Якщо сьогодні держава не запровадить дієвого, прозорого механізму дотування аграрного сектору економіки, завтра Україна знову буде ходити з простягнутою рукою, сподіваючись отримати чергові валютні кредити. До такого спільного висновку дійшли учасники експертної дискусії за круглим столом «Бюджетний пиріг - 2019: можливості та виклики для АПК».
За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Тараса Висоцького, на цей момент фінансова допомога агросектору становить 1% від ВВП, що, по суті, робить політику держпідтримки АПК неконкурентною на тлі аналогічних бюджетних витрат Америки і країн Європи.
З іншого боку, Висоцький акцентував увагу на тому, що уряд цілком логічно надає велику підтримку тваринницькій і рослинницькій галузі на тлі істотно менших обсягів дотацій, передбачених для фермерів.
«Тваринництво і рослинництво вимагають великих витрат, більше труду. Лише у тваринницькому секторі працює близько 500 тисяч осіб. Отже, що більше коштів і сил витрачають виробники, то більших обсягів держдопомоги потребують. Хочу сказати, що тваринництво 15 років перебувало в стагнації, і сьогодні цей сектор гостро потребує дотацій. Від імені українських аграрних асоціацій хочу сказати, що збільшення в проекті бюджету 2019 року обсягів дотацій для тваринників і рослинників на 100 млн грн, безумовно, дозволить наростити насамперед обсяги експорту української продукції, отже, валютних надходжень до бюджету. Держпідтримка дозволить розвиватися стратегічним напрямкам АПК, створювати нові робочі місця», - прогнозує Висоцький.
Разом із тим член Національної ради реформ Владислава Рутицька зазначила, що, на жаль, переважно представники фермерських господарств не готові до отримання держдотацій, у тому числі й через свою фінансову неграмотність.
«Нещодавнє опитування серед фермерів показало, що багато хто не міг чітко відповісти на питання, що таке інфляція. На мій погляд, нам потрібно розвивати фінансову грамотність фермерів. Цього року в держбюджеті передбачено 1 млрд грн на дотації фермерських господарств. Наступного року обсяг дотацій знижено на 200 млн грн», - поінформувала Рутицька.
Народний депутат України Леонід Козаченко назвав і інші причини, що перешкоджають отриманню прямої держпідтримки фермерськими господарствами.
«Програма дотування зав'язана на системі банківського кредитування. Кредити видають під немислимі для фермерів 30% річних. Крім того, в програмі компенсації вартості придбаної в кредит сільгосптехніки вітчизняного виробника немає техніки, яка підходить фермерам. Важливий нюанс і в надзвичайній забюрократизованості механізму оформлення дотацій. До того ж умови постійно змінюються. На мій погляд, процедуру дотацій фермерських господарств потрібно максимально спростити», - вважає Козаченко.
Солідарний з ним і Тарас Висоцький. Він зазначив, що близько 45% фермерів працюють у тіні, і програма державного дотування, перш за все, повинна стимулювати малі сільгосппідприємства легалізувати свій бізнес, почати платити податки.
Загалом спікери круглого столу зійшлися в необхідності розробити і якнайшвидше реалізувати національну стратегію розвитку АПК, правила гри якої будуть незмінними протягом 5-10 років. Лише визначеність на довгострокову перспективу дозволить гарантувати Україні продовольчу безпеку і поступовий розвиток агросектору як драйвера вітчизняної економіки.