ГлавнаяЭкономикаГосударство

Акцизний баланс

Підвищення «тютюнового» акцизу більш як на 16-20% за рік призведе до катастрофічних наслідків

- Знову сигарети дорожчають, чорт забирай!

- Тату, тобто, ти тепер будеш менше курити?

- Ні, синку, це ти тепер будеш менше їсти.

Фото: sg.com.ua

Чорний гумор цього старого анекдоту, на жаль, цілком може стати сумною реальністю. Кабмін збирається в черговий раз підвищити акцизи на тютюнові вироби, але ще вагається щодо цифр – чи це буде плюс 26% (індексація на рівень інфляції), чи й усіх 40%. Не складно підрахувати, що в другому випадку цигарки подорожчають одразу на 3,5-5 грн. за пачку, залежно від цінового сегменту. Уявляєте собі реакцію пересічного українського курця? Краще одразу затулити вуха…Добрими намірами…Уряд та Мінфін укотре збираються латати бюджетні дірки підвищенням акцизів. Тим паче, що серед податкових джерел наповнення державної скарбниці акциз сьогодні – на другому місці.

У наших можновладців є два «залізних» аргументи, якими, здавалося б, можна виправдати будь-яке збільшення податків на «шкідливі звички». Перший – підвищити ставки до європейського рівня («ми ж прагнемо у Європу», та й Угода про асоціацію Україною підписана, виникають певні зобов’язання). Другий – зробимо ціну на сигарети недоступною, і люди масово будуть кидати курити. А хто не захоче - вимушений буде платити і наповнювати бюджет.

При цьому вони воліють не згадувати, що ряд європейських країн уже мав проблеми із задертими акцизами, бо їх урядовцям було «все ясно». Тож якщо ми не плануємо танцювати на чужих граблях, досвід сусідів принаймні варто врахувати.

…дорога до пекла

Якщо плани про «дайош Європу вже завтра» і 40-відсоткове збільшення акцизів стануть реальністю, уряд ризикує отримати зворотній ефект. І замість купляти в магазинах сигарети, які подорожчали, курці підуть на базари за «ліваком», зменшаться обсяги продажу і виробництва, а бюджет замість додаткових акцизних надходжень отримає збитки.

Фото: ipress.ua

Це якщо коротко. У реальності ситуація буде значно сумнішою. І тоді не виключено, що за прикладом Болгарії та Литви (які потонули в контрабанді після підвищення акцизів) Кабміну доведеться навіть знижувати акцизні ставки. Чи варто допускати такі крайнощі, а головне – навіщо?

Тихше їдеш – далі будеш

Якщо розібратися, «залізні акцизні аргументи» не такі вже й переконливі.

По-перше, ЄС не вимагає від України вже завтра підвищити акцизи з 20 євро за 1000 сигарет (як зараз) одразу до 90 євро (євросоюзівський мінімум). По-друге, в Угоді про асоціацію чорним по білому записано, що підвищення ставок має бути «поступовим», та, наскільки це можливо, «з урахуванням регіонального контексту». У нових членів Євросоюзу це вилилося у чималі перехідні періоди – 12-15 років. Але і це допомогло не всім: на початку нинішнього року шість країн ще не досягли 90 єврового рівня акцизу.

Навіть у Німеччині в 2012 році споживання нелегальних сигарет у біднішій східній частині країни сягало 44,2% ринку, тоді як у заможнішій західній – лише 13,7% . Тобто, усе залежить від доходів споживачів. І якщо підвищення податків відбувається без врахування рівня доходів, є ризик, що найбідніші споживачі не оцінять державну турботу про їхнє здоров’я і будуть палити щось дешевше та менш якісне.

Щоби визначити, коли курцям може урватися терпець, використовують такий показник, як «доступність сигарет». Його суть в тому, що для оцінки розумних меж підняття акцизів до уваги береться відсоток від денного доходу, який витрачається на одну пачку сигарет. Вважається, що коли витрати на цигарки перевищують 12-13% середнього денного доходу, це стає для споживача критичним, і курець майже гарантовано перейде на нелегальну продукцію.

Фото: tyachiv.com.ua

Так ось, за результатами спеціального дослідження аналітичного центру CASE Україна «Сигарети, контрабанда і акцизи: європейські практики гармонізації акцизних ставок», вже до кінця року незаможний український курець буде витрачати 18% свого доходу на сигарети.

Виходить, що хоча у нас сигарети й дешевші, ніж у Європі, проте для українських курців вони є значно менш доступними, з огляду на низькі доходи.

Чи є в акцизу «стеля»

Дослідники з Case Україна, проаналізувавши цілий ряд факторів, припускають, що коли вже іти європейським шляхом підвищення акцизів до норм ЄС, то це варто робити протягом наступних 15-17 років, збільшуючи ставку в середньому на 16% щороку.

Зрозуміло, що споживачі ніколи не будуть вітати подорожчання будь-якого товару. Зараз, наприклад, за даними досліджень проти підвищення акцизу на сигарети висловилося 65% респондентів, лише 35% були «за» при умові, якщо ставка акцизу зросте не більше як на 20%.

І неважливо, в який спосіб та з якою метою це робиться - чи для наповнення бюджету, чи щоб реалізувати «прагнення до Європи». Головне – аби уряд при цьому бодай врахував падіння доходів громадян і непростий досвід країн-членів ЄС. Тоді є шанс на справді позитивний результат.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter