Ціни на всі енергоносії повинні визначатися за ринковою моделлю. Таку думку висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, повідомляє РБК-Україна.
Він зазначив, що якщо в країні немає повноцінного ринку, ціна повинна визначатися за імпортним паритетом. Цей принцип чинний не тільки для енергоресурсів, а й загалом для всіх видів товару. Коментуючи повідомлення голови НКРЕКП Дмитра Вовка про можливе зростання ОРЦ на 2018 рік, Омельченко підкреслив, що це не одноосібне бажання Регулятора, а об'єктивний ринковий підхід, коли ціна визначається за затвердженою формулою з урахуванням коливань її складових. Експерт зазначив, що зростання індексу API2 у 2017 році впливає на перегляд формули.
"На сьогодні в Україні відсутній як такий роздрібний ринок природного газу і взагалі ринок вугілля. Тому, в принципі, щоб визначати ціну, наближену до ринкової, це за паритетом, імпортним паритетом, згідно з цінами, встановленими на європейських біржах", - підкреслив він. При цьому Омельченко вказав на недосконалість чинної моделі ціноутворення, яка не дозволяє генеруючим компаніям купувати вугілля в необхідних обсягах на зовнішніх ринках.
"Формула Роттердам+ не відображає повною мірою кон'юнктуру ринку, тому що вона взята з лагом 12 місяців. З моєї точки зору, нинішня модель не відповідає реальності, і, в принципі, з нею дуже складно купувати вугілля... Оскільки 12 місяців тому ціна була зовсім іншою", - сказав він.
Експерт також заявив, що Україні необхідно нарощувати видобуток власних енергоресурсів, поступово скорочуючи обсяг імпорту, однак це буде можливим тільки за умови ринкової ціни вугілля. "З моєї точки зору, в найближчі 2-3 роки Україні важко буде позбутися імпорту вугілля, тому необхідно буде інвестувати серйозні кошти у видобуток вугілля. Тобто ви знаєте, там є постійне скорочення видобутку. І для цього необхідно зробити реформування вугільної галузі.
Приватизувати, з моєї точки зору, нерентабельні шахти. І, в принципі, необхідно створити біржу вугільну та інвестиційну програму з нарощування видобутку. Найімовірніше, що протягом 2-3 років у нас буде відчуватися дефіцит вугілля, тому Україна змушена буде, а оскільки ринку немає, то Україна змушена буде і для внутрішнього ринку використовувати формулу імпортного паритету. З боку держави необхідно створити відповідні цінові умови, інвестиційні і, швидше за все, умови приватизації державних шахт для того, щоб збільшити видобуток власного вугілля", - сказав експерт.
Раніше міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що Україна зможе повністю відмовитися від вугілля антрацитових марок до 2020 року. Це рішення дасть імпульс для зростання української вуглевидобутку. 3 березня 2016 НКРЕКП прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Згідно з цією методологією, вугільна складова у тарифі на електроенергію базується на котируваннях вугільного хаба ARA (Роттердам) + доставка в український порт.
Завдання методики на першому етапі – компенсувати дефіцит вугілля для ТЕС (цього року він становитиме близько 25%, наступного, за прогнозами, сягне 35-40%) за рахунок зовнішніх постачань. У середньостроковій перспективі – витіснити імпорт за рахунок нарощування власного видобутку. За словами експертів, єдина ціна на власний і імпортний енергоресурс стала імпульсом для збільшення власного видобутку газу.
Як заявила заступник голови ЄБРР в Україні Марина Петров, важливою причиною, чому не зростає видобуток газу, є те, що Україна купувала російський газ дорого, а видобутий в українських надрах газ уряд "викуповував за копійки". "В результаті Укргазвидобування та інші держкомпанії недоінвестувалися, не впроваджували нові технології видобутку газу. Видобуток за відсутності інвестицій скорочувався, тож доводилося купувати ще більше дорогого російського газу", - зазначила вона.