Урядування онлайн: як це працює
Електронне урядування діє у трьох напрямках: держава-бізнес, держава-громадянин, держава-держава. Є певний перелік послуг, обов'язкових для надання їх онлайн, відповідно до Директиви ЄС. Для бізнесу це соціальні внески співробітників, корпоративний податок, ПДВ, реєстрація нової компанії, подання статистичної інформації, митні декларації, екологічні дозволи, держзакупівлі. Для громадян перелік трішки більший — податок на прибуток, пошук роботи, соціальні привілеї, особисті документи, реєстрація авто, громадські бібліотеки, заява в міліцію, заявка на дозвіл будівництва, свідоцтва на шлюб та народження, заявки на вступ до ВНЗ, зміна адреси, сервіси охорони здоров'я.
Впровадження е-урядування економить дуже багато державних коштів, робить усі процеси,я кі відбувають в країні, прозорими і без корупційної складової, а також дає змогу кожному громадянину впливати на прийняття рішень різного рівня і долучатись до цього з максимальною економією час ута зусиль. При цьому всьому е-урядування гарантує, що участь в ньому беруть реальні люди, факт існування яких підтверджується документами, але водночас персональні дані яких обреігаються законами. І ці реальні люди, взаємодіють з державою і несуть відповідальність за свої пропозиції та ініціативи, що стимулює їх діяти усвідомлено, а не тестувати систтему е-уряду лише для розваги. Останній аспект гарно ілюструє система е-петицій, де кожен називає свої реальні дані, якщо дійсно вважає справу вартою підтримки, і так унеможливлюється накрутка і маніпуляції.
Для успішної роботи е-послуг важливим є змога якомога більшої кількості громадян долучитись, авторизуватись. Однак треба ще й мати гарантії, що користувач саме той, за кого себе видає, тому просто реєстрація — не варіант. Тому при вході на держсайти користувач може верифікуватися трьома способами: використовуючи ЕЦП, BankID або MobileID.
ЕЦП (електронний цифровий підпис) – ідеальний засіб, який практично усуває всі проблеми нечесної верифікації. Його недоліком є те, що наразі мало людей мають ЕЦП і він не дуже простий у користуванні. BankID – спосіб верифікації через українські банки для надання адміністративних послуг через Інтернет. Першим тут був “Приватбанк”, однак зараз є близько десятка банків, через онлайн-системи яких можна авторизуватись. Ідентифікація через BankID не відрізняється від перевірки документів держслужбовцем в очному режимі. Під час відкриття рахунку банк записує і зберігає П. І. Б., скановані копії паспорта та ІПН, адресу реєстрації тощо. І от в процесі реєстрації через BankID ви даєте дозвіл банку передати ці дані порталу держпослуг — от і усе. Дуже просто. MobileID— це сервіс, який дозволяє абоненту використовувати свій мобільний телефон зі встановленою у ньому SIM-картою як засіб для безпечної електронної ідентифікації. MobileID, окрім доступу до держпослуг в онлайні, дає можливість підписувати будь-які документи, підтверджувати банківські та будь-які інші онлайн-транзакції, вводячи лише PIN свого MobileID, використовувати цей сервіс як інструмент опитування чи звітності.
За даними доповіді ООН по стану електронного врядування (United Nations E-Government Survey 2014) світовими лідерами з прогресу у цій сфері є такі країни як Південна Корея, Австралія,Сингапур, Франція, Нідерланди, Японія, США, Великобританія, Нова Зеландія та Фінляндія. Цікавим є досвід Швеції, що впровадили е-послуги і е-уряд практично у всі сфери суспільного життя. Українці ж значною мірою при впровадженні е-урядування орієнтувались на досвід недалеких сусідів — країн Прибалтики, зокрема на Естонію.
Український е-уряд - “злизано” з Естонії?
Першим кроком до е-урядування в Естонії було введення спеціальної системи ідентифікації громадян - ID-картку, яка всередині країни та в межах ЄС функціонує як паспорт і видається в 15 років.Картка містить електронний чіп, який містить інформацію про її власника. Крім того, до картки прив’язано електронний підпис. От і основа для того, аби можна було здійснювати важливі операції, не виходячи з дому і не витрачаючи час на черги.
