ГлавнаяЭкономикаГосударство

Як СЕТАМ продає арештоване майно

Журналіст LB.ua вирішила придбати арештоване майно за допомогою державного підприємства "Система електронних торгів арештованим майном" (СЕТАМ), яке нещодавно почало продавати ще й активи неплатоспроможних банків. Вона перемогла на аукціоні 30 березня, але отримати майно змогла лише 7 травня.

Що таке СЕТАМ

Держпідприємство "Система електронних торгів арештованим майном" (СЕТАМ) підпорядковане Міністерству юстиції. За допомогою СЕТАМ виконавча служба Мін’юсту продає активи боржників.

З 21 грудня 2015 року СЕТАМ почав продавати й активи неплатоспроможних банків. 22 березня 2016 року ДП СЕТАМ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підписали меморандум про взаємодію та співробітництво. Згідно цього документу, СЕТАМ став основним майданчиком для продажу активів банків-банкротів. (Хоча у самому СЕТАМі й говорять, що майданчик - один з багатьох гравців на цьому ринку з долею трохи більше 10%). НБУ навіть тимчасово призупиняв продаж банківського майна, бо був незадоволений ефективністю роботи Фонду гарантування вкладів. Зараз Антимонопольний комітет України вивчає, чи є СЕТАМ монополістом на ринку продажу арештованого майна або продажу майна банків-банкротів. Результати свого дослідження у АМКУ обіцяють оприлюднити вже у серпні.

Ми ж вирішили протестувати, як працює система СЕТАМ з точки зору звичайного покупця.

Як працює майданчик

Торгівля арештованим майном відбувається у формі аукціону. Учасники обирають певний лот і торгуються за нього. На сайті СЕТАМу лоти погруповані за рубриками: «Нерухомість», «Транспорт», «Електроніка», «Мода/стиль», «Будівництво і обладнання», «Товари для дому», «Канцелярські товари» та «Інше». 

На сайті продаються різноманітні речі: від сім карток та степлерів до нерухомого майна. Оскільки бюджети в журналістів не дуже великі, ми вирішили придбати щось маленьке.

Спочатку змагалися за кошик для фруктів, але програли у торгах - наш опонент підняв ставки за 10 хвилин до кінця торгів та обійшов нас. Тоді ми вирішили позмагатися за вживаний Wi-Fi роутер Glitel (модель GT-5802W) і виграли.

Як відбувалися торги

Початкова ціна лота на аукціоні становила 72 грн, крок аукціону – 3,6 грн. За роутер змагалися 16 учасників. З початку аукціону ціна на товар піднялася до 126 грн. Ми помітили, що більш досвідчені учасники вступають у гру за 10–15 хвилин до кінця аукціону.

Таким чином учасники вже бачать всі цінові пропозиції, що надійшли раніше. Після кожної нової цінової пропозиції, що надійшла за 5 хвилин до завершення строку торгів, електронні торги автоматично продовжуються ще на 10 хвилин від подання останньої цінової пропозиції. Але не пізніше 24:00.

Вже за годину після завершення аукціону було сформовано Протокол проведення електронних торгів. Добре, що формуються два протоколи: один – з персональними даними переможця торгів – відображається лише для переможця та працівників СЕТАМу, в іншому протоколі, відкритому для всіх користувачів, немає цих даних.

Необхідно оплатити два рахунки. Основну суму 119,7 грн ми переслали в Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, де зберігався арештований роутер. Та сплатили додатково ще 6,3 грн за послуги з організації торгів компанії СЕТАМ.

Як отримати майно

Ось з отриманням товару в нас виникли справжні складнощі. Насамперед насторожило те, що ми двічі телефонували в СЕТАМ і кожного разу нам радили дзвонити та підганяти органи виконавчої служби раніше визначеного терміну. Тобто працівники СЕТАМ знають про проблеми із отриманням товарів від державних виконавців.

Переможець торгів не тільки має заплатити за виграний лот. Він змушений постійно нагадувати працівникам органів державної виконавчої служби про оформлення товару.

Формально роутер зберігався у Зарічному відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції. Насамперед, до них нелегко додзвонитися. Коли нам вдалося поспілкуватися із працівниками Зарічного відділу (лише 21 квітня!), перше, про що нас запитали: «Хто виконавець?» та «В кого було вилучено це майно?». Однак ці дані переможцю торгів невідомі.

