суттєві очікуються надходження до бюджету країни? Чи дійсно ця подія може мати позитивний вплив на нашу економіку?
- Перш за все слід зазначити, що підготовка до Євро-2012 вже мала позитивний ефект на економічну активність у країні протягом 2010-2011 рр. Будівництво інфраструктурних об’єктів сприяло пожвавленню економічного зростання. Під час проведення чемпіонату, коли до України приїдуть спортсмени та вболівальники з різних країн, обсяги валютних надходжень, за оцінками НБУ, складуть приблизно $1 млрд, хоча є і більш консервативні оцінки з огляду на певні негативні моменти, пов’язані з високою вартістю проживання у містах проведення матчів. Ці кошти прийдуть у досить короткий проміжок часу, і, в принципі, це позитивно має вплинути на стан золотовалютних резервів. Тому що ці кошти будуть обмінюватись на гривню, що буде збільшувати на неї попит і зменшувати попит на долар. Щодо бюджету, то оцінити обсяг додаткових податкових надходжень за рахунок саме футбольних туристів досить важко.
А у травні-червні уряд України має погасити кредит ВТБ, погасити або рефінансувати євробонди і ще віддати частину боргу МВФ. Тобто на травень-червень у нас припадає досить багато платежів по зовнішньому боргу. І додаткові валютні надходження, певним чином, допоможуть пройти період пікових боргових виплат.