Юридичні підвалини для нормального функціонування е-урядування Естонія почала закладати ще у 1996 році, коли прийняла закон про захист анкетних даних, що захищав фундаментальні права і свободи особи на захист її особистої і інформації. У 2000 році був прийнятий закон про публічну інформацію. Він стосується загально державних і регіональних органів влади, юридичних осіб, що провадять соціальні послуги і, по суті, є аналогом нашого закону «Про доступ до публічної інформації». Наступними законодавчими кроками до осучаснення електронного урядування були закони про інформаційні послуги, про електронні комунікації, про цифровий підпис та про бази даних. Для впровадження е-уряду естонцям довелось створити і нові структури — Міністерство економічних відносин та комунікацій, Державний департамент інформаційних систем та Центр інформатики. Зараз на розвиток інформаційних технологій уряд держави витрачає близько 20 мільйонів євро щорічно.
Тож тепер з Естонії не потрібно збирати довідки, підтвердження для отримання е-послуги. Переважно потрібно лише подати он-лайн заявку, а робот збере всю необхідну інформацію, яка потрібна. Громадяни можуть в електронному режимі слідкувати за станом оподаткування, соціальними виплатами, контролювати персональні документи, отримувати дозволи та реєструвати транспортні засоби. Доступ до секретної інформації охороняється системами та законом, тому всяінформація поділена на певні частини, доступ до яких мають або певне коло чиновників, або лише певні установи, або ж всі громадяни.
Одним із аспектів е-уряду в Естонії є змога голосувати на виборах через інтернет за допомогою ID-карток. Згідно зі статистикою, якщо у парламентських виборах 2007 року через Інтернет проголосували лише 30275 громадян (3,4% виборців), то у 2011 році ця кількість сягнула 140846 чоловік (15,4% виборців), а на виборах 2015 року –176149 людей (30,5% виборців). І це ще не межа.
Шведи: економлять мільйони в режимі 24\7
Запропонувавши громадянам на своєму веб-порталі необхідну інформацію для заповнення різних форм документів, а також перелік та зразки документів он-лайн для вільного доступу та ознайомлення до їх заповнення в органах влади, Швеція однією з перших стала на шлях реалізації електронного менеджменту в системі державних органів влади та відкритого інформаційного суспільства. Перші кроки в цьому напрямку зробили у 2000 році. Уряд Швеції проаналізував можливі економічні наслідки переходу закупівель на електронну систему і з’ясувалось, що такий перехід забезпечить 50-відсоткову економію коштів на здійсненні операцій між контрагентами. Разом з цим вдавалося досягнути підвищення якості пропонованих продуктів і послуг. Електронна система державних закупівель стала значно прозорішою ніж традиційна, забезпечивши чесну конкуренцію та оперативність взаємодії між учасниками процесу. Впровадивши в життя надихаюче економні способи закупівель, шведські державні установи вже в перші роки здійснювали майже сто відсотків закупівельелектронним способом.
Коли виявилось, що е-закупівлі зекономили шалену суму, вирішили піти шляхом переведення в онлайн усього, що можна. Уряд розробив програму створення глобальної і максимально відкритої державної системи взаємодії між користувачами електронних технологій.
Шведи робили акцент на простоті на зручності користування для громадян. Тому і отримати державні послуги стало можливо так, як зручно громадянам — онлайн, особисто чи по телефону.
Інституційно за реалізацію е-уряду в Швецію значною мірою відповідає створене у 2003 році Агентство 24/7 – служба, що надає держпослуги цілодобово он-лайн в рамках програми «Публічне адміністрування на службі демократії». Для стимулювання розвитку бізнесу уряд розробив «План дій щодо зниження адміністративного навантаження для підприємств». Документ містить перелік заходів, включених в правові норми, що усували бар’єри для відкриття та ведення бізнесу. Завдяки реалізації такої стратегії, шведський уряд створив сере-
довище, сприятливе для розвитку економіки, зокрема і сектору інформаційних технологій. Швеція стала відкритою для стартапів і венчурних інвестицій, що згодом перетворились у транснаціональні компанії Skype, Spotify, iZettle та інші IT-компанії.
Шведи вирішили впровадити е-урядування у всіх суспільних сферах життєдіяльності держави.