Ми повідомили державним виконавцям лише номер Протоколу, реєстраційний номер лоту та свої персональні дані. Працівники органів державної виконавчої служби попросили передзвонити наступного дня. Ми зателефонували у пятницю (22 квітня), вони про нас не згадали та знову запитали: «Хто виконавець?». І вдруге ми продиктували номер Протоколу, реєстраційний номер лота та персональні дані. Але цього разу працівники Зарічного відділу нам мали зателефонувати самі, коли з’ясують ситуацію з нашим лотом.

У понеділок (25 квітня) нам дійсно подзвонила з мобільного телефону працівниця виконавчої служби. Спершу вона сказала, що вони не отримали Протокол із персональними даними переможця від СЕТАМу, через що переможцю роутера треба відправити Протокол, дані паспорта та ідентифікаційний код електронною поштою. Та вже у другому дзвінку працівниця Зарічного відділу повідомила, що Протокол знайшовся і нічого вже надсилати не потрібно.

Державний виконавець попередила, що до них в офіс має прийти працівник Приватбанку, потім він передзвонить нам та домовиться про пересилання роутера "Новою поштою". Роутер належав боржнику Приватбанку, який не зміг з банком розрахуватися. І банк, мабуть, зберігав арештоване майно боржника в себе (як ще можна пояснити участь працівника банку у цьому процесі?).

Але минув ще тиждень, і з Приватбанку нам так і не подзвонили. Ми знов зателефонували державному виконавцю і дізналися, що причина затримки полягає у хворобі працівника Приватбанку.

Лише 4 травня був складений та підписаний начальником відділу виконавчої служби акт про реалізацію рухомого майна на електронних торгах, 5 травня ми домовилися з працівником Приватбанку про надсилання виграного лоту та акту «Новою поштою», 6 травня посилка була відправлена з Сум, а вже 7 травня ми отримали довгоочікуваний роутер.

Всього роутер нам обійшовся у 176 грн: 119,7 грн відправлено на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби, 6,3 грн – на рахунок ДП СЕТАМ, 20 грн комісії – на рахунок Ощадбанку за перерахування попередніх двох сум, 30 грн витрачено на доставку роутера "Новою поштою". Нагадаємо, що в результаті торгів ціна роутера становила 126 грн.

Державні виконавці порушують законодавство

Згідно з Наказом № 2710/5 від 22.12.2015 Міністерства юстиції України «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», державний виконавець має надіслати переможцю акт про проведені електронні торги та копії постанови про зняття арешту з реалізованого майна не пізніше 9 днів з дати розміщення підписаного Організатором Протоколу електронних торгів в особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (у нашому випадку з 30 березня). Відповідно, ми мали отримати вищезазначені документи ще 13 квітня, а сам роутер – 15 квітня. Натомість ми отримали роутер із затримкою на 15 робочих днів: не 15 квітня, а 7 травня. 

У Наказі вказано лише, що переможець електронних торгів зобов’язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта, інакше переможець має сплатити витрати на зберігання майна. Проте не передбачено ситуації, коли переможець знаходиться в одному місті, а вигране майно зберігається в іншому місті.

Цікаво, скільки з’являється посередників при купівлі речей через СЕТАМ. У нашому випадку це: СЕТАМ – Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції – Приватбанк – "Нова пошта".

Недоліки системи продажу СЕТАМ

Через СЕТАМ продається чимало одягу, однак ми не помітили, щоб він користувався попитом. Це можна пояснити погано складеними описами товарів. Користувач може побачити предмет одягу лише на фото, проте на багатьох із них не позначено розміру.

Погано продається і взуття: працівники СЕТАМу хоч і вказують розмір взуття, але купувати такі речі онлайн – ризикована справа. До деяких речей немає фото, наявний лише опис. Напевно, мало хто наважиться купувати речі наосліп в інтернеті.

Що вже казати про більш коштовні речі: офісну техніку, автомобілі або нерухомість.

Якщо працівники СЕТАМ деталізують описи товарів, а державні виконавці налагодять систему реалізації арештованого майна, то купувати майно стане зручно та просто. Можливо, збільшення конкуренції серед майданчиків призведе до покращення рівня послуг? 30 травня директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник анонсував вихід на український ринок двох американських майданчиків з продажу активів банків-банкротів:

"Незабаром в Україні почнуть працювати два американських майданчика з продажу активівнеплатоспроможних банків: Debt Exchange та First Financial Network. Один уже зареєстрований, на реєстрацію другогочекаємо протягом тижня. Вони мають величезний досвід роботи на світових ринках:у США, Латинській Америці, Азії. І ми сподіваємося, що їх поява допоможеукраїнським електронним майданчикам вийти на новий рівень прозорості таефективності під час продажу активів неплатоспроможних банків".

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter