У межах проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”» ключовим завданням стало не лише сценічне відновлення твору, а й масштабне наукове дослідження та діджиталізація повного комплекту нотної спадщини опери. Йдеться про партитуру, оркестрові голоси, вокальні партії, хорову партитуру, партію клавесину, яку фактично довелося відтворювати, а також клавір для співу з фортепіано. Про це розповів автор проєкту, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру, диригент Національної опери України Герман Макаренко.
Під час круглого столу «Культурна дипломатія під час війни: промоція в Європі опери Бортнянського “Креонт”», що відбувся 13 січня в Києві, один із меценатів проєкту — директор ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України», професор Микола Проданчук — наголосив, щонадзвичайно важливо було забезпечити широке міжнародне поширення нотної спадщини опери.
«Крім театральної постановки, важливо було, щоб ноти і та партитура, яку створив Бортнянський, була розповсюджена. Саме тому ми поставили за мету, створивши гарне презентаційне видання партитури, нот цієї опери, подарувати її від українського народу іншим народам», — зазначив він.
За його словами, електронна версія партитури вже розповсюджена Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського серед провідних бібліотек світу. Наступним кроком стане передача друкованого видання нот усім ключовим бібліотекам світу.
«Адже це засвідчує, що українська оперна традиція розпочалася щонайменше 250 років тому», — наголосив Проданчук.
Герман Макаренко підкреслив, що успішна сценічна постановка опери «Креонт» у жовтні 2025 року, на якій були присутні представники різних країн, суттєво активізувала інтерес до твору з боку європейських партнерів.
Важливість культурної дипломатії в умовах війни підкреслив директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник.
«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане не лише значною мистецькою подією, а й потужним дипломатичним актом просування нашої культури та ідентичності», — наголосив дипломат.
За його словами, Росія системно використовує історичні міфи й культурні наративи для виправдання агресії та привласнення чужої спадщини.
«Сьогодні, коли Росія намагається знищити або привласнити українську культуру, кожен проєкт культурної дипломатії є не просто актом опору. Ми пропонуємо світу Україну як джерело смислів, стилів, еталонів високої культури», — зазначив Дворник.
Він наголосив, що Бортнянський є композитором, чия творчість формувала європейський музичний простір XVIII століття, а повернення «Креонта» як українського продукту означає відновлення історичної справедливості.
Англо-американський письменник і телеведучий Марсель Реймонд Теру підкреслив, що постановка «Креонта» дозволила йому переосмислити роль України в європейській культурі.
«Нас роками переконували, що Україна була молодшим братом російської культури. Робота маестро Макаренка дозволила мені оцінити унікальність українського композитора і самобутність української культури», — сказав він.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек звернув увагу на масштаб російської культурної пропаганди в Європі, зокрема в Австрії та Італії, та наголосив на важливості промоції східноєвропейських мистецьких надбань.
«Опера є формою мистецтва, яка особливо підходить для культурної дипломатії, адже поєднує всі види мистецтва і привертає увагу політичних та економічних еліт», — зазначив він.
Німецький рецензент Віллі Патцельт підкреслив європейський характер «Креонта», створеного українським композитором в Італії в дусі Просвітництва, та наголосив, що показ опери в Європі допоможе краще зрозуміти, які цінності сьогодні захищає Україна. Членкиня Ради Europa Nostra Леся Воронюк назвала «Креонт» світовим явищем і наголосила, що опера має стати невід’ємною частиною української культурної дипломатії.
«Про Україну потрібно говорити багатьма культурними шарами — і через традиційну культуру, і через архітектуру, і через живопис, і, безумовно, через високу естетику оперного мистецтва».
За словами Воронюк, історія «Креонта» створює можливості для міжнародної співучасті та інтелектуальної емпатії, що є особливо важливим у роботі з європейськими партнерами.
Відповідаючи на запитання LB.UA щодо практичних кроків із презентації опери на європейських сценах у 2026 році — році 250-річчя прем’єри «Креонта» у Венеції — Герман Макаренко повідомив, що вже ведуться переговори з Грецією, Португалією (Лісабонський оперний театр), Францією, Італією, Польщею та Великою Британією.
«Ми робимо все можливе, щоб у листопаді 2026 року, коли виповнюється 250 років із дня прем’єри, відновити й показати це загальноєвропейське надбання духовної культури саме у Венеції», — зазначив він.
Сергій Дворник додав, що два патронати ЮНЕСКО, отримані проєктом, є «знаком якості», який суттєво полегшує міжнародну комунікацію та відкриває двері для співпраці.