Фільм «Марті Супрім. Геній комбінацій» розповідає історію американського гравця в пінг-понг, що розгортається у Нью-Йорку 1950-х. Палкий авантюризм, динамічна гра – те, що захоплює глядацьку увагу, однак саме відтворена атмосфера того часу робить цю картину цілісною та реальною. Левову частку цього ефекту створюють декорації – від наймасивніших обʼєктів до дрібних деталей. За це продакшн-дизайнер стрічки Джек Фіск отримав номінацію на «Оскар» у категорії «Найкраща робота художника-постановника». Саме у команді Фіска працював український художник-декоратор Мирослав Дузінкевич.
За словами Дузінкевича, 80-річний Фіск дуже енергійний. Його декоративний задум розгортався у «томах» креслень, схем та нарисів. «Він прекрасно розуміє, як кожне його креслення має бути втілене,» – каже Мирослав. Зокрема, Дузінкевичу ніяк не вдавалося відтворити штучну цегляну поверхню на листі фанери; тоді Фіск порадив йому додати тирси – і все вийшло.
Завдання художника-декоратора – матеріалізувати світ, задуманий режисером та художником-постановником, від фактур і поверхонь до предметів та деталей, які глядач майже не фіксує свідомо, але які визначають правдоподібність кадру. Здебільшого декорації створюють з деревини – фанери, щитів і конструкцій, які збирають столяри. Після цього декоратори, використовуючи різні суміші та тирсу, перетворюють їх на камінь, цеглу, бетон або старий метал. Для досягнення потрібного ефекту вони роблять шліфування та накладають шари фарби. Простір наповнюють меблями, речами, іншими деталями інтерʼєру. Картини іноді малюють з нуля.
Дузінкевич вже не вперше працює над американським кінопроєктом. Під час роботи над серіалом «Сирени» від Netflix, керівник їхньої команди художників прийшов зі словами: «Взяв для нас дуже класний фільм. Треба буде відтворювати 50-ті роки ХХ століття, і у нас буде дуже багато творчої роботи». Звідси почалася історія його роботи над «Марті Супрім».
Вивіски, позначки – кожна деталь потребувала ручної роботи. І кожна з них мала бути в стилі 1950-х. Спочатку наносили фон та ретельно вимальовували літери. «Мені дуже знадобилися мої навички каліграфії, які я отримав в українській художній школі – дякую викладачам», – згадує митець. Потім відбувається справжня магія, адже треба створити ефект старіння, щоб глядач повірив, що вивіска вже багато років висить під дощем і вітром, а не була створена два дні тому. Для цього застосовують акрилову фарбу. «В Голлівуді заборонено використовувати олійні фарби, – пояснює Мирослав. – Тільки акрилові, на водній основі». Крім цього, у США використовують шелак: «в Україні я не знав про нього, а тут це дуже популярно». За словами художника, техніка шелаку створює дуже гарні ефекти, особливо, у поєднанні з водою.
Центральною сценою фільму є турнір з пінг-понгу. Як згадує Дузінкевич, ніхто не хотів братися за виготовлення столів для неї через складний технологічний процес. Зрештою, розробка випала саме йому: за декілька днів він змайстрував близько трьох десятків столів. Ця робота включала ґрунтування, фарбування та малювання білих ліній – тут вже працювала команда.
У розріз поширеним романтичним уявленням про роботу на знімальному майданчику в оточенні зірок, поспілкуватися з акторами в цьому проєкті у художника не вийшло. «Перш за все, це робота. У в нас своя робота, а в акторів – своя, – каже Дузінкевич. – Скажу більше, нас навіть дуже часто просять не дивитися в очі». Однак, він тепло згадує Тімоті Шаламе, який на цей раз не лише грав головного героя, а й продюсував фільм: «це дуже талановитий, молодий, амбітний, впевнений в собі професіонал. Це вже третя акторська номінація на «Оскар» для нього. І я дуже вболіватиму за нього, він заслужив цю нагороду», – зазначив художник.
Робота в американському кінематографі внесла корективи у сприйняття фільмів Мирослава: тепер він мимоволі звертає увагу на рішення художників — матеріали, фактури, предмети. «Цікаво, що я дивився ту ж «Матрицю» та думав: ну де там робота художника? Все ж комп’ютерне. Але тепер розумію, що там все теж було створено руками. Навіть оця повністю біла кімната, де розмовляють Нео та Морфеус — це теж фанера».