В сфері охорони здоров'я створили 1177.se - публічний веб-сервіс, що дозволяє швидко знайти інформацію про медичні, програми, установи та медичний персонал, дізнатися відгуки їхніх клієнтів.З прийняттям та впровадженням Data Patient Act вдалося створити та оптимізувати бази даних медичних карт всіх громадян і створити умови для їх надійного зберігання. Ще одним проектом в області електронної охорони здоров’я став проект «СМС-рятувальник». Так на базі однієї з стокгольмських лікарень було представлено пілотний смс-сервіс, за допомогою якого люди, які володіють методами серцево-легеневої реанімації, можуть долучитись до програми. Таким чином вдалося і вдається врятувати тисячі життів завдяки активній участі обізнаних громадян.
Для діалогу влади з міцевими громадами створили діалоговий портал, де громадяни можуть висловлювати свою думку органам влади в текстовому, аудіо або відео-форматі. Створили і сайт онлайн-петицій, як інструмент реального впливу на законотворчість та прийняття державних рішень.
Цікавим і нестардартним рішенням стало створення стимулятора бюджету, що дозволяє залучити громадян до процесу планування та розподілу бюджетних коштів. На ньому громадяни можуть подавати свої бюджетні пропозиції з документальним, фото- або відеосупроводом.
Швидке (і без додаткового фінансування) проведення опитування громадської думки стало можливим завдяки СМС-порталу Цивільних панелей, який опробували вперше в місті Ханінге. Його мешканцям запропонували представити ідеї щодо оновлення парку. Було подано близько ста пропозицій, що лягли в основу двадцяти сценаріїв, розроблених спільно з місцевим управлінням. Кожен громадянин міг проголосувати за певний сценарій, завдяки чому був не тільки оновлений парк, але й налагоджений діалог громадян із владою.
Е-Україна: яка вона?
Необхідність переводити державні послуги, закупівлі та взаємодію держави з громадянами і бізнесом у онлайн-режим прописує Угода про асоціацію України з ЄС, зокрема глава 14 розділу 5 Угоди, де вказуються аспекти взаємодії України та ЄС в аспекті впровадження інформаційного суспільства. Тут же і згадано про необхідність формування системи електронного урядування, тобто власне цієї взаємодії онлайн. Однак потреба у е-уряді є об'єктивною вимогою часу, а не лише обтяжуючим пунктом до виконання в Угоді.
Для того, аби е-урядування в Україні запрацювало, прийнято немало законів і зроблено немало потуг до введення онлайн-сервісів на сайтах державних структур. Наразі можна говорити про прогрес у сфері державних закупівель (волонтерський проект Prozorro, який став офіційним держресурсом), е-петицій (що функціонують практично у всіх обласних і навіть районних центрах країни на базі єдиної платформи) та надання держпослуг онлайн (з числа схожих проектів варто відзначити волонтерський Igov.ua). Начебто функціонує і Єдиний державний портал адміністративних послуг, одначе він лише нещодавно запустив кілька послуг з обіцяного широкого переліку, тоді як його волонтерський конкурент Igov розвивається дуже швидко. Хоч варто зауважити, що цей портал дійсно надає вичерпну інформацію про адміністративні послуги, необхідні пакети документів, терміни виконання, відповідальних за надання послуги тощо.
В Україні також діють проекти Державної реєстраційної служби України із запровадження електронної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, спільний проект Державного агентства з питань електронного урядування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Координатора проектів ОБСЄ в Україні зі запровадження електронних адміністративних послуг в будівництві.
Міністерство освіти та науки України дає змогу подавати заяви на вступ до вишів онлайн та записувати дітей у дошкільні навчальні заклади через онлайн-форми. Згідно з інформацією Державної фіскальної служби, більше 90% платників ПДВ та майже 80% платників ЄСВ звітують в електронній формі. На сайті Міністерства юстиції можна зареєструвати юридичу особу або фізичну особу-підприємця, отримати інформацію про нерухомість, а також отримати довідку, витяг про компанію, зокрема для надання державним органам, банкам, контрагентам, а також для участі у державних закупівлях тощо.Ще діє веб-портал E-data, який представило Міністерство фінансів з метою надати доступ до інформаціїї про використання публічних коштів в Україні.