Фонд гарантування вкладів намагається уникнути відповідальності за необґрунтовану ліквідацію банків, перекладаючи вину на суддів. Про це з посиланням на "Ділову столицю" пишуть "Українські новини".
Видання зазначає, що Фонд уже програв низку судових справ, у результаті чого були скасовані рішення регулятора про визнання декількох фінансових установ банкрутами. При цьому НБУ і ФГВФО не передбачили механізм для повернення банків на ринок.
"Керівники ФГВФО фактично визнали відсутність механізму виправлення помилок НБУ та Фонду при ліквідації банків і небажання чиновників цих установ відповідати за це", - йдеться в статті.
Щоб не визнавати своїх прорахунків, пояснює видання, чиновники ФГВФО маніпулюють даними. Зокрема, коментуючи рішення Окружного та Апеляційного судів Києва у справі банку "Хрещатик", заступник директора Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут маніпулює інформацією про реальні залишки коштів у банку на момент визнання його банкрутом.
"Вона вводить в оману, коли, зокрема, повідомляє, що в банку "в касах був нульовий залишок коштів". Але щоб побачити правду, достатньо поглянути на баланс "Хрещатика" в період введення адміністрації - на 05.04.16 ці залишки становили 134 млн грн, на 06.04.16 року - 82 млн грн відповідно, а також на рахунках банку в НБУ й інших банках було близько 60 млн грн", - уточнює "Ділова столиця".
Водночас чиновники ФГВФО намагаються тиснути на суддів, покладаючи на них фінансову відповідальність за витрати бюджету, необхідні для повернення банку на ринок.
Видання наголошує: ситуація, що склалася, з юридичного погляду є нонсенсом, оскільки високопоставлені державні службовці не тільки дозволяють собі публічний тиск на суди, а й вимагають від Судової влади не втручатися в процеси ліквідації банків.
"Подібна думка представника державної структури просто лякає, тому що мова про суди, про одну з основ державності! На прикладі рішення судів про незаконність визнання банку "Хрещатик" неплатоспроможним, чиновник Фонду гарантування фактично прямо звинуватив суддів двох інстанцій у свідомому - тобто умисному або непрофесійному винесенні рішень у спорах про виведення банків з ринку на користь позивачів. І це напередодні можливого розгляду справи згаданого "Хрещатику" у Верховному суді України. Це більш ніж "прозорий натяк"", - пише "Ділова столиця".
Відзначають, що керівники Фонду хочуть поставити рішення регулятора вище за Конституцію і закон, категорично відкидаючи можливість зупинки помилкової ліквідації банку, в тому числі, судовими рішеннями.
"Про місце для корупції при такій постановці питання навіть і не треба фантазувати. Таке бажання отримати попередню індульгенцію на свої наступні дії пояснюється відсутністю механізму виконання рішень суду щодо банку, який помилково виведено з ринку. Але хто відповідає за наслідки відсутності такого механізму - судді чи все ж сам Фонд разом з НБУ, які і розробили цю систему і забули прописати там цей самий механізм?" - пише видання.
Як повідомляли, раніше суди прийняли рішення, що набули чинності, щодо 11 банків. У цих рішеннях йдеться про відновлення діяльності або про скасування рішень щодо виведення з ринку таких банків, як "Фінансова ініціатива", "Союз", "Український інноваційний банк", "Капітал", "Велес", "Радикал банк", "ТК Кредит", "Східно-промисловий комерційний банк", "Київська Русь", "КСГ банк", "Хрещатик".