Про це заявив директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«З технічної точки зору, протез – це набір комплектуючих, які з'єднані в один виріб. Якщо говорити про високофункціональні, високоякісні, високотехнологічні вузли. По нижніх кінцівках виробництво стоп у нас в державі трохи є. Високофункціональних, так званої біоніки, колінних вузлів з мікропроцесорним управлінням практично немає, і на 99% це імпортні складові», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо рівня локалізації виробництва протезів в Україні.
Говорячи про протезування верхніх кінцівок, керівник Фонду зазначив, що в сегменті кистей в Україні вже працює кілька виробників вітчизняної біоніки, які демонструють достатньо динамічний розвиток. Водночас по ліктьових вузлах пропозиція фактично відсутня.
«І як підсумок говоримо, що по високофункціональному протезуванню понад 95% — це імпортні виробники», – каже Музиченко.
Він також зазначив, що у сегменті більш типових і простіших протезів, які не містять мікропроцесорного управління, а базуються на гідравлічних і пневматичних системах, ситуація є дещо кращою. За його словами, фактично по всіх позиціях у цьому сегменті присутні українські виробники.
«Але їх частка в структурі десь 10–12%, можливо, до 15%. Здебільшого це все-таки невеликі компоненти до протезів у вигляді штанг, кріплень, штифтів і так далі, те, що більше локалізовано», – уточнив він.
Музиченко наголосив, що така структура ринку створює серйозні виклики для України, зокрема у сфері логістики, можливостей співпраці з іноземними компаніями та формування цін.
« Україна, на жаль, є одним із найбільших на сьогоднішній день ринків по протезуванню і одним з найбільших замовників через фактор війни», – зазначив директор Фонду.
Що стосується географії постачальників протезів та комплектуючих, Музиченко повідомив, що до ТОП-країн входять Німеччина, Ісландія, Велика Британія, США, Нова Зеландія, Польща та Туреччина. Частка Китаю на цьому ринку, за його словами, становить близько 1%.
«Зараз ми в активній дискусії з Міністерством цифрової трансформації, тому що це розглядається як один із напрямків цифрового розвитку і інноваційних технологічних рішень. Наразі вже підготовлено і погоджено певну рамку для того, щоб мати передумови для запуску такої грантової програми для вітчизняних стартапів, для тих, хто здійснює розробку, або для підтримки в форматі переходу в малосерійний запуск виробництва», – каже він.
За словами директора Фонду, грантова програма передбачатиме кілька ключових напрямів. Перший — підтримка окремих конструкторських рішень. Другий — розробка життєздатних прототипів. Третій — масштабування виробів, які вже мають прототипи та можуть бути доопрацьовані і вдосконалені. Запуск цієї грантової програми відбудеться у 2026 році.
Як повідомлялося, наприкінці липня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко назвала протезування одним із ключових завдань української соціальної політики та анонсувала запуск грантів для виробників біонічних протезів.