Системи громадського моніторингу, дані яких ми можемо відслідковувати в різних ботах і муніципальному сервісі «Київ Цифровий», сьогодні й у подібні дні показують оранжеві й червоні значення РМ2.5 і РМ10. Це показники твердих часток (particulate matter) у повітрі. Тобто все, що не газ, потрапляє в цю категорію. Більш звичне поняття — «завислі речовини». І коли офіційні джерела цитують дані моніторингу, вживаючи слово «пил», то це лише використання сталої термінології, а не замилювання очей. Пил означає «в повітрі щось є, воно не прозоре».
Слово «щось» теж не випадкове — для оптичного датчика, який сигналізує нам про забруднення в нижньому шарі атмосфери, однаковий вигляд мають і пил, і різні хімічні сполуки, і мікрокраплини туману. Саме тому бувають дні, коли датчики сигналізують про тривогу — жовтий, оранжевий колір, але «на смак» повітря нормальне: це буває під час ранкових туманів. Що не зменшує тривоги містянина, який смог бачить частіше за туман.
Читайте такожОзонове забруднення повітря в Києві стабільно перевищує норми і небезпечне для здоров'я, - дані першого в Україні дослідження
Щоб трошки знизити занепокоєність, можна відкривати дані моніторингу стаціонарних станцій, які аналізують ширший спектр показників забруднення, ніж просто РМ («щось»). У Києві працюють сім постів такого моніторингу, які обробляють дані щохвилинно в автоматичному режимі. Ці дані підтягуються в Київ Цифровий і доступні на окремій сторінці профільного департаменту КМДА. Розгортаючи дані конкретної станції моніторингу, можна побачити, що за високих показників пилового забруднення можуть залишатися в межах норми значення конкретних шкідливих речовин (сполуки азоту, сірки, бензол тощо). Або навпаки — за відносно нормальних значень РМ може зростати концентрація конкретного елемента у вашому районі (на фото — шкідливий вміст озону).
Підвищені показники РМ (завислі речовини) в Києві зазвичай пов'язані не з якимось локальним викидом забруднювача, а виключно з погодою. Є два основні фактори, які впливають на те, що ми дихаємо смогом, — це вітер й інверсія. У безвітряну погоду приземні атмосферні маси не переміщуються над містом. Тобто це те саме провітрювання — його немає. А в результаті температурної інверсії, коли верхні шари атмосфери тепліші за нижні, немає також і вертикального переміщення повітряних мас.
Конкретно вранці 24 лютого були всі ці фактори: антициклон, штиль в останні дні та морози вночі. На сайті Гідрометцентру сьогодні до обіду була вказана така швидкість вітру: 0 м/с. Тобто все, що місто викинуло в повітря, лишається з ним.
«Ранок був морозним, а десь на висоті біля кілометра над поверхнею землі прошарок повітря трохи тепліший, і це заважає підніматися повітряним масам», — уточнили LB.ua у пресслужбі Українського гідрометеорологічного центру.
Але, наголошують метеорологи, погодні умови — це не причина смогу, а один з факторів. Причина — це діяльність людини. Викиди від автівок, ТЕЦ і промисловості — те, чим ми наповнюємо нижній шар атмосфери. Метеорологічні умови лише впливають на переміщення повітря в цьому шарі.
Читайте такожНе дихайте глибше, або Хто винен, що країна в диму
У Києві дві великі ТЕЦ, одна менша вугільна, сміттєспалювальний завод «Енергія» і 180 котелень у районах. І зараз усі вони працюють на максимумі. Крім того, кількості автомобілів у столиці не порівняти з жодним містом України: за офіційними оцінками, цей показник сягає 1,2–1,3 млн, і це вдвічі більше, ніж десять років тому.
Забруднення викидами двигунів автотранспорту в нас найбільш стале і суттєве. А сезонні фактори можуть трішки змінюватися — від опалення взимку до пожеж в екосистемах у теплий сезон. Тому варто прийняти той факт, що якість повітря — це виключно наслідок нашої господарської діяльності та способу життя. І якщо смердить паленим, бензином, смогом, то це дійсно вони. Просто місто не провітрили.