Судові процеси Нацбанку з Олегом Бахматюком, пов'язані з рефінансуванням для банків "VAB" і "Фінансова ініціатива", не мають економічної логіки і є спробою перерозподілу активів. Таку думку висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак, пише РБК-Україна.
"Якщо іноземні кредитори йдуть назустріч українським бізнесменам і реструктуризують їхні зобов'язання, тим більше, аналогічно має діяти Центробанк своєї країни. Тому дії НБУ наразі не мають жодної економічної чи регуляторної логіки. Очевидно, НБУ на сьогодні є інструментом перерозподілу фінансових потоків і фінансових активів", - цитує видання слова Андрія Новака.
У журналістській статті наголошується, що наполегливе бажання НБУ роздобути аграрні активи викликає подив у експертів, оскільки чиновники не зможуть "ні продати їх за більш-менш прийнятну ціну, ні тим більше - розпоряджатися". При цьому бізнесмен запропонував Нацбанку компромісний план реструктуризації заборгованості, аналогічний програмам, які вже підтримали іноземні кредитори агрохолдингу.
"З боку Бахматюка було запропоновано досить конструктивний шлях вирішення проблеми заборгованості за кредитами рефінансування. За такою схемою його підприємства успішно провели реструктуризацію зовнішньої заборгованості "Укрлендфармінг" і "Авангарду" на суму понад мільярд доларів. Кредиторам було запропоновано перенести терміни виплат на більш тривалий термін. Надано додаткові застави. Зарубіжні інвестори погодилися з тим, що провести виплату зараз - це значить залишити підприємства без ліквідності, продати за безцінь частину активів", - йдеться в матеріалі.
Раніше заступник генерального директора холдингу "Укрлендфармінг" Ігор Петрашко повідомив, що причиною банкрутства банку "VAB" стала обвальна девальвація національної валюти, втрата Донбасу і Криму, а також політика Національного банку України. Зокрема, повідомлялося, що НБУ відмовився продовжити термін, відведений на збільшення статутного капіталу, реструктуризацію кредитів НБУ, а також зниження частки інсайдерських кредитів. Петрашко підкреслив, що у жовтні 2014 року для акціонерів будь-яких великих банків знайти майже 1,5 млрд доларів на збільшення статутного капіталу, як того вимагав Нацбанк, було абсолютно непосильним завданням.