В Українському Домі у Вашингтоні представили виставку “Українські нонконформістські художники 1980-х. Париж: у пошуках свободи вираження”, на якій представлені роботи чотирьох українських митців: Володимира Макаренка, Антона Соломухи, Володимира Стрєльнікова та Віталія Сазонова.
У 1970-х вони здобули визнання як молоді художники в тодішньому СРСР. Живучи за «залізною завісою» радянської цензури, вони мріяли про втечу на Захід. Хоча отримали академічну освіту у сфері «соціалістичного реалізму» у провідних мистецьких академіях СРСР, принципово відмовилися від створення радянських революційних сюжетів та зображень комуністичних лідерів і робітників.
Натомість митці створювали живопис — як фігуративний, так і абстрактний, що відображав їхнє уявлення про «Вільний світ»: красу жіночого оголеного тіла, пастіш ренесансних композицій, сюрреалістичні дуchamp’янські сценографії та кольорові блоки в дусі Ротко.
Виставка демонструє прагнення художників до візуальної свободи та їхнє натхнення від співвітчизників, які досягли успіху в Парижі, таких як Василь Кандинський, активний учасник Іздебського салону та групи «Незалежні одесити», і Соня Делоне, одна з засновниць орфізму.
Головне питання виставки: «Чи може художник, вихований під радянською пропагандою, бути вільним?» І для всіх представлених митців вдповідь ствердна.
Виставка триватиме до 19 січня.










