Єдина в Росії бібліотека української літератури з 1 березня перетворюється на звичайну районну. Бібліотеку позбавляють статусу юридичної особи, вона перейде під управління московської влади. Про це повідомляє "Німецька хвиля".
У бібліотеці зберігається понад 25 тисяч книг: від поетичних збірок Тараса Шевченка до романів Мішеля Вельбека у перекладі українською. В окремому залі можна знайти свіжу пресу і підшивки періодики з України. Серед відвідувачів бібіліотеки - не тільки українці, що живуть у Росії, але й корінні москвичі. Серед її читачів - люди, яким українська мова потрібна для роботи та студенти відділень україністики московських вузів.
Відповідно до наказу уряду Москви від 30 червня 2014 року, бібліотека позбавляється статусу юридичної особи і перетворюється на звичайну районну бібліотеку. Нові правила мають набути чинності з 1 березня. Директор бібліотеки Наталія Шаріна відправила міністра уряду Москви Сергію Капкову лист із проханням усунути це непорозуміння. Шаріна вважає, що спеціалізована бібліотека з книгами іноземною мовою не може стати частиною централізованої бібліотечної системи. "У них зовсім інший штатний розклад, інші посадові обов'язки, - пояснює директор української бібліотеки. - А головне: вони не комплектують, не шукають ці книги по видавництвах. Вони отримують вже, так би мовити, готовий продукт. Для нас це неможливо!"
Це вже не перший випадок тиску з боку влади на українську бібліотеку. Свого часу їй з великими труднощами вдалося захиститися від звинувачень у поширенні екстремістської літератури, яку московська прокуратура висувала у зв'язку з тим, що у фондах бібліотеки є книги про Бандеру. "Ці звинувачення були безпідставними з усіх точок зору, - пояснює Віталій Крикуненко. - По-перше, бібліотека не поширює літературу, тобто про яке "поширення" могла йти мова?! По-друге, бібліотеки за законом не підлягають цензуруванню". Проте у бібліотеці проводили обшуки, допитували не тільки бібліотекарів, а й читачів. Бібліотеку вдалося відстояти в судах.
В українській бібліотеці раз на місяць збираються любителі українських пісень, засідання клубу "Пісенні вечорниці" відвідують переважно літні люди, причому не тільки етнічні українці. "У нашому клубі між росіянами і українцями немає ворожнечі", - підкреслює заступник директора бібліотеки Віталій Крикуненко